13 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/1146/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі судового засідання, Погребняк А. М.,
за участі представників сторін,
від відповідача, Ігнатенко С. Ю.,
від позивача, Тищенко А. І.,
третіх осіб , не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача , за вх. №1971 п/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 29.07.25 (повний текст складено 25.08.25, суддя Погрібна С. В.) у справі № 917/1146/23
за позовною заявою Приватного акціонерного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. Полтава,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1.Державне підприємство "Гарантований покупець" , м. Київ,
2.Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ,
3.Міністерство енергетики України, м. Київ,
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.07.2025 у справі №917/1146/23 закрите провадження у справі № 917/1146/23 в частині суми основного боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на користь Приватного акціонерного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" інфляційні втрати у розмірі 5 364 133,11 грн, 3% річних у розмірі 2 078 159,19 грн та судовий збір у сумі 158 392,96 грн. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто Приватному акціонерному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 781 007,04 грн, сплачений платіжною інструкцією № В-3468 від 28.06.2023.
Не погодившись частково з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням Приватне акціонерне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2025 у справі №917/1146/23 в частині відмови у стягненні 3 % річних у розмірі 3 117 238,80 грн, в іншій частині рішення залишити без змін.
Вважає, що рішення по справі було прийнято з порушенням норм матеріального права. Висновки суду про наявність підстав для зменшення трьох відсотків річних вважає безпідставними, оскільки судом не було враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 р. у справі № 903/602/24.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" , за вх. №1971 п/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 29.07.25 у справі №917/1146/23, встановлено учасникам справи строк до 03.10.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №917/1146/23 з Господарського суду Полтавської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 р. розгляд справи призначено на 13.11.2025 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 13.11.2025 р. приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судом не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст. 270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи , апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
Між Приватним акціонерним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Позивач, ОСП, НЕК "УКРЕНЕРГО"), енергетичний ідентифікаційний код (EIC) № 10Х1001С--00001Х, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - Відповідач, Користувач, ТОВ "Полтаваенергозбут") енергетичний ідентифікаційний код (EIC) 62X9786266874100 укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 15.02.2019 № 0238-02024 (далі - Договір).
Між Сторонами укладений Договір в новій редакції (відповідно до Постанови НКРЕКП №360) з 21.09.2021 у формі Додаткової угоди № 6.
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору в новій редакції, за цим Договором ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Розділом 3 Договору в новій редакції визначено порядок формування ціни та вартості наданої послуги.
Відповідно до п. 3.1. Договору, планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 3.3. Договору, Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Пунктом 4.1 Договору в новій редакції обумовлено, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Планові обсяги послуги користувач, в рамках п. 4.2 Договору, зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному веб-сайті ОСП. Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни, передбачені цим пунктом.
Згідно з п. 4.3 даного Договору, вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов'язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку.
Порядок розрахунків погоджений Сторонами в розділі 5 Договору в новій редакції:
- п. 5.1 визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць;
- п. 5.2. визначено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Відповідно до п. 5.4. Договору в новій редакції, у разі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу.
Згідно з п. 5.5. Договору, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого Акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.
Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання Акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.
Згідно з п. 5.6 Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць Актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в Акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання Акта приймання - передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
Розділом 6 визначено наступні права Позивача як ОСП, а саме:
- отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу;
- самостійно розраховувати планові обсяги послуги на підставі обсягу наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді у разі ненадання у встановлені терміни повідомлень щодо планових обсягів користувачем (п. 6.1).
Користувач в свою чергу має право отримувати від ОСП послугу з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу системи передачі; вимагати компенсацію у випадку недотримання показників якості надання послуги відповідно до умов пунктів 2.13, 2.15 та 2.16 розділу XI Кодексу системи передачі (п.6.2).
Підпунктом 3 п. 8.3 Договору обумовлено, що користувач зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 8.1 Договору в новій редакції, при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.
Відповідно до п. 9.4 Договору в редакції Додаткової угоди №6 рахунки, Акти приймання - передачі, Акти звірки розрахунків, будь - які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.
Рахунки, Акти приймання - передачі, Акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною:
- у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;
- у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом);
- у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.
На виконання умов Договору за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року (з урахуванням заяви про збільшення) Позивачем надано Відповідачу послуги з передачі електричної енергії та скориговано сторонами фактичний обсяг електроенергії, що підтверджується Актами приймання - передачі послуги та Актами коригування до Актів приймання-передачі послуги (наявні в матеріалах справи, підписані відповідачем без зауважень).
Відповідачем факт отримання зазначених послуг не заперечується.
Станом на дату винесення рішення відповідачем сплачено суму заборгованості в повному обсязі (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог), що підтверджується відповідними доказами.
Приватним акціонерним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" подано заяву про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу в повному обсязі (вх. № 17592) та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» інфляційних втрат у розмірі 5 364 133,11 грн та трьох відсотків річних у розмірі 5 195 397,99 грн.
Окрім цього, позивачем здійснено розрахунок 3% річних за користування коштами та інфляційних втрат виходячи з суми простроченої заборгованості за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року.
Так, з урахуванням поданих позивачем заяв про збільшення розміру позовних вимог, судом першої інстанції було розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5 364 133,11 грн та трьох відсотків річних у розмірі 5 195 397,99 грн.
Відповідач не заперечував проти нарахованих позивачем сум 3 % річних та інфляційних. В той же час, звернувся до суду з клопотанням про їх зменшення, зазначивши що він не ухилявся від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, а несвоєчасна оплата за фактично надані послуги була зумовлена, зокрема через не надходження коштів від ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ», тобто обставин, які не залежали від дій чи волевиявлення ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ». Відповідач також зазначав, що нарахування 3% річних та інфляційних є несправедливими для Товариства та надмірним майновим тягарем.
Позивач проти зменшення розміру нарахованих до стягнення інфляційних та 3% річних заперечував, зазначаючи, що правові норми не містить будь-яких винятків для учасників ринку електроенергії щодо повного чи часткового звільнення від відповідальності.
Як зазначалося вище, рішенням по справі було закрито провадження у справі №917/1146/23 в частині суми основного боргу та стягнуто з відповідача інфляційні втрати у розмірі 5 364 133,11 грн, 3% річних у розмірі 2 078 159,19 грн та судовий збір у сумі 158 392,96 грн.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції, зменшив розмір 3% річних до 2078 159,19 грн.
Про те, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення 3 % річних з огляду на нижче викладене.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажом, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище урегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Пунктом 40 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається зокрема договір про надання послуг з передачі.
ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2019 між Приватним акціонерним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Позивач, ОСП, НЕК "УКРЕНЕРГО"), енергетичний ідентифікаційний код (EIC) № 10Х1001С--00001Х, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - Відповідач, Користувач, ТОВ "Полтаваенергозбут") енергетичний ідентифікаційний код (EIC) 62X9786266874100 укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0238-02024.
З 21.09.2021 сторонами укладений Договір в новій редакції (відповідно до Постанови НКРЕКП №360) у формі Додаткової угоди № 6.
Як вказує Позивач та не заперечується Відповідачем, на виконання умов Договору за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року (з урахуванням заяви про збільшення) позивачем надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії та скориговано сторонами фактичний обсяг електроенергії, що підтверджується Актами приймання - передачі послуги та Актами коригування до Актів приймання-передачі послуги (наявні в матеріалах справи, підписані відповідачем без зауважень).
Як вже зазначалось, станом на дату винесення рішення відповідачем сплачено суму основної заборгованості в повному обсязі (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог), що підтверджується відповідними доказами.
Відповідно до статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачено суму основного боргу в повному обсязі, що також підтверджено позивачем, провадження у цій справі в частині стягнення суми основного боргу було закрито.
Факт порушення відповідачем строків розрахунку за отримані послуги підтверджені матеріалами справи та останнім не спростований, у зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення інфляційні втрати у розмірі 5 364 133,11 грн та три відсотки річних у розмірі 5 195 397,99 грн (розрахунок наведено в додатках до позовної заяви та заяв про збільшення позовних вимог).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто у разі порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання, норми статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від наявності або відсутності вини боржника.
Судова колегія зазначає, що при прийнятті рішення в частині зменшення 3% річних, судом першої інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, які було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, і які підлягала врахуванню під час прийняття рішення по цій справі, оскільки останнє було прийнято 29.07.2025 р.
Так, у постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:
105. Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання і входять до складу такого зобов'язання (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
106. Законодавець в главі 24 Господарського кодексу України врегулював загальні засади відповідальності учасників господарських відносин таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
107. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
108. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
109. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
110. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.
111. Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
112. Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.
113. Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
114. До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
115. З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду та наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
116. При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
117. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
118. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Відповідно до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведене судова колегія погоджується з твердженням апелянта про неможливість зменшення судом першої інстанції 3 % річних, оскільки саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Стаття 277 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення по справі в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повне стягнення 3 % річних.
Судові витрати покладаються на відповідача по справі.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ, за вх. №1971 п/1, на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2025 у справі № 917/1146/23 - задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.07.2025 у справі №917/1146/23 - скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" 3% річних у розмірі 2 078 159, 19 грн.
В цій частині прийняти нове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул.Панянки, 65Б, м. Полтава, 36022, код ЄРДПОУ 42223804) на користь Приватного акціонерного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄРДПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 5 195 397,99 грн.
В решті рішення по справі залишити без змін.
3.Здійснити перерозподіл судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул.Панянки, 65Б, м. Полтава, 36022, код ЄРДПОУ 42223804) на користь Приватного акціонерного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄРДПОУ 00100227) витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 56 110,30 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 20.11.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян