21 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/1431/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Чопенко Володимира Валерійовича (вх№12973 від 07.11.2025) про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків" (вх.№2051П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків" (вх№2131П/3) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025
у справі №917/1431/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Харків", м.Дніпро,
до Фізичної особи-підприємця Чопенко Володимира Валерійовича, м. Полтава
про стягнення 555.681,00 грн
В провадженні Східного апеляційного господарського суду знаходиться справа №917/1431/25.
Рішенням Господарського суду Полтавської області 22.09.2025 відмовлено у задоволенні позову.
Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-Сервіс Харків» (проспект Дмитра Яворницького, 67, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 36456170) на користь фізичної особи - підприємця Чопенко Володимира Валерійовича 10.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків" (вх.№2051П/3) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 у справі №917/1431/25 залишено без змін.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків" (вх.№2131П/3) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/1431/25 залишено без змін.
07.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від Фізичної особи-підприємця Чопенко Володимира Валерійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої заявник просить суд задовольнити заяву, постановити додаткову постанову, якою стягнути з ТОВ "Мед-сервіс Харків" (ЄДРПОУ 36456170) на користь відповідача ФОП Чопенко Володимира Валерійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8.000,00 грн в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.11.2025 у справі №917/1431/25 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 заяву представника ФОП Чопенко Володимира Валерійовича про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Вирішено розгляд заяви здійснювати без повідомлення учасників справи. Запропоновано учасникам справи подати письмові пояснення або заперечення на заяву ФОП Чопенко Володимира Валерійовича про ухвалення додаткового рішення (у разі їх наявності) у строк до 17.11.2025 (кінцева дата для надходження безпосередньо до суду з урахуванням поштового перебігу).
Копія ухвали вручена учасникам справи за допомогою підсистеми "Електронний суд", користувачами якої вони є.
14.11.2025 через підсистему “Електронний суд» позивач направив заперечення на заяву відповідача про винесення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому останній просить відмовити у задоволенні заяви ФОП Чопенко В.В. про стягнення з ТОВ "Мед-сервіс Харків" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8.000,00 грн. У разі не прийняття до уваги доводів, зазначених вище, на підставі ч.5 ст.126 Кодексу - зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача у справі №917/1431/25 на 50% до 4.000,00 грн. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначає, що договір про надання правової допомоги від 28.07.2025, на який посилається відповідач, не містить передбачених статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» умов щодо порядку обчислення та зміни розміру гонорару, порядку його сплати і підстав повернення. Крім того, позивач звертає увагу, що акт виконаних робіт від 06.11.2025 підтверджує лише факт надання правової допомоги, однак доказів фактичної сплати відповідачем заявлених витрат суду не надано. Позивач також вказує, що справа №917/1431/25 була віднесена судом першої інстанції до категорії малозначних, а обсяг робіт, виконаних адвокатом під час апеляційного перегляду (підготовка одного процесуального документа - відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні протягом 29 хвилин), є незначним. На думку позивача, зазначений у розрахунку час, витрачений адвокатом на підготовку окремих документів, є суттєво завищеним і не відповідає реальній складності справи, що суперечить вимогам частин 3 і 4 статті 126 ГПК України.
У відповідності до Витягу із табелю обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду, суддя-член колегії Попков Д.О. з 17.11.2025 по 20.11.2025 (включно) перебував у відпустці/відрядженні, у зв'язку з чим розгляд поданої заяви було перенесено до моменту його повернення до виконання службових обов'язків. Водночас колегія суддів зазначає, що встановлений частиною третьою статті 244 ГПК України процесуальний строк для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не є переривальним та застосовується з урахуванням принципу розумного строку здійснення судочинства, у зв'язку з чим заява розглядається судом після відновлення повного складу колегії.
Дослідивши матеріали справи та заяву представника ФОП Чопенка В.В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, Східний апеляційний господарський суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу в пункті №2 резолютивної частини просив судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції стягнути з позивача - ТОВ «Мед-Сервіс Харків» (ЄДРПОУ 36456170) на користь відповідача - ФОП Чопенко В.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ), які будуть заявлені в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
Отже, у відзиві на апеляційну скаргу було зроблено відповідну заяву, що докази понесених судових витрат будуть подані апеляційному суду в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України.
Із заявою про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доказами їх понесення відповідач звернувся через підсистему “Електронний Суд» 06.11.2025 (зареєстровано 07.11.2025 за вх.№12973), тобто в межах встановленого процесуального строку з дати ухвалення судового рішення.
До вказаної заяви були додані (у копіях):
- договір про надання правової допомоги № б/н від 28.07.2025;
- розрахунок суми гонорару за Договором про надання правової допомоги №б/н від 28.07.2025, складений адвокатом Машкевич О.С. 06.11.2025 в суді апеляційної інстанції (за вивчення апеляційної скарги на рішення суду та складення відзиву на апеляційну скаргу, участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції);
- акт виконаних робіт від 06.11.2025 до договору про надання правової допомоги № б/н від 28.07.2025.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
З наданих відповідачем документів вбачається, що між ФОП Чопенком Володимиром Валерійовичем (Клієнтом) та адвокатом Машкевич Ольгою Сергіївною 28.07.2025 укладено Договір про надання правової допомоги №б/н, відповідно до якого Виконавець зобов'язався надавати Клієнту послуги правничого характеру у зв'язку з розглядом апеляційної скарги ТОВ «Мед-Сервіс Харків» у справі №917/1431/25.
Умовами договору (розділ 3 «Умови оплати») передбачено, що розрахунок вартості послуг здійснюється виходячи з погодинної ставки у розмірі 2000 грн за 1 годину роботи адвоката, а оплата має проводитися після підписання акту виконаних робіт.
До заяви додано Акт виконаних робіт від 06.11.2025, відповідно до якого адвокатом Машкевич О.С. надано відповідачу правничу допомогу, що включала: вивчення та аналіз апеляційної скарги Позивача, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні 05.11.2025 у режимі відеоконференції на платформі «EasyCon». Загальна вартість наданих послуг згідно з актом становить 8.000,00 грн.
Крім того, відповідачем подано розрахунок суми гонорару, у якому деталізовано обсяг часу, витраченого адвокатом (3 години на аналіз апеляційної скарги та підготовку відзиву, 1 година - участь у судовому засіданні), із загальною вартістю 8.000,00 грн, виходячи з установленої договором ставки 2000 грн/год.
Надані відповідачем документи у сукупності підтверджують фактичне надання адвокатом Машкевич О.С. правничої допомоги ФОП Чопенку Володимиру Валерійовичу в межах апеляційного провадження у справі №917/1431/25, а також обсяг виконаних робіт та узгоджену сторонами вартість таких послуг.
Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Така позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, встановленого ч.4 ст.129 ГПК України, визначено також частинами 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст.41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Щодо поданих ТОВ «Мед-Сервіс Харків» заперечень проти стягнення витрат на правничу допомогу, у яких позивач просить відмовити у задоволенні заяви ФОП Чопенка В.В. або зменшити суму витрат, колегія суддів зазначає таке.
За змістом поданих заперечень позивач не погоджується із розміром заявлених відповідачем витрат, посилаючись на те, що справа є малозначною, обсяг виконаних адвокатом робіт є, на думку позивача, незначним, а час, зазначений у розрахунку, - завищеним. Також позивач вказує, що заявником нібито не надано доказів оплати послуг адвоката та що договір про надання правової допомоги не містить окремих умов, визначених статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що наведені доводи спростовуються матеріалами справи. Відповідачем до суду надано належні та допустимі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме: Договір про надання правової допомоги від 28.07.2025, Акт виконаних робіт, підписаний сторонами, та розрахунок наданих послуг із зазначенням витраченого часу та їх вартості. Із зазначених документів вбачається, що адвокатом Машкевич О.С. фактично виконано дії, безпосередньо пов'язані з розглядом справи в апеляційній інстанції, зокрема: аналіз апеляційної скарги, підготовка та подання відзиву, участь у судовому засіданні 05.11.2025 у режимі відеоконференції. Обсяг виконаних робіт і їх тривалість узгоджуються з характером спору та підтверджуються актом наданих послуг.
Стосовно тверджень позивача про відсутність доказів сплати гонорару, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3.3 договору оплата послуг здійснюється після підписання акту виконаних робіт, а сам акт містить підтвердження вартості наданих послуг та засвідчує завершення їх виконання. Підписання акту сторонами в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є належним доказом виникнення обов'язку Замовника щодо оплати таких послуг. Тому відсутність окремого платіжного документа не спростовує факту понесення витрат.
Посилання позивача на «завищеність» обсягу робіт є суб'єктивним оцінюванням та не підтверджене жодними доказами, як того вимагають статті 74, 76- 77 ГПК України. Натомість заявлена відповідачем сума витрат у розмірі 8.000,00 грн відповідає погодинній ставці 2.000,00 грн/год, встановленій договором, відповідає обсягу наданих послуг та є співмірною зі складністю справи й характером процесуальних дій адвоката.
Посилання позивача на те, що фактична тривалість судового засідання становила лише кілька хвилин, а тому година роботи адвоката є завищеною, судова колегія відхиляє. Відповідно до умов укладеного Договору про надання правової допомоги облік наданих послуг здійснюється у погодинному форматі, а не в режимі поминутного тарифу. Крім того, участь адвоката у судовому засіданні включає не лише час безпосереднього перебування в засіданні, а й підготовку до нього, аналіз матеріалів справи, прибуття до суду та очікування виклику до зали судового засідання, що є невіддільною частиною процесу надання правничої допомоги. Вказане відповідає усталеній практиці Верховного Суду щодо розуміння критеріїв реальності та необхідності витрат на правничу допомогу. Таким чином, доводи позивача щодо “неспівмірності» години роботи адвоката є необґрунтованими і не спростовують документально підтверджений обсяг наданих послуг.
З огляду на викладене, подані позивачем заперечення не містять належного правового чи доказового обґрунтування та не спростовують документально підтверджених обставин надання відповідачу професійної правничої допомоги. Доводи ТОВ «Мед-Сервіс Харків» щодо завищеності або неспівмірності витрат не підтверджені жодними доказами та зводяться виключно до суб'єктивної оцінки обсягу роботи адвоката.
З урахуванням того, що адвокатом Машкевич О.С. фактично було надано відповідачу ФОП Чопенку В.В. правничу допомогу відповідно до умов Договору про надання правової допомоги від 28.07.2025, а надані докази - Договір, Акт виконаних робіт та Розрахунок витраченого часу - підтверджують реальність та необхідність виконаних послуг, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума 8.000,00 грн відповідає критеріям частини четвертої статті 126 ГПК України: є співмірною зі складністю справи №917/1431/25, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом та характером процесуальних дій.
Таким чином, сума витрат у розмірі 8.000,00 грн є документально обґрунтованою, відповідає критерію розумної необхідності та підлягає відшкодуванню позивачем згідно зі статтею 129 ГПК України.
Враховуючи наведене, а також підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Машкевич О.С. професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом апеляційних скарг у справі №917/1431/25, заява ФОП Чопенка В.В. про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 8.000,00 грн підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Заяву представника Фізичної особи-підприємця Чопенко Володимира Валерійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Харків" (49000, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 67, код ЄДРПОУ 36456170) на користь Фізичної особи-підприємця Чопенко Володимира Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8.000,00 грн.
Доручити Господарському суду Полтавськой області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повного тексту 21.11.2025
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Д.О. Попков