24.11.2025 м. Дніпро Справа № 904/2732/25
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Парусніков Ю.Б. (доповідач), розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПРЕС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі (суддя О.В. Перова), повний текст рішення складено 26.09.2025
за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м.Київ
до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
відповідач-2 Дніпровський індустріальний фаховий коледж, м. Дніпро
відповідач-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛПРЕС", м. Дніпро
про визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов'язання повернути майно, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛПРЕС" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/2732/25, яким повністю задоволено позовні вимоги прокурора, визнано недійсним договір оренди № 12/7907-51930 від 29.05.2024 щодо передачі в користування частини нежитлового приміщення площею 268,5 кв.м у будівлі адміністративно-навчального корпусу № 1 Дніпровського індустріального фахового коледжу за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 55. Зобов'язано ТОВ "ЛПРЕС" повернути це державне майно коледжу, а останній - прийняти його за актом приймання-передачі.
Також суд стягнув на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 1 614,93 грн з кожного з відповідачів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ "ЛПРЕС" оскаржує його в апеляційному порядку і просить: поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/2732/25, скасувати це рішення в повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди державного майна та зобов'язання повернути майно. Крім того, апелянт просить покласти судові витрати на позивача.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку щодо необхідності залишити її без руху з огляду на наступне.
1. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У відповідності до пп. 7) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому, згідно з приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вищенаведеного, за оскарження в апеляційному порядку рішення суду, яким вирішено по суті дві вимоги немайнового характеру, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 7267,20 грн (3028 грн х 2 х 150% х 0,8), проте скаржником в якості доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення надано докази сплати судового збору лише на суму 5813,75 грн, тобто на суму, яка є меншою від визначеного законодавством розміру.
Така різниця в сумах судового збору виникла внаслідок подвійного застосування скаржником коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що є недопустимим, оскільки вказаний коефіцієнт в розрізі застосування норм Закону України "Про судовий збір" застосовується у справі лише один раз: при поданні позовної заяви через "Електронний суд" застосовується коефіцієнт 0,8 і вже зменшена сума судового збору помножується на 150% для обчислення судового збору за подачу апеляційної скарги, або в разі подання скарги через "Електронний суд" до апеляційного суду від повної вартості судового збору застосовується коефіцієнт 0,8, а не в прогресії зменшення при кожному зверненні до наступної інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, скаржнику необхідно надати до Центрального апеляційного господарського суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на суму 1453,45 грн.
Докази доплати судового збору необхідно подати до Центрального апеляційного господарського суду.
2. Щодо клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на оскарження рішення та його поновлення.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення у справі № 904/2732/25 та його поновлення, апелянт зазначає, що строк на оскарження рішення від 24.09.2025, повний текст якого складено 26.09.2025 пропущено ним з поважних причин, оскільки повний текст вказаного рішення йому не вручався та не був доставлений до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Фактична можливість ознайомитися зі змістом судового рішення з'явилася у відповідача-3 лише 29.09.2025, з моменту оприлюднення рішення в ЄДРСР.
До цього моменту апелянт не мав доступу до повного тексту рішення, а відповідно - і можливості реалізувати право на подання апеляційної скарги.
Суддя-доповідач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Поважними визнаються такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вже зазначено вище, повний текст рішення по даній справі складено та підписано суддею 26.09.2025, тобто, строк подання апеляційної скарги сплив 16.10.2025.
Разом з тим, апеляційна скарга сформована представником ТОВ "ЛПРЕС" в системі "Електронний суд" та направлена на адресу Господарського суду 20.10.2025, тобто поза межами процесуального строку на його оскарження рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
ТОВ "ЛПРЕС" з 28.05.2025 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно наявної в матеріалах справи Довідки (а. с. 166 т 2) про доставку електронного листа (рішення від 24.09.2024 по справі № 904/2732/25) ТОВ "ЛПРЕС" рішення суду доставлено до електронного кабінету 26.09.2025 о 18:19 год., що спростовує доводи скаржника про відсутність доказів вручення та доставлення рішення до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Отже, скаржником не надані належні та допустимі докази на підтвердження дійсних істотних перешкод чи труднощів для вчинення процесуальних дій, направлених на своєчасне оскарження судового рішення, відразу ж після його доставки до електронного кабінету.
За таких обставин, суддя-доповідач доходить висновку, що апелянт звернувся з апеляційною скаргою з пропуском 20-денного строку для оскарження рішення по справі з дня вручення йому (доставки рішення до електронного кабінету) копії повного тексту оскаржуваного рішення, без надання належних та допустимих доказів на підтвердження дійсно істотних перешкод чи труднощів для вчинення процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку заявнику для усунення вказаних недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись нормативними приписами статей 174, 234, 260 ГПК України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПРЕС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/2732/25 - залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛПРЕС" десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач Ю.Б. Парусніков