ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"24" листопада 2025 р. Справа № 753/17909/23
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Василишин А.Р., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року по справі №753/17909/23 (суддя Шамшуріна М.В.)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3
про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення 264 758,50 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до ОСОБА_2 (надалі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 (надалі - Третя особа) про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення 264 758,50 грн - задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням від Позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі Позивач просив скасувати судове рішення Господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року по справі №753/17909/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів безвідсоткової поворотної допомоги в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 упущеної вигоди в розмірі 165 000,00 грн., і ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 упущеної вигоди в розмірі 165 000,00 грн - задовольнити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач прийшов до висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України за наступних підстав.
Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до елементів апеляційної скарги віднесено перелік документів, що додаються, а пункт 2 частини 3 цієї ж статті до їх обов'язкового числа відносить, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції констатує, що Позивачем подано апеляційну скаргу за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ураховуючи застосування пониженого коефіцієнту розміру ставки судового збору, суд апеляційної інстанції констатує, що Позивач звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року по справі №753/17909/23 мав сплатити судовий збір в розмірі 3633 грн 60 коп. (3028 грн *1.5*0,8).
Окрім того, частиною 2 статті 9 закону України "Про судовий збір" унормовано, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Здійснивши перевірку зарахування сплаченого апелянтом судового збору в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", суд апеляційної інстанції зауважує, що в даній програмі відсутні дані щодо надходження коштів в сумі 3633 грн 60 коп. до спеціального фонду.
Відтак, Відповідачем не додано доказів сплати судового збору в повному розмірі; в додатках до апеляційної скарги наявна платіжна інструкція №1338 від 17 листопада 2025 року про часткову сплату судового збору, а саме в сумі 2376 грн.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції констатує, що Позивачу слід надати докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року по справі №753/17909/23 в розмірі 1257 грн 60 коп. (3633,60 грн - 2376 грн).
Суд констатує, що частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
Як уже описувалося вище Позивачем не було дотримано дану норму, доказів сплати судового збору в належному розмірі та у визначений Законом України "Про судовий збір" спосіб до апеляційної скарги не додано, що є підставою для застосування вимог частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на все вищевказане відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищезазначене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2025 року по справі №753/17909/23 - залишити без руху.
2. Запропонувати Позивачу усунути протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати суду апеляційної інстанції докази доплати судового збору у встановленому порядку і розмірі 1257 грн 60 коп..
3. Роз'яснити Позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Василишин А.Р.