вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2025 р. Cправа № 902/745/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9", 21037, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Дачна, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 45468071
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання", 21020, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Арабея генерала, будинок 2-А, ідентифікаційний код юридичної особи 38512116
про визнання відсутнім права на управління багатоквартирним будинком та зобов'язання передати за актом приймання-передачі документи
за участю представників:
від позивача - адвокат Кізік Г.В., згідно ордеру
від відповідача - не з'явився
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/745/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" про визнання відсутнім права на управління багатоквартирним будинком та зобов'язання передати за актом приймання-передачі документи.
16.10.2025 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №902/745/25, яким позов задоволено частково, зобов'язано ТОВ "Житлово-експлуатаційне об'єднання" з дня набрання рішенням суду законної сили передати ОСББ "Дачна 9" відповідно до Акту приймання-передачі документацію на багатоквартирний будинок № 9 по вулиці Дачна в місті Вінниця щодо технічного стану будинку за переліком наведеним у пункті 2 резолютивної частини рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Повне судове рішення складено 27.10.2025.
03.11.2025 до суду від представника позивача надійшла сформована ним 31.10.2025 у підсистемі "Електронний суд" заява № б/н від 31.10.2025 (вх. № 01-34/11826/25 від 03.11.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну (правничу) допомогу у справі № 902/745/25 із доказами на підтвердження цих витрат.
Ухвалою від 04.11.2025 судом призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №902/745/25 на 18 листопада 2025 р. о 12:00 год.
11.11.2025 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (заперечення) № б/н від 11.11.2025 (вх. № 01-34/12200/25 від 11.11.2025) у вказаних запереченнях міститься також заява про зменшення заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 4 000,00 гривень.
18.11.2025 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 18.11.2025 (вх. № 01-34/12418/25 від 18.11.2025) про розгляд заяви за відсутністю представника відповідача.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 04.11.2025 року у редакції ухвали від 07.11.2025, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач не скористався наданим йому правом участі у розгляді заяви і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Судом також враховано заяву відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 30 000,00 гривень, просив її задовольнити.
За наслідками розгляду заяви, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення додаткового рішення та час проголошення вступної та резолютивної частини додаткового рішення суду.
На оголошення вступної та резолютивної частин додаткового рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступну та резолютивну частини додаткового рішення долучено судом до матеріалів справи без проголошення.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 4 статті статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово - експлуатаційне об'єднання" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дачна 9» судові витрати та зазначив, що докази судових ним буде остаточно надано після винесення рішення у справі відповідно до договору про надання правничої допомоги № 03/01 від 13.01.2025 року та додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги №2 від 30.04.2025 року.
16.10.2025 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №902/745/25, яким позов задоволено частково, зобов'язано ТОВ "Житлово-експлуатаційне об'єднання" з дня набрання рішенням суду законної сили передати ОСББ "Дачна 9" відповідно до Акту приймання-передачі наступну документацію на багатоквартирний будинок № 9 по вулиці Дачна в місті Вінниця щодо технічного стану будинку за переліком наведеним у пункті 2 резолютивної частини рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Повне судове рішення складено 27.10.2025. Рішення ухвалено за відсутності представників сторін.
Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п'ятиденний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та перебіг процесуального строку відповідно до положень статей 116, 240 ГПК України, останнім днем подання відповідних доказів є 03.11.2025.
Представником позивача 31.10.2025 сформовано в підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до якої долучено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, отже зазначена заява подана заявником в межах строків, визначених положеннями статей 116, 129, 240 ГПК України.
У поданій до суду заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гривень.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.
Згідно положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру;
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АВ № 1198503 від 02.06.2025, виданого адвокатським бюро "Ганни Кізік" представництво інтересів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" у справі № 902/745/25 здійснювала адвокат Кізік Ганна Віталіївна.
Позивачем з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду разом із позовною заявою та заявою про ухвалення додаткового рішення, докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги № 03/01 від 13.01.2025 року, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №2 від 30.04.2025року, акт № 49/25 від 28.10.2025 прийняття-передачі наданих послуг, платіжні інструкції про оплату наданої правничої допомоги за договором.
13.01.2025 між адвокатським бюро "Ганни Кізік" (далі - адвокатське бюро) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" (далі - клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги № 03/01/25 (далі - договір).
За умовами пункту 1.1. договору бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь - яких питань.
Відповідно до пункту 2.2. договору безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Кізік Ганна Віталіївна. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Пунктом 2.3. договору визначено, що визначений цим договором об'єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди.
Згідно з пунктом 3.1. договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Пунктами 4.1., 4.2. договору сторони передбачили, що цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Дія договору припиняється через три роки з дня його укладення.
30.04.2025 між адвокатським бюро "Ганни Кізік" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої допомоги № 03/01/25 від 13.01.2025 (далі - додаткова угода).
Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що дана додаткова угода визначає попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу та порядок оплати (гонорару) клієнтом за надання правничої допомоги адвокатським бюро "Ганни Кізік" у складенні процесуальних документів та представництва інтересів у Господарському суді Вінницької області за позовом ОСББ "Дачна 9" до ТОВ "Житлово-експлуатаційне об'єднання" про визнання відсутнім права на управління багатоквартирним будинком та зобов'язання вчинити дії.
За умовами пункту 2 додаткової угоди сторонами визначено, що вартість послуг складає: витрати пов'язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу визначаються з розрахунку 50 % від прожиткового мінімуму на особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» - 1514 за 1 годину роботи адвоката (пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні - кількість витраченого часу - 2 години, розрахунок вартості - 1514 х 2, вартість - 3028,00 гривень; складення інших процесуальних документів (позовної заяви, відповіді на відзив) - кількість витраченого часу - 5 години, розрахунок вартості - 1514 х 5, вартість - 7570,00 гривень; представництво інтересів у Господарському суді Вінницької області - кількість витраченого часу - 1 години, розрахунок вартості - 1514 х 1, вартість - 1514,00 гривень).
У пункті 3 додаткової угоди сторони домовились про попередню оплату відповідної послуги у розмірі 50% від вартості послуги.
Згідно з пунктом 4 додаткової угоди cплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатського бюро, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
28.10.2025 сторонами підписано акт прийняття-передачі наданих послуг (далі - акт), за змістом якого адвокатським бюро "Ганни Кізік" як виконавцем виконано та передано Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" як замовнику, на підставі договору про надання правової допомоги №03/01/25 від 13.01.2025 року, додаткової угоди №2 від 30.04.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 13.01.2025 року у період з 30.04.2025 р. по 15.10.2025р. наступні роботи (послуги) у зв'язку з аналізом судової практики, пошуком стратегії представництва інтересів клієнта у справі, складенням процесуальних документів та представництва інтересів клієнта у Господарському суді Вінницької області у справі № 902/745/25:
- пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні - 2 год., вартість - 3 000,00 гривень;
- складення позовної заяви про визнання відсутності права управління багатоквартирним будинком та зобов'язання вчинити дії до Господарського суду Вінницької області - 5 год., вартість - 7 500,00 гривень;
- складення відповіді на відзив - 4 год., вартість - 6 000,00 гривень;
- складення письмових пояснень - 4 год., вартість - 6 000,00 гривень;
- складення заключного слова сторони позивача (судові дебати) - 2 год., вартість - 3 000,00 гривень;
- участь у судових засіданнях у Господарському суді Вінницької області - 3 год., вартість - 4500,00 гривень.
Всього за актом адвокатським бюро виконано, а позивачем прийнято послуги адвоката на суму 30 000,00 гривень.
Згідно з платіжною інструкцією № 17 від 30.04.2025 ОСББ "Дачна 9" сплачено на користь АБ "Ганни Кізік" 7 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу «оплата за правничу допомогу дог. № 03/01/25 від 13.01.2025р.»; за платіжною інструкцією №27 від 11.06.2025 - 8 000,00 гривень; за платіжною інструкцією №46 від 01.09.2025 - 5 000,00 гривень; за платіжною інструкцією №47 від 01.09.2025 - 10 000,00 гривень.
Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у клопотанні від 07.10.2025 зазначив, що ТОВ "Житлово-експлуатаційне об'єднання" вважає, що зазначений у позовній заяві розмір витрат, які позивач очікує понести відповідно до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, а саме витрат в сумі 30 000, 00 гривень є завищеним та неспівмірним із обсягом адвокатських послуг, які були надані та які можуть бути надані при розгляді даної судової справи, а тому такі витрати не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру.
Відповідач зазначив щодо визначеної у додатковій угоді №2 до договору про надання правничої допомоги №03/01/25 від 13.01.2025 послузі з підготовки процесуальних документів (позовної заяви, відповіді на відзив), яка оцінена в сумі 7 570,00 гривень, що позовна заява позивача побудована на основі позиції суду, що викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі №902/985/24, а тому на переконання відповідача підготовка позовної заяви та пошук необхідної інформації для написання позову не потребували значного обсягу часу.
Також відповідачем зауважено, що відповідь на відзив побудована у більшій частині на тих самих аргументах та з використанням тієї самої нормативно-правової бази, що й позовна заява, а тому сума в розмірі 7 570 грн. 00 коп. неспівмірна із обсягом робіт, що були виконані під час підготовки позовної заяви та відповіді на відзив.
Щодо роботи з пошуку та аналізу судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, а також складення стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні, відповідач зазначив, що у ЄДРСР міститься велика кількість судових справ предметом розгляду яких були такі ж спірні правовідносини, що склались між сторонами, судова практика є напрацьованою та не потребує детального вивчення проблеми, аналізу законодавства та розроблення стратегії ведення справи; пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах є складовою частиною виконання робіт з підготовки позовної заяви, а тому ці дві послуги не може бути оцінено окремо; стратегія справи побудована на основі висновків суду, що відображені у Постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі №902/985/24, що на переконання відповідача не вимагає значних затрат часу та зусиль для побудови такої стратегії.
Щодо послуг з участі представника позивача у підготовчому засіданні відповідач зазначив, що така участь не займала багато часу, підготовчі судові засідання за тривалістю були короткими, а тому потреба у тривалій участі представника позивача в судових засіданнях не виникала; представництво інтересів позивача у господарському суді не є неминучими, так як явка учасників справи № 902/745/25 у судове засідання не визнавалася обов'язковою.
З огляду на викладене, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності до предмета спору, розумності, враховуючи обсяги та характер послуг, що можуть бути надані адвокатом під час розгляду цієї справи, принципу співмірності та розумності судових витрат, відповідач зауважив, що вважає, що очікувана позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає співмірності та розумності судових витрат та просив у випадку задоволення позовних вимог зменшити розмір стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу з ТОВ "Житлово-експлуатаційне об'єднання" на користь позивача до 5 000 гривень.
У запереченнях від 11.11.2025 щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що вважає, що зазначений у акті розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом судової справи в сумі 30 000, 00 гривень є завищеним та неспівмірним із обсягом адвокатських послуг, які були надані при розгляді даної судової справи, а тому такі витрати не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру.
На переконання відповідача понесена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає співмірності та розумності судових витрат, а відтак відповідач просив зменшити розмір судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" на користь позивача до 4 000 гривень.
Надаючи оцінку поданим позивачем доказам щодо понесених правничих витрат та наведеним відповідачем доводам судом враховано, що у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, зокрема, у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв'язку із частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
У частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
У зв'язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.
Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п'ятої статті 129 цього Кодексу.
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.
Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.
Верховним Судом у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 викладено висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).
Матеріалами справи підтверджується надання адвокатським бюро "Ганни Кізік" послуг з професійної правничої допомоги Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" у справі № 902/745/25.
Водночас, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд частково погоджується з доводами відповідача, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений позивачем до стягнення з відповідача є завищеним.
Згідно пунктів 1,2 акту прийняття - передачі наданих послуг № 49/25 від 28.10.2025 адвокатом надано позивачу послуги: пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні - кількість годин - 2 год., ціна - 3 000,00 грн.; складення позовної заяви про визнання відсутності права управління багатоквартирним будинком та зобов'язання вчинити дії до Господарського суду Вінницької області - кількість годин - 5 год., ціна - 7 500,00 грн.
На переконання суду вказані види послуг, які зазначені позивачем окремо є одним і тим же видом послуг та охоплюються такою послугою як "складення позовної заяви" з огляду на вимоги статей 162, 163, 164 ГПК України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що послуга, яка зазначена у пункті 2 акту включає в себе правничі послуги, зазначені у пункті 1 акту.
Суд враховує, що пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні є етапом складення позовної заяви. Отже, зазначення вказаних етапів складення позовної заяви як окремих видів послуг є безпідставним.
На переконання суду складення позовної заяви без пошуку та аналізу судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні є неможливим, оскільки ці послуги взаємопов'язані та послуга, яка зазначена у пункті 2 акту включає в себе правничі послуги, зазначені у пункті 1 акту.
Таким чином, покладення на відповідача витрат по оплаті правничої допомоги, зазначених у пункті 1 акту не відповідає критерію розумності, обгрунтованості та є безпідставним.
У цій частині, обґрунтованою є вимога про відшкодування витрат щодо надання правової допомоги за пунктом 2 "складення позовної заяви про визнання відсутності права управління багатоквартирним будинком та зобов'язання вчинити дії до Господарського суду Вінницької області - кількість годин - 5 год., ціна - 7 500,00 грн.".
Щодо зазначених у пунктах 3-5 акту прийняття - передачі наданих послуг № 49/25 від 28.10.2025 послуг зі складення відповіді на відзив - 4 год., вартість - 6 000,00 гривень; складення письмових пояснень - 4 год., вартість - 6 000,00 гривень; складення заключного слова сторони позивача (судові дебати) - 2 год., вартість - 3 000,00 гривень, суд зауважує, що згідно з наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання адвокатським бюро "Ганни Кізік" зазначених у акті послуг.
Посилання відповідача на те, що стратегія справи побудована на основі висновків суду, що відображені у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі №902/985/24, надані адвокатом послуги неспівмірні із обсягом робіт, що були виконані під час підготовки позовної заяви, відповіді на відзив, у ЄДРСР міститься велика кількість судових справ предметом розгляду яких були такі ж спірні правовідносини, що склались між сторонами, судова практика є напрацьованою та не потребує детального вивчення проблеми, аналізу законодавства та розроблення стратегії ведення справи, судом відхиляються, оскільки обставини, які були предметом розгляду у справі № 902/985/24 не є предметом розгляду у справі № 902/745/25.
Також суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Враховуючи викладене, вказані витрати на професійну правничу допомогу зазначені у пунктах 3-5 акту прийняття - передачі наданих послуг № 49/25 від 28.10.2025 щодо надання послуг зі складення відповіді на відзив - 4 год., вартість - 6 000,00 гривень; складення письмових пояснень - 4 год., вартість - 6 000,00 гривень; складення заключного слова сторони позивача (судові дебати) - 2 год., вартість - 3 000,00 гривень на думку суду відповідають критерію їхньої дійсності та необхідності, а отже заявлені правомірно.
Обгрунтованою також є вимога про відшкодування витрат щодо надання правової допомоги з участі у судових засіданнях у Господарському суді Вінницької області - 3 год., вартість - 4500,00 гривень (пункт 6 акту).
Із матеріалів справи вбачається, що адвокат здійснював представництво інтересів позивача у судових засіданнях 31.07.2025, 14.08.2025, 16.09.2025, 07.10.2025, що підтверджується протоколами судових засідань, вказані витрати передбачені умовами договору, а отже заявлені правомірно.
Доводи відповідача, що участь представника позивача у судових засіданнях не займала багато часу, судові засідання за тривалістю були короткими, а тому потреба у тривалій участі представника позивача в судових засіданнях не виникала; представництво інтересів позивача у господарському суді не є неминучими, так як явка учасників справи № 902/745/25 в судове засідання не визнавалася обов'язковою судом відхиляються, оскільки положеннями частини 1 статті 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частини 1 статті 193 ГПК України, частини 3 статті 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Участь у судових засіданнях є правом позивача, визначеним положеннями статті 42 ГПК України. Відшкодування витрат з оплати правничої допомоги щодо участі адвоката у судових засіданнях не залежить від того скільки часу тривало судове засідання, як помилково вважає відповідач.
Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного, вимоги про відшкодування витрат щодо надання правової допомоги із участі у судових засіданнях у Господарському суді Вінницької області є обгрунтованими у сумі 4 500,00 гривень.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, документально обґрунтовано обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов'язані з розглядом справи № 902/745/25 у сумі 27 000,00 гривень. Розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, з огляду на критерії розподілу правничих витрат та обставини справи, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у сумі 27 000,00 гривень.
У задоволенні вимог про стягнення заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень, слід відмовити у зв'язку із їх невідповідністю критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), співмірності зі складністю справи, розумності та обгрунтованості.
Суд звертає увагу, що акт прийому - передачі наданих послуг, підписаний позивачем та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони.
Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача).
Відповідно до положень частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.10.2025 року у справі № 902/745/25 позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 000,00 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00 гривень покладаються на відповідача, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00 гривень покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (21020, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Арабея генерала, будинок 2-А, ідентифікаційний код юридичної особи 38512116) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" (21037, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Дачна, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 45468071) 13 500,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00 гривень покласти на позивача.
5. У задоволенні решти заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дачна 9" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник додаткового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне додаткове рішення складено 24.11.2025 року.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2, 3 - позивачу, відповідачу, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.