24 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/2536/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро", м. Харків (вх.№2398 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2025 у справі №922/2536/25 (суддя Хотенець П.В., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту - 25.09.2025)
за позовом: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро", м. Харків,
про стягнення 203393,04грн..-,
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро", в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 203393,04грн., з яких: 201162,67грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по квітень 2023 року; 261,00грн. абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з лютого 2022 року по липень 2023 року; 1969,37грн. технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липня 2022 року по липень 2023 року. Просив покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та поштові витрати відправлення позовної заяви з доданими документами.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.09.2025 у справі №922/2563/25 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість в сумі 203393,04грн., з яких: 201162,67грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по квітень 2023 року; 261,00грн. абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з лютого 2022 року по липень 2023 року; 1969,37грн. технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липня 2022 року по липень 2023 року, а також 2440,72грн. судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2025 у справі №922/2536/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2025 у справі №922/2536/25.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2536/25; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
19.11.2025 матеріали справи №922/2536/25 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 113, 116 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Положеннями частин 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України врегульовано правила поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено 25.09.2025, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 15.10.2025.
Проте, апелянтом було подано апеляційну скаргу 11.11.2025, тобто, після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду апелянт посилається на те, що директор та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "Глобал.Агро" ОСОБА_1 дізнався про наявність оскаржуваного рішення лише 27.10.2025, коли йому зателефонував співробітник Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та надіслав копію наказу на примусове виконання рішення у даній справі через месенджер «WhatsApp», в цей час ОСОБА_2 перебував у закордонному відрядженні.
Апелянт стверджує, що під час розгляду справи судом першої інстанції керівник відповідача перебував у постійних відрядження за кордоном - з Будапешта до Стамбулу, далі до Дубліна і Нью-Йорка, та повернувся до Харкова лише 31.10.2025, вказане підтверджується копіями посадкових талонів на літаки та квитками на потяг.
Телефонний номер, вказаний в позовній заяві, є актуальним номером керівника, проте на цей номер повідомлень щодо судових засідань не надходило. Також на електронну адресу скаржника відповідних повідомлень не надходило.
Апелянт зазначає, що у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації та під час обстрілу 03.03.2022 квартира загальною площею 185,2кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ТОВ "Глобал.Агро", зазнала суттєвих пошкоджень.
Наявність у власності вказаної квартири обумовила визначення юридичної адреси підприємства за зазначеною адресою. Відомості про пошкодження квартири внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 22022220000003567. Крім того, інформація про пошкоджене майно внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, про що видано відповідний витяг від 29.11.2024 року.
У зв'язку із істотною руйнацією приміщень, їх подальше використання стало неможливим, а підприємство не має фінансової можливості здійснити відновлення, оскільки до початку повномасштабного вторгнення квартири здавалися в оренду, яка після цього була припинена. Відтак, зазначена адреса фактично перестала використовуватися для листування та офіційного кореспонденційного зв'язку.
Апелянт зауважує, що між сторонами мало місце листування, в ході якого питання врегулювання заборгованості обговорювалось неодноразово з урахуванням наявних обставин. За результатами зазначених переговорів досягнуто умовної згоди щодо здійснення перерахунку витрат за надані комунальні послуги у відповідний період, після чого дане питання не піднімалося з 2023 року до середини 2025 року, коли було подано позов.
На момент подання позову уповноважені особи позивача не вбачали необхідності повідомити відповідача про пред'явлення досудових вимог та подання позову.
Отже, з урахуванням вказаних обставин, скаржнику вдалось ознайомитись з матеріалами судової справи та відповідно оскаржуваним рішення суду лише 07.11.2025, коли представником відповідача було подано відповідну заяву та зазначені матеріали були направлені судом на електронну адресу його представника.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України ).
За загальним правилом частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судова колегія зазначає, що сам факт подання відповідного клопотання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Колегія суддів також зауважує, що з 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку.
Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.
Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування зобов'язані зареєструвати електронні кабінети в ЄСІТС або її підсистемі для обміну документами. Інші особи можуть робити це добровільно.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро", як юридична особа зареєстрована за законодавством України, віднесена до категорії осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Проте, згідно відповіді №28373101 від 21.11.2025 отриманої апеляційним господарським судом з модулю Електронний суд ЄСІТС, апелянтом було зареєстровано "Електронний кабінет" в ЄСІТС лише 11.11.2025 об 11:48год. (тобто після ухвалення оскаржуваного рішення, в день подання відповідної апеляційної скарги).
Станом на дату відкриття провадження у справі відповідач, всупереч нормам процесуального закону, не зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалась позивачу в електронному вигляді до його "Електронного кабінету", а відповідачу поштою, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу (т.1 а.с.82 на звороті).
Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з довідкою відділення поштового зв'язку за формою Ф-20 "за закінченням терміну зберігання" (т.1 а.с.101-108).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена адреса є юридичною адресою відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку із позначками, зокрема, "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній", тощо, з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №910/20604/20 та від 14.09.2021 у справі №909/548/16).
При цьому, сам лише факт не отримання апелянтом кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною, оскільки вказане зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2018р. у справі № 904/9904/17).
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Судовою колегією встановлено, що до Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст рішення надіслано судом 25.09.2025 та цього ж дня зареєстровано, забезпечено надання загального доступу з 26.09.2025.
Отже, скаржник мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі, в тому числі оскаржуваним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на вищевикладене, враховуючи виконання судом обов'язку щодо надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та рішення господарського суду у даній справі за належною адресою, а також невідкладне розміщення зазначених ухвали та рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом першої інстанції дотримані вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про рух справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що перебування керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро" у відрядженні за кордоном не є достатньо обґрунтованою причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апелянт є юридичною особою, яка для здійснення своєї господарської діяльності має відповідну організаційну структуру, включно зі штатними працівниками, відповідальними за виконання професійних та організаційних обов'язків. Труднощі у забезпеченні належної та своєчасної роботи працівників юридичної особи, у тому числі щодо контролю за судовими провадженнями, отриманням кореспонденції та реалізацією процесуальних прав, є виключно проблемою внутрішньої організації діяльності такого суб'єкта господарювання.
Отже, наведені апелянтом обставини не можуть вважатися такими, що об'єктивно перешкоджали подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, оскільки вони мають суб'єктивний характер і залежать лише від належної організації роботи відповідача.
Натомість відповідач, який є юридичною особою, володіючи інформацією про ухвалене судове рішення, повідомлення про яке було здійснено належним чином, повинен був, діючи добросовісно, розумно та з належною обачливістю, вжити своєчасних заходів для його оскарження, однак апеляційну скаргу подано з істотним пропуском встановленого процесуального строку.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява №11681/85).
З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об'єктивно непереборними, а є виключно суб'єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро" на рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2025 у справі №922/2536/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал.Агро" на рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2025 у справі №922/2536/25.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя П.В. Тихий
Суддя І.А. Шутенко