вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2025 р. Cправа № 902/1407/25
за позовом:Обласної комунальної організації "ДАТА - центр соціальної сфери" (вул. Хмельницьке шосе, 15, м. Вінниця, Вінницький район, 21100)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ОЙЛ" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21001)
про стягнення 23056,20 грн
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
За участю представників сторін:
позивача: Майданчук О.А., Шелінгівська І.С.
відповідача: не з'явились
14.10.2025 обласна комунальна організація "ДАТА - центр соціальної сфери" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 23 056,20 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 902/1407/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі № 902/1407/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 18.11.2025.
В судове засідання 18.11.2025 з'явились представники позивача, які позов підтримали.
На визначену дату судом в судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 20.10.2025, при цьому ухвала про відкриття провадження у справі доставлена відповідачу до Електронного кабінету ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідна довідки.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договорами поставки № 362 від 08.04.2024, № 580 від 11.11.2024, № 581 від 11.11.2024 в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 23 056,20 грн основного боргу.
Із наявних доказів в матеріалів справи судом встановлено наступне: 08.04.2024 року між Обласною комунальною організацією "ДАТА-центр соціальної сфери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія ОЙЛ" було укладено Договір поставки №362.
Згідно з п.1.1-1.5 цього Договору Постачальник, зобов'язується передати Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити дизельне пальне, згідно ДК-021-2015:09130000-9 Нафта та дистиляти, у кількості 400 л, ціна за одиницю товару 51 грн. з ПДВ, загальна сума договору 20400,00 грн. включно з ПДВ 3400,00 грн.
Згідно з п.4.1 Договору, оплата товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника з дня виписки накладної на товар та отримання товару.
Як слідує з матеріалів справи на виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивач та відповідач підписали видаткову накладну №0001/0000476 від 08.04.2024 р., та специфікацію №0001/0000476-С від 08.04.2024, відповідно до яких відповідачем передано, а позивачем одержано талони на 400 л дизпалива на загальну суму 20400,00 грн з ПДВ.
Так, матеріалами справи стверджується, що позивачем оплачена вартість всього отриманого товару - 400 л дизпалива загальною вартістю 20 400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 108 від 12.04.2024 на суму 20 400,00 грн.
Позивачем стверджується, що на момент подання позовної заяви невикористаними за даним Договором залишились скретч-картки на придбання дизпалива на загальну суму 5100,00 грн в кількості 100 л, що підтверджується долученими до позову копіями карток та довідкою-розрахунком №547 від 13.10.2025р.
Також, між обласною комунальною організацією "ДАТА-центр соціальної сфери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" 11.11.2024 р. було укладено Договір № 580 поставки товарів.
Згідно з пунктами 1.1-1.5 цього Договору Постачальник, зобов'язується передати Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити бензин А-95, згідно ДК-021- 2015:09130000-9 Нафта та дистиляти, у кількості 80 л, ціна за одиницю товару 51,99 грн. з ПДВ, загальна сума договору 4159,20 грн включно з ПДВ 693,20 грн.
Згідно з п.4.1 Договору, оплата товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар.
На виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивач та відповідач підписали видаткову накладну №0001/0001345 від 11.11.2024, та специфікацію №0001/0001345-С від 11.11.2024, відповідно до яких відповідачем передано, а позивачем одержано талони на 80 л бензину А-95 на загальну суму 4159,20 грн з ПДВ.
Позивачем оплачена вартість всього отриманого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 379 від 13.11.2024 на суму 4159,20 грн.
Позивачем вказується, що на момент подання позовної заяви невикористаними залишились скретч-картки на придбання бензину А-95 на загальну суму 4 159,20 грн в кількості 80 л, що підтверджується долученими до позову копіями карток та довідкою-розрахунком боргу №545 від 13.10.2025.
Також, між обласною комунальною організацією "ДАТА-центр соціальної сфери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія ОЙЛ" 11.11.2024 було укладено Договір № 581 поставки товарів.
Згідно з пунктами 1.1-1.5 цього Договору Постачальник, зобов'язується передати Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити дизпаливо, згідно ДК-021- 2015:09130000-9 Нафта та дистиляти, у кількості 285 л, ціна за одиницю товару 48,4105 грн. з ПДВ, загальна сума договору 13797,00 грн включно з ПДВ 2299,50 грн.
Згідно з п.4.1 Договору, оплата товару здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар.
На виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивач та відповідач підписали видаткову накладну №0001/0001346 від 11.11.2024, та специфікацію №0001/0001346-С від 11.11.2024, відповідно до яких відповідачем передано, а позивачем одержано талони на 285 л дизпалива на загальну суму 13 797,00 грн з ПДВ.
Матеріалами справи стверджується, що позивачем оплачена вартість всього отриманого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 380 від 13.11.2024 на суму 13 797,00 грн.
Позивачем зазначається, що на момент подання позовної заяви невикористаними залишились скретч-картки на придбання дизпалива на загальну суму 13 797,00 грн в кількості 285 л, що підтверджується долученими до позову копіями карток та довідкою-розрахунком №546 від 13.10.2025.
Загальна кількість недоотриманого пального за трьома договорами становить 385 л дизпалива на суму 18897,00 грн., 80 л бензину А-95 на суму 4159,20.
Позивачем стверджується, що жодній із узгоджених за договорами заправних станцій (мережі АВІАС) отримати пальне по скретч-картках в 2025 році не видалось можливим, оскільки всі вони наразі зачинені. Будь-якої інформації про режим їх роботи не розміщено.
З метою досудового врегулювання спору ОКО «ДАТА-центр соціальної сфери» на адресу директору Ковальчук С.С. та ТОВ «Армерія ОЙЛ» рекомендованим листом було направлено претензію №84 від 30.01.2025 з вимогою про виконання зобов'язань за трьома договорами, яка залишилась без відповіді та реагування.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договорами в частині передачі товару в повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду про стягнення сплачених за товар коштів в загальному розмірі 23 056,20 грн.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши умови Договорів поставки № 362 від 08.04.2024, № 580 від 11.11.2024, № 581 від 11.11.2024 суд установив, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно із ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору зобов'язання щодо оплати товару виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями, що наявні в матеріалах справи.
Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткових накладних не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, право власності на товар, який був переданий позивачу за видатковою накладною, перейшло до покупця. Товар залишався на зберіганні у продавця. Оплата за товар здійснена у повному обсязі.
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) ( абзац 2 п.3 Правил).
Згідно із п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3. Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п. 10.3.3.2).
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до умов договорів відпуск ПММ Постачальником Замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по Паливним карткам через Термінал.
Інших умов щодо передачі товару (пального) Покупцю Договори поставки не містять.
Позивач стверджує, що внаслідок відсутності палива на автозаправних станціях відповідача, він не має можливості в повному обсязі отримати паливно-мастильні матеріали, за які було проведено попередню оплату.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України закріплено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Оскільки умови укладених Договорів не передбачають конкретної дати постачання пального за талонами, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача щодо повернення попередньо сплачених коштів виник після закінчення семи днів з моменту пред'явлення вимог № 84 від 30.01.2025.
Суд відзначає, що відповідач не надав доказів спростування як обсягу поставленого товару за Договорами поставки № 362 від 08.04.2024, № 580 від 11.11.2024, № 581 від 11.11.2024, а також не надав власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов Договорів поставки № 362 від 08.04.2024, № 580 від 11.11.2024, № 581 від 11.11.2024 щодо своєчасної передачі позивачу товару, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 23 056,20 грн за пальне, вартість якого сплачена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару, однак відповідач визначений Договорами поставки № 362 від 08.04.2024, № 580 від 11.11.2024, № 581 від 11.11.2024 товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 23 056,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618933) на користь Обласної комунальної організації "ДАТА - центр соціальної сфери" (вул. Хмельницьке шосе, 15, м. Вінниця, Вінницький район, 21100, код ЄДРПОУ 25502211) 23 056,20 грн - основного боргу та 3 028,00 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Після набранням рішенням законної сили видати наказ.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 24 листопада 2025 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи