17 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/724/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
при секретарі судового засідання, Погребняк А. М.,
за участю представників сторін,
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" - адвоката Балла В.В. (вх.№12974 від 07.11.2025)
за апеляційною скаргою позивача вх. №1418 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 15.05.25 (повний текст складено 29.05.25, суддя Жигалкін І. П.) та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.05.25 (повний текст складено 03.06.25, суддя Жигалкін І. П. ) у справі № 922/724/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЯ-ТРАНС", с. Смиківці Тернопільської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД", м. Харків,
про стягнення 124 751,36 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЯ-ТРАНС" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" грошових коштів в сумі 124751,36 грн., а також витрати на правничу допомогу та судовий збір.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.05.25 у справі №922/724/25 відмовлено у позові.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 29.05.25 у справі №922/724/25 заяву (вх. № 12137 від 20.05.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" адвоката Балла В. В. про стягнення правничої допомоги - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЯ-ТРАНС" (адреса: 47717, с. Смиківці, Тернопільська область, Тернопільський район, вул.Грушевського, будинок № 1А; код ЄДРПОУ 42307302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (адреса: 61153, м. Харків, Проспект Ювілейний, 54-А, оф.118; код ЄДРПОУ 41668794) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Решту суми судових витрат на професійну правничу допомогу покладено на відповідача.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЯ-ТРАНС" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.05.2025 у справі № 922/724/25 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 15.05.2025 у справі №922/724/25 - залишено без змін.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЯ-ТРАНС" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 у справі № 922/724/25 - залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 у справі №922/724/25 - залишено без змін.
07.11.2025 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" - адвоката Балла В.В. надійшла заява (вх.№ 12974), в якій останній просить ухвалити додаткову постанову по справі № 922/724/25, якою стягнути з ТОВ «ЛІЯ-ТРАНС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАРІС ЛТД» понесені судові витрати під час розгляду в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000,00 грн., що складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.11.2025, для розгляду заяви визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 прийнято заяву відповідача (вх.№12974) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/724/25 до розгляду; розгляд заяви призначено на 17.11.2025; встановлено учасникам справи строк для надання письмових пояснень або заперечень з приводу заяви з доказами надсилання їх копії заявнику до 17.11.2025 (кінцева дата для надходження безпосередньо до суду).
17.11.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути заяву за відсутності представника. Також, вказує на те, що заяву про розподіл судових витрат підтримує у повному обсязі.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 17.11.2025 не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судова колегія, дослідивши подану заяву та додані до неї документи, який приймав участь у судовому засіданні зазначає наступне.
Згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до ст. 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до приписів статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. ( ч.2 ст.124 ГПК України)
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.( ч.3 ст.124 ГПК України)
Згідно до приписів статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалося вище, приписами частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати відповідача, які він поніс під час розгляду апеляційної скарги підлягають розподілу між сторонами за наслідками розгляду справи № 922/724/25.
Так, з матеріалів справи убачається, що 11.03.2025 року між адвокатом Балла В.В. та ТОВ "Альтаріс ЛТД" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого адвокат приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення та надання правової (юридичної) допомоги Клієнту у справі №922/724/25.
За змістом п.3.1 договору, враховуючи складність справи, за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір та вид якого завчасно узгоджується сторонами та визначається на основі фіксованої суми в розмірі 20 000,00 грн.
Сума гонорару є фіксованою та не залежить від обсягу послуг, проведеної роботи, кількості судових засідань /судових інстанцій , які розглядатимуть справу.
Сторонами було складено та підписано Акт прийому- передачі послуг від 15.05.2025 року на суму 20 000, 00 грн.
Також, на підтвердження надання професійної правничої допомоги за договором до матеріалів заяви заявником надано довідку про проведену адвокатом роботу від 15.05.2025.
Таким чином, сторони узгодили перелік послуг з надання правової допомоги, обсяг повноважень адвоката щодо представництва інтересів клієнта, умови розрахунків, а також строк виконання зобов'язань за договором про надання правової допомоги.
За змістом ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За матеріалами справи, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу (від 09.07.2025) просив стягнути з ТОВ «ЛІЯ-ТРАНС» на користь ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» залишок фіксованої суми гонорару, встановленого договором про надання правничої допомоги між ТОВ «Альтаріс ЛТД» та його представником в розмірі 5 000,00 грн за розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції.
Після прийняття постанови по справі, відповідач звернувся з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта. Подібні правові висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу, а саме, конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21).
Судова колегія враховує правові висновки, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, де, між іншим, вказано на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з цим, судова колегія враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі №910/906/18, де, зокрема, вказано на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За змістом частин 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, позивач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у суді апеляційної інстанції, не заявив.
Отже, колегія суддів зазначає, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідає вказаним критеріям, є співмірною з виконаною адвокатом роботою в суді апеляційної інстанції, заява містить обґрунтування обсягу фактично наданих послуг адвокатом.
А отже, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, 5 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції становлять співмірні і розумні витрати відповідача на правову допомогу у справі у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що зазначені докази в їх сукупності є достатніми на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. у суді апеляційної інстанції, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Таким чином, колегія суддів, проаналізувавши наявні у справі докази, зважаючи на вказані положення чинного законодавства, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1.Прийняти додаткову постанову по справі № 922/724/25.
2. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" - адвоката Балла В.В. (вх.№12974 від 07.11.2025) задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЯ-ТРАНС" (47717, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Смиківці, вул. Грушевського, буд. 1а, код ЄДРПОУ 42307302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (61153, м. Харків, пр. Ювілейний, 54-А, офіс 118, код ЄДРПОУ 41668794) витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000,00 грн.
4. Справу повернути в Господарський суд Харківської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст додаткової постанови складено 24.11.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов