вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.11.2025м. ДніпроСправа № 904/1545/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.
та представників:
від позивача: Ярличенко І.В. - самопредставництво;
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закалсервіс", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 988 932,13 грн.
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закалсервіс" коштів у сумі 1988932,13 грн, набутих без достатньої правової підстави внаслідок не сплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, серед іншого, на те, що між сторонами у справі було укладено договір оренди землі від 10.08.2011, за яким в оренду відповідачу була передана строком на три роки земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:01:568:0023), розташована за адресою: вул. Передова в районі буд. 265 у м. Дніпрі. Після закінчення строку договору вказану земельну ділянку відповідач не повернув, користується нею. Спірна земельна ділянка використовується під автостоянку. Також на цій земельній ділянці знаходяться належні відповідачу на праві власності об'єкти - одноповерхові будівлі та прокладений підземний кабель електропередачі низької напруги.
За вказаних обставин та на підставі долученого до позову розрахунку позивач стверджує, що відповідач за рахунок Дніпровської міської ради - власника земельної ділянки у період з 01.01.2021 по 21.11.2024 зберіг у себе заявлені позивачем до стягнення кошти, які мав заплатити за користування вказаною земельною ділянкою на рівні орендної плати.
Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, частину першу статті 1212 Цивільного кодексу України.
Разом із позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на все рухоме, нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Закалсервіс" (код ЄДРПОУ: 19316846) у межах суми стягнення в розмірі 1988932,13 грн та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Закалсервіс" (код ЄДРПОУ: 19316846) у межах суми стягнення в розмірі 1988932,13 грн до набрання рішенням у справі законної сили.
Ухвалою суду від 03.04.2025 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково: накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Закалсервіс" (код ЄДРПОУ: 19316846: місцезнаходження: 49021, м. Дніпро, вул. Райніса, буд. 18) та на грошові кошти, що обліковуються на його розрахункових рахунках у межах суми стягнення в розмірі 1988932,13 грн до набрання рішенням у справі законної сили; у решті заяви про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою суду від 04.04.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з допущеними недоліками.
Ухвалою суду від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження; сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачу для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Підготовчі засідання призначалися з викликом сторін на 15.05.2025, 05.06.2025, 24.06.2025, 08.07.2025.
Ухвалою суду від 08.07.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2025, після чого в судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.09.2025, 18.09.2025, 14.10.2025, 11.11.2025 з повідомленням сторін.
Під час підготовчого провадження у справі ухвалою суду від 08.07.2025 задоволено клопотання позивача від 23.06.2025 про витребування від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області доказів у справі, а саме інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:568:0023, розташованої за адресою: вул. Передова, 265, м. Дніпро та витягів з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки за 2021, 2022, 2023, 2024 роки.
На виконання указаної ухвали суду Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 21.07.2025 № 9-4-0.62-3833/2-25 надало відповідь про відсутність витребуваних судом витягів. При цьому також зазначило про те, що функціонал автоматичного формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок розраховує значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент формування витягу згідно з наявними відомостями Державного земельного кадастру про земельну ділянку та не формує витяги за минулі роки. Законом України "Про оцінку земель", а також Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, не передбачено формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі роки (а.с. 59 том 2).
03.09.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, а 15.09.2025 через канцелярію суду позивач подав до суду заяву про відмову від частини позову із визначенням позовних вимог про стягнення з відповідача на свою користь коштів у сумі 1830020,11 грн.
Уточнення позовних вимог обгрунтовано здійсненим перерахунком із посиланням на долучену до заяви Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра (а.с. 77 - 193, 201 - 210 том 2, а.с. 1 - 227 том 3).
Відповідач як у призначене на 11.11.2025 судове засідання, так і в попередні засіданні суду жодного разу не з'явився. Усі ухвали суду, що направлялися відповідачу на його офіційну поштову адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті оператором поштового зв'язку АТ "Укрпошта" з довідками "за закінченням терміну зберігання", а також "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 235, 239, 242 том 1; а.с. 9, 38, 62, 74, 76, 200; а.с. 237, 248 том 3).
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За частиною першою статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідач як у встановлений судом строк, так і на час ухвалення рішення відзиву на позов не надав.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною четвертою статті 13 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги й просив їх задовольнити в сумі з урахуванням уточненого розрахунку - 1830020,11 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 395906476 від 20.09.2024 убачається, що за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, в районі будинку 265 знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,4699 га з кадастровим номером 1210100000:01:568:0023 (далі - спірна земельна ділянка), яка перебуває в комунальній власності; тип об'єкта: земельна ділянка, землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 1.11.6 (інша комерційна діяльність), для проектування та будівництва станції технічного обслуговування автомобілів та магазину.
15.09.2017 державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Медвєдєвою С.В. за відповідачем було зареєстровано право оренди на вказану спірну земельну ділянку на підставі договору оренди землі (дублікат), серія та номер: 1418, виданий 06.09.2017, видавник Літаш І.П. - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу; строк дії договору оренди - на три роки з правом пролонгації; орендодавець: Дніпропетровська міська рада.
За Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку реєстрація за відповідачем 15.09.2017 права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:01:568:0023, підтверджується (а.с. 58-59 том 1).
Згідно з дублікатом договору оренди землі від 10.08.2011 та самим цим договором (далі - договір) між орендодавцем - Дніпропетровською міською радою (далі - позивач) та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Закалсервіс" (далі - ТОВ "Закалсервіс", відповідач) на підставі рішення міської ради від 06.10.2010 № 298/61 та від 18.05.2011 № 268/11 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,4699 га для проектування та будівництва станції технічного обслуговування автомобілів та магазину, яка знаходиться за адресою: вул. Передова у районі будинку № 265 (Амур-Нижньодніпровський район) (п.п. 1, 2 договору).
Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови. Код УКЦВЗ: 1.11.6 (інша комерційна діяльність) Функціональне використання: для проектування та будівництва станції технічного обслуговування автомобілів та магазину. Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:01:568:0023 (п.п. 2.2 - 2.5 договору).
На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: частина металевого павільйону на бетонній основі, частина металевого контейнера морського типу, металеві приміщення, а також інші об'єкти інфраструктури, майданчик для перебування автомобілів; доступ до земельної ділянки обмежений, земельна ділянка огорожена залізобетонною огорожею; по земельній ділянці проходить лінія електромережі; на земельній ділянці існують зелені насадження (п. 3 договору).
Земельна ділянка передається в оренду без об'єктів (п. 4 договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена в довідці про нормативну грошову оцінку (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки), що додається до договору. Ця довідка є невід'ємною частиною договору та є підставою для вирахування державного мита та розрахунку орендної плати за землю. Довідка (Витяг) надається згідно з чинним законодавством територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п. 5 договору).
Згідно з пунктом 8 договору цей договір укладено на три роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється на підставі цільового призначення, категорії та функціонального використання з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 договору).
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору. Зазначені зміни відображаються лише у витягу із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід'ємними додатками договору (пп. 10.1).
Орендна плата вноситься у строки, визначені чинним законодавством (п. 11 договору).
Земельна ділянка передається в оренду для проектування та будівництва станції технічного обслуговування автомобілів та магазину (п. 15 договору).
Початком виникнення права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1210100000:01:568:0023) визначено дату державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (пп. 19.7 договору).
За змістом пункту 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Однією з підстав припинення договору, передбачених пунктом 25 договору, є закінчення строку, на який його було укладено.
Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 41 договору).
Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 10.08.2011 (зареєстровано в реєстрі за № 2846).
Договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2012 за № 121010004000408 (а.с. 141 том 1).
Спірна земельна ділянка передана в оренду відповідачу за актом приймання передачі від 10.08.2011 (а.с. 139 том 1).
Після закінчення строку дії договору відповідач спірну земельну ділянку не повернув.
11.12.2014 до Дніпровської міської ради (вх. № 36/6891) надійшов лист ТОВ "Закалсервіс" від 11.12.2014 № 17 з проханням продовжити строк дії договору оренди спірної земельної ділянки. При цьому за змістом цього листа додатки до нього (проєкт додаткової угоди до договору тощо) відсутні (а.с. 142 том 1).
Листом від 02.03.2015 № 7/7-241 Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради надав відповідь, в якій зазначив про закінчення строку дії договору й повідомив, що поновлення договору оренди землі можливе на підставі рішення міської ради шляхом укладення додаткової угоди, а у випадку відносин з відповідачем - шляхом укладення нового договору (а.с. 143-144 том 1).
Подібні звернення відповідача від 14.08.2020 № 23, від 18.09.2024 про продовження строку дії договору оренди землі надходили до Дніпровської міської ради 19.08.2020 (вх. № 36/4503), 18.09.2024 (вх. № 36/1708) (а.с. 18, 20, 145, 147 том 1).
Листами від 31.12.2020 № 7/9-2557, від 03.10.2024 № 7/9-1219 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради в черговий раз повідомив про закінчення строку дії договору оренди спірної земельної ділянки 21.02.2015, неможливість поновлення договору та роз'яснив порядок укладення нового договору оренди земельної ділянки (а.с. 19, 21-23, 146, 148 - 150 том 1).
Згідно з актом від 15.07.2024 № 15/07/24-3-4, складеним Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, за результатом обстеження спірної земельної ділянки встановлено таке: доступ до земельної ділянки обмежений; земельна ділянка огорожена металевим парканом з воротами; під час обстеження на земельній ділянці було припарковано 16 автотранспортних засобів, розташовані дерев'яні піддони та одноповерхові будівлі, частина з яких знаходиться поза межами обстежуваної земельної ділянки; через земельну ділянку прокладено підземний кабель електропередачі низької напруги; на момент обстеження виявлено ознаки використання земельної ділянки як території автостоянки; здійснити всебічне обстеження не виявилося за можливе, оскільки головного спеціаліста не було допущено до території земельної ділянки; доступ до земельної ділянки здійснюється зі сторони вулиці Передової, покриття земельної ділянки - дрібний гравій, орієнтовна площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,4699 га (а.с. 26 - 31 том 1).
Листами від 10.10.2024 № 1/5-309 та від 12.11.2024 № 1/5-340 Комісією Дніпровської міської ради з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - Комісія), на адресу відповідача були надіслані запрошення на 24.10.2024 та 21.11.2024 для участі в засіданні Комісії з метою досудового врегулювання використання спірної земельної ділянки та сплати коштів за користування нею (а.с. 33 - 48 том 1).
Протоколом Комісії від 21.11.2024 № 11, на засідання якої запрошений представник ТОВ "Закалсервіс" не з'явився, були затверджені розрахунки суми коштів, які зберіг у себе землекористувач спірної земельної ділянки за рахунок її власника внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, у загальній сумі 1 988 932,13 грн, з яких:
437162,07 грн - за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2021 році в сумі 14572068,90 грн, розміру орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
480878,27 грн - за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році в сумі 16029275,79 грн, розміру орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
553010,01 грн - за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2023 році в сумі 18433667,16 грн, розміру орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
517881,77 грн - за період з 01.01.2024 по 21.11.2024, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2024 році в сумі 19380851,64 грн, розміру орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 60, 74 - 87 том 1).
Листом від 16.12.2024 № 1/5-395 Комісія надіслала на адресу ТОВ "Закалсервіс" вимогу про сплату безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою за указаним розрахунком (а.с. 88 - 90 том 1). Відповідач на вимогу не відреагував, кошти за вказаним розрахунком не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення грошових коштів, несплачених останнім за користування спірною земельною ділянкою у період з 01.01.2021 по 21.11.2024.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України № 161-XIV від 06.10.1998 (із змін. і доп.) "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 18 Закону № 161-XIV, в редакції станом на день укладення договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 20 Закону № 161-XIV).
За змістом статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Водночас за частиною третьою статті 640 Цивільного кодексу України, в редакції, яка була чинною на час укладення сторонами договору, договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним із моменту його державної реєстрації.
Застосовуючи до договорів оренди землі, підписаних до 01.01.2013, статті 18 і 20 Закону № 161-XIV та частину третю статті 640 Цивільного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент підписання таких договорів), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/171 зазначила, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. До того ж оскільки моменти укладання договору та набуття ним чинності збігаються (ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України), то моментом укладання договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили в договорі інше відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладено і в постанові від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц2.
За вказаних обставин та з урахуванням пункту 8 договору оренди спірної земельної ділянки строк його дії почав свій перебіг 21.02.2012, відповідно дата закінчення строку дії цього договору - 21.02.2015.
Статтею 33 Закону № 161-XIV (в редакції на час укладення й закінчення строку дії договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
За обставинами справи відповідач не дотримався передбаченого статтею 33 Закону № 161-XIV порядку поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Строк його дії скінчився 2102.2015. Відтак подальше користування відповідачем спірною земельною ділянкою є безпідставним.
Вирішуючи питання можливості стягнення з відповідача заявлених до стягнення коштів, суд враховує також таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, яка відноситься до глави 83 цього Кодексу, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17 виснувала, що кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (п. 29).
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (п. 44).
З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Надаючи оцінку розрахунку заявленої позивачем до стягнення суми коштів, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За частинами першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (підпункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
За змістом частини п'ятої статті 5 та частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відтак нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України "Про оцінку земель", передбачені Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (далі - Методика № 1147), яка набрала чинності 10.11.2021.
Згідно з пунктом 1 цієї Методики об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:
Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де: Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів; Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1; Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст; Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів; Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення; Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням; Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (п. 3 Методики № 1147).
Відповідно до пункту 19 Методики № 1147 за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
З метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок складається електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (із змін. і доп.).
За змістом пункту 20 Методики № 1147 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов'язків якого належить надання зазначених витягів.
У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Як убачається з наявних у справі доказів Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра затверджена рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57, тобто до набрання чинності Методикою № 1147. Докази затвердження нової технічної документації у матеріалах справи відсутні, а тому Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра від 20.05.2020 є чинною (а.с. 84 - 193 том 2).
Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 нормативна грошова оцінка земель міста Дніпра введена в дію з 01.01.2021, де середня (базова) вартість 1 кв.м землі станом на 01.01.2019 становить 644,05 грн.
Нормативно-правовою базою грошової оцінки у чинній Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра є, зокрема, Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок № 489), який був чинним до 06.05.2023 і визначав процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель.
Пунктами 2 - 4 розділу І Порядку № 489 передбачено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (із змінами).
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій" визначено, що розробниками документації із землеустрою є, зокрема, юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.
В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (п. 1 розділу ІІ Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (п. 3 розділу ІІ Порядку № 489).
Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (п.п. 7, 9, 10 Порядку № 489).
За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано дату його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки земельних ділянок є технічна документація, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.
Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Тобто довідка з Державного земельного кадастру, форму якої передбачено пунктом 41 Порядку № 1051, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Тож як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази вважаються допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору у справі.
Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (провадження № 12-48гс21).
За уточненим розрахунком позивача, викладеним у його заяві про відмову від частини позовних вимог, загальний розмір заявлених до стягнення коштів становить 1 830 020,11 грн, з яких:
437162,06 грн - за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2021 році в сумі 14572068,90 грн, розміру орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
480878,27 грн - за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році в сумі 16029275,79 грн, розміру орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
502736,37 грн - за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2023 році в сумі 16757879,23 грн, розміру орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
409243,41 грн - за період з 01.01.2024 по 21.11.2024, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2024 році в сумі 15315244,41 грн, розміру орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 206 том 2).
Перевіркою розрахунку встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки здійснена позивачем, виходячи з показників Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра від 20.05.2020, за формулою, передбаченою Порядком № 489: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Коефіцієнт Км обумовлюється інтегрованою дією регіональних, зональних та локальних груп факторів і обчислюється за формулою: Км = Км1*Км2*Км3.
Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснена позивачем на виконання пункту 3 рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 та відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.
При цьому 1 кв.м спірної земельної ділянки визначений у сумі 3101,10 грн (базова) за 2021 рік з наступним застосуванням коефіцієнта індексації: 2022 рік - 1,1; 2023 рік - 1,15; 2024 рік - 1,051 (а.с. 212 - 214 том 3) та з у урахуванням таких показників: 644,05 грн - це (В * Нп) : Нк *Км1; 2,5 - це Кф; 2,14 - це Км2; 0,90 - це Км3 (3101,10 = 644,05 грн * 2,5 * 2,14 * 0,90; 3101,10 грн * 4699 кв.м = 14572068,90 грн).
За результатом перевірки суд погоджується з підсумковим розрахунком заявлених позивачем до стягнення коштів у загальній сумі 1830020,11 грн.
З огляду на викладене відповідач, як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1830020,11 грн.
Заява позивача про відмову від частини позовних вимог судом не приймається з наступних підстав.
Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу (п. 1); позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п. 2).
За змістом поданої позивачем заяви вона за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-4, відповідно до яких як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (п. 61).
Заявлена позивачем позовна вимога є предметом позову, кореспондує способу захисту, від якого позивач не відмовляється ні повністю, ні частково.
Щодо розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору в загальній сумі 31347,99 грн, з яких: 29833,99 грн за подання позову та 1514,00 грн за подання заяви про забезпечення позову (а.с. 103-104 том 1).
Проте згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" належним до сплати є судовий збір за подання позову - 29833,98 грн (1988932,13х1,5% = 29833,98).
Відтак позивачем надмірно сплачений судовий збір у загальній сумі 0,01 грн (29833,99-29833,98 = 0,01).
Згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам: за подання позову в сумі 27450,30 грн (1830020,11х29833,98/1988932,13 = 27450,30), за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1393,03 грн (1830020,11х1514,00/1988932,13 = 1393,03), а всього - 28843,33 грн (27450,30+1393,03 = 28843,33). Решта судового збору в сумі 2504,65 грн покладається на позивача (31347,99 - 0,01 - 28843,33 = 2504,65).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закалсервіс" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 988 932,13 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закалсервіс" (ідентифікаційний код 19316846; місцезнаходження: 49021, м. Дніпро, вулиця Райніса, буд. 18) на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75) безпідставно збережені кошти в сумі 1830020,11 грн, судовий збір у сумі 28843,33 грн.
У решті позову - відмовити.
Судовий збір у сумі 2504,65 грн покласти на позивача.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.11.2025.
Суддя І.І. Колісник