вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Справа №910/15197/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ніквас В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 (повний текст складено 27.06.2025)
у справі №910/15197/24 (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро"
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про скасування рішення
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро" (далі - ТОВ "Щедро") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) про скасування рішення Адміністративної колегії Відділення №60/148-р/к від 19.09.2024 по справі №124/60/130-рп/к.21 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" щодо визнання вчинення ТОВ "Щедро" порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", та щодо накладення на товариство штрафу у розмірі 68 000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, у зв'язку з відсутністю ознак вчинення ТОВ "Щедро" порушення, визначеного статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/15197/24 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Щедро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено без всебічного з'ясування всіх обставин справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:
- провадження №124/60/130-рп/к.21, за яким прийнято оскаржуване рішення, мало бути закритим на підставі абзацу 6 частини 1 статті 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв'язку з закінченням строків розгляду справи (в підтвердження наведеного скаржник покликається на постанову Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/19008/21);
- суд першої інстанції не надав оцінку доказам по справі, зокрема, не проаналізував лист Держаної установи "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України" від 26.01.2024 №8/114, лист Полтавського університету економіки і торгівлі (вх. №60-01/488 від 02.02.2021), лист Київського національного торгівельно-економічного університету (вх. №60-01/507 від 03.02.2021), лист Національного університету харчових технологій (вх. №60-01/542 від 05.02.2021), а також листи конкурентів ТОВ "Щедро";
- АМКУ не надано жодного належного доказу, який би свідчив, що Майонез 67% жиру "Домашній "Для дітей" не можна вживати дітям старше 3-х років, тоді як опитування не свідчить про поширення позивачем неправдивих відомостей про товар;
- під час оцінки проведеного АМКУ опитування слід покладатися на переважну більшість позитивних або негативних відповідей;
- в матеріалах справи №124/60/130-рп/к.21 відсутні посилання на інші товари, які містять аналогічний склад продукту та мають просту назву "Майонез".
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Щедро" у справі №910/15197/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15197/24, призначено її до розгляду на 01.10.2025 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
22.08.2025 до суду надійшов відзив Відділення на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач заперечує проти доводів скарги, просить суд залишити без змін оскаржуване рішення суду.
Основними аргументами відзиву є:
- розгляд антимонопольної справи здійснено відповідно до Закону №3659-ХІІ, Закону №2210-ІІІ, Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, з урахуванням нормативно-правового регулювання спірних правовідносин на момент і протягом вчинення правопорушення скаржником (з квітня 2017 року). При цьому, в силу частини 2 статті 42 Закону №2210-ІІІ перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами АМКУ справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- опитування споживачів у сукупності з іншими доказами у справі можуть прийматися на підтвердження наявності в діях особи порушень, передбачених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що підтверджується численною судовою практикою;
- ДСТУ не є інструментом для оцінки правдивості інформації, що зазначається на пакуванні. Маркування продукції має відповідати Закону України "Про захист прав споживачів" та іншим нормативно-правовим актам. Використання маркувань, які можуть створювати хибне уявлення про продукт, підлягає оцінці з точки зору недобросовісної конкуренції;
- Відділення не може виходити за межі дослідження у антимонопольній справі, а тому не проводило досліджень продукції інших суб'єктів господарювання, оскільки останні не є сторонами у справі, в розумінні статті 39 Закону №2210-ІІІ.
У судовому засіданні 01.10.2025 у розгляді справи №910/15197/24 оголошено перерву до 05.11.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 задоволено заяву представника ТОВ "Щедро" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 05.11.2025 у розгляді справи №910/15197/24 оголошено перерву до 10.11.2025.
У судове засідання 10.11.2025 з'явився представник відповідача.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, позивач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №910/15197/24 розглядається за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/15197/24 залишити без змін.
Відповідно до статей 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2024 Адміністративна колегія Відділення за результатами розгляду справи №124/60/130-рп/к.21 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" прийняла рішення №60/148-р/к.
У пункті 1 резолютивної частини рішення №60/148-р/к від 19.09.2024 визнано, що ТОВ "Щедро" вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення на упаковках продукції власного виробництва, а саме: майонезу 67% жиру "Домашній "Для дітей" неправдивих відомостей щодо "Домашній" та "Для дітей"; маргарину столового "До випічки для дітей" неправдивих відомостей "Для дітей", що у поєднанні з обраним способом оформлення упаковок цих продуктів може вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Щедро" штраф в розмірі 68 000,00 грн (пункт 2 рішення).
Крім того, зобов'язано ТОВ "Щедро" у тримісячний строк з дня одержання цього рішення припинити зазначене порушення стосовно продукції майонез 67% жиру "Домашній" "для дітей", про що повідомити Відділення протягом 5 календарних днів із дня його припинення, із наданням підтверджуючих документів (пункт 3 рішення).
Рішенням відповідача встановлено, зокрема, таке.
Відповідачем в антимонопольній справі є ТОВ "Щедро", основним видом господарської діяльності якого, згідно з класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), зокрема, є: 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 10.42 виробництво маргарину і подібних харчових жирів; 10.89 виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань.
Отже, ТОВ "Щедро", у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є суб'єктом господарювання.
З квітня 2017 року ТОВ "Щедро" поширює на упаковках продукту 1 (майонез 67% жиру "Домашній "Для дітей") невизначеному колу осіб неправдиву інформацію стосовно продукту 1 шляхом розміщення написів "Для дітей", "Домашній" у поєднанні з обраним товариством способом оформлення упаковок цієї продукції, з огляду на те, що продукт 1 є звичайним продуктом харчування. Продукт 1 не виготовляється в особливих умовах, відмінних від тих, що характерні для виробництва продукції, призначеної для всіх вікових категорій, зокрема дорослого населення.
Результатами опитування споживачів підтверджено, що інформація "Домашній" "Для дітей", "від 3-х років" у поєднанні зі способом оформлення упаковки продукту 1 формує у потенційних споживачів певне сприйняття товару, як такого, що має непритаманні майонезу властивості (включаючи спосіб виробництва (виготовлення) та створює враження, що продукт 1 є рекомендованим для вживання віковою групою дітей від 3-х років, при тому що майонез не є продуктом, рекомендованим до вживання дітям дошкільного і шкільного віку.
Крім того, візуальні зображення на упаковці підкреслюють за допомогою зовнішнього вигляду продукту оманливе враження, що цільовою аудиторією продукту 1 є діти, що підтверджується відповідями опитаних виробників майонезів, які зокрема зазначили таке: написи "Домашній", "Для дітей" окреслюють категорію потенційних споживачів. Напис "Для дітей" може вказувати на те, що виготовлення даної продукції здійснюється з підвищеними вимогами до рецептури (складу), якості та безпечності сировини, відмінні від тих, які характерні для аналогічного продукту, призначеного зокрема, для дорослого населення, реалізація продукції з наведеною упаковкою лише стимулює зацікавленість споживачів до купівлі цього товару.
Отже, продукт 1 виготовляється відповідно до ДСТУ 4487:2015, яким керуються більшість інших виробників, присутніх на ринку виробництва та реалізації майонезів, та які не використовують у маркуванні та назві напис "Для дітей", "Домашній".
Також протягом періоду з квітня 2017 року до червня 2022 року ТОВ "Щедро" поширювало на упаковках продукту 2 (маргарин столовий "До випічки для дітей") невизначеному колу осіб неправдиву інформацію шляхом розміщення напису "Для дітей" у поєднанні з обраним товариством способом оформлення упаковок цієї продукції, з огляду на те, що сферою застосування продукту 2 є його використання для випічки продуктів для дітей старше 3-х років.
За результатами опитування споживачів, проведеного Відділенням щодо продукту 2, встановлено, що розміщена на упаковці продукту 2 інформація "Для дітей", у поєднанні з обраним виробником цього продукту способом оформлення упаковки, вплинула би на їх намір щодо придбання такого продукту, здатна ввести їх в оману щодо споживчих властивостей цього продукту, з огляду на те, що продукт 2 призначений для споживання дорослим населенням, в тому числі дітьми від 3-х років.
Обраний виробником спосіб оформлення упаковки продукту 2, на думку виробника маргарину, може з першого погляду ввести споживача в оману, щодо споживчих властивостей цього продукту, та може сприйматися як продукт дитячого харчування.
Відділення, поміж іншого, врахувало думку Київського національного торговельно-економічного університету, надану листом від 02.02.2021 №289/32-03 щодо існування різноманіття харчових продуктів, які можна споживати і дітям і дорослим, але в їх назві відсутній напис "Для дитячого харчування" чи "Для дітей". У зв'язку з цим, зазначені написи у назві продукту 1 та продукту 2 можуть вводити в оману споживачів та впливати на їх свідомий вибір.
Також Відділення врахувало думку, повідомлену суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на ринку майонезів та маргаринів.
Таким чином, враховуючи думку конкурентів ТОВ "Щедро", споживачів, наукових установ, Відділення дійшло висновку, що товариство може отримати неправомірні переваги у конкуренції, посилюючи свою конкуренту позицію не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення на упаковках продукту 1 та 2 неправдивих відомостей про ці продукти. Зважаючи на вищевикладене, реалізація ТОВ "Щедро" зазначеної продукції з наведеною упаковкою стимулює зацікавленість споживачів до купівлі цього товару і може ставити товариство у більш вигідне становище стосовно інших суб'єктів господарювання, які виробляють та здійснюють реалізацію майонезу відповідно до ДСТУ 4487 та маргарину відповідно до ДСТУ 4465:2005.
Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, дії позивача кваліфіковано Антимонопольним комітетом України за ознаками частини 1 статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та визнано недобросовісною конкуренцією у вигляді поширення на упаковці харчових продуктів власного виробництва інформації, а саме:
- Майонезу 67% жиру "Домашній "Для дітей" неправдивих відомостей "Домашній", "Для дітей";
- Маргарину столового "До випічки для дітей" неправдивих відомостей "Для дітей", у поєднанні з обраним способом оформлення упаковок цих продуктів, що можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
Таким чином, причиною виникнення спору зі справи є питання щодо наявності або відсутності правових підстав для скасування рішення Антимонопольного комітету України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з посиланням, зокрема, на приписи статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", дійшов висновку, що під час розгляду справи №124/60/130-рп/к.21 Відділенням повно та всебічно досліджено всі обставини, що мають значення для справи, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення №60/148-р/к прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, як наслідок відсутні підстави для його скасування.
Північний апеляційний господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та враховуючи кваліфікацію спірних правовідносин, погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України (визначених розділом VII Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1988 №169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за №471/2911).
Основним завданням Антимонопольного комітету України, відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон 2210) підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (Закон №236/96-ВР) недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20.03.1883", міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Згідно зі статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
За змістом статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин 3-7 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції відмічає, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/18025/17, від 20.11.2018 у справі №915/1253/17, від 02.06.2020 у справі №915/1889/19, від 18.02.2021 у справі №910/450/20 та від 05.10.2021 у справі №910/15594/18.
Отже, поширення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб інформації, що вводить в оману (неправдивих відомостей), зокрема внаслідок обраного способу їх викладення щодо назви продукту, його споживчих властивостей, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб'єкта господарювання, тягне за собою відповідальність, передбачену Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Згідно із Законом України "Про захист економічної конкуренції":
- при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи (частина 2 статті 35);
- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення (стаття 41).
Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність) (стаття 41).
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України зобов'язані проводити дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін шляхом збирання документів у конкретній справі, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації, що є доказом у справі, аналізувати їх та за наслідками такого аналізу в межах своїх повноважень приймати відповідне рішення у справі, в якому наводяться мотиви його прийняття, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Відтак, Антимонопольний комітет України у розгляді кожної справи має дотримуватись обов'язку щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи на підставі належних і допустимих доказів. При цьому не є допустимим покладення в основу рішення Антимонопольного комітету України висновків, які ґрунтуються на певних доказах, без наведення та дослідження цих доказів безпосередньо у справах що розглядаються.
Близька позиція щодо дотримання вищевказаного обов'язку Антимонопольним комітетом України при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами висловлена у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 02.02.2021 у справі №910/17891/19, від 15.04.2021 у справі №910/17929/19, від 01.06.2021 у справі №910/17310/19.
В контексті наведеного, слід зазначити, що завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням судочинства завжди є контроль легальності.
Вказаний висновок ґрунтується також на правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, щодо того, що дискреційні повноваження Антимонопольного комітету України не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на завдання та основні засади господарського судочинства, які закріплені у статті 2 ГПК України, аналізу норм статей 19, 124 Конституції України, статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суд апеляційної інстанції констатує, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
Під час розгляду даної справи, перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК України, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону №2210 підстав для скасування рішення Антимонопольного комітету України.
У свою чергу, суд, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення АМКУ, не має встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність недобросовісної конкуренції в діях позивача, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення АМКУ недійсним. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №910/21488/17, від 17.09.2020 у справі №910/1254/19, від 30.08.2022 у справі №910/2328/21.
Північний апеляційний господарський суд також наголошує, що в ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема в силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
З'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18; та від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.07.2021 у справі №915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.
Як вбачається з матеріалів справи, доводів скаржника та заперечень на них відповідача, першочергово під час вирішення даного спору підлягає з'ясуванню питання щодо дотримання Відділенням строку розгляду антимонопольної справи.
Так, за твердженнями скаржника, провадження №124/60/130-рп/к.21 у антимонопольній справі, за яким прийнято оскаржуване рішення, мало бути закритим на підставі абзацу 6 частини 1 статті 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв'язку із закінченням строків розгляду справи (в підтвердження наведеного скаржник покликається на постанову Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/19008/21).
З цього приводу судом апеляційної інстанції встановлено таке.
Антимонопольна справа №124/60/130-рп/21 була розпочата на підставі розпорядження адміністративної колегії Відділення від 07.09.2021 №60/130-рп/к за ознаками вчинення ТОВ "Щедро" порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману та завершилась прийняттям рішення №60/148-р/к від 19.09.2024.
Закон №2210, а також Порядок містять строки, які визначають тривалість розгляду справи.
Згідно зі статтею 37-1 Закону №2210 справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядаються органами Антимонопольного комітету України протягом розумного строку, але не більше трьох років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Законом.
У той же час, з огляду на приписи Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України", справи про узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд яких розпочато до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності цим Законом.
Убачається, що Відділення розглядало справу №124/60/130-рп/к.21 відповідно до Закону №3659- XII, Закону №2210-ІП, Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5 (далі - Правила), інших нормативних актів, в редакціях чинних на момент виникнення правовідносин - 07.09.2021, з урахуванням нормативно-правового регулювання спірних правовідносин на момент і протягом вчинення правопорушення скаржником (з квітня 2017 року).
При цьому, статтею 49 Закону №2210 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) підставами закриття розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не передбачено, що провадження у справі закривається на підставі закінчення строку розгляду справи.
Статтею 42 Закону №2210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не строки розгляду справ.
Так, згідно з частинами 1, 2 статті 42 Закону №2210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У розумінні наведених норм строк притягнення до відповідальності - це сукупність правовідносин передбачених законодавством, що встановлює період часу, за який до суб'єкта можуть бути застосовані примусові заходи з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб'єктом до осіб, які вчинили правопорушення, заходів впливу, реалізація яких юридично визнана.
Отже, Законом №2210 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), а також Правилами не встановлено строків, які б визначали тривалість розгляду антимонопольної справи з моменту початку до моменту винесення відповідного рішення, що є дискреційними повноваженнями органів АМКУ з урахуванням розумних строків. А тому є помилковими твердження скаржника про те, що провадження №124/60/130-рп/к.21 у антимонопольній справі підлягало закриттю.
Окрім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за матеріалами антимонопольної справи №124/60/130-рп/к.21 товариство в частині реалізації та захисту своїх немайнових прав та інтересів, у тому числі наданих законодавством про захист економічної конкуренції, не перебувало у несприятливому становищі, оскільки, позивач надавав інформацію на вимоги Відділення, а також заперечення на подання про попередні висновки, всі матеріали та документи враховані Відділенням при розгляді антимонопольної справи №124/60/130-рп/к.21 в якості доказів, що свідчить про забезпечення Відділенням та відсутність з боку останнього порушення будь-яких прав та інтересів, обмеження свобод, тощо ТОВ "Щедро" в цій частині.
При цьому суд вказує, що протягом всього розгляду антимонопольної справи №124/60/130-рп/к.21 (3-х років та 12-ти днів) від позивача до Відділення не надходило будь-яких клопотань, заяв, листів тощо з питань, пов'язаних зі ходом розгляду справи, строками проведення розслідування тощо, що могло свідчити про обмеження будь-яких перелічених свобод та прав та вплив на них.
Натомість, відсутність зацікавленості протягом 3-х років та 12-ти днів від ТОВ "Щедро" в частині тривалого розгляду антимонопольної справи №124/60/130-рп/к.21 свідчить про відсутність будь-якого впливу на господарську діяльність останнього.
Отже, порушення немайнових прав щодо отримання та надання доказів у справу, інших фактичних даних стосовно впливу на господарську діяльність в частині тривалого проміжку часу проведення розслідування не відбулось та не доведено ТОВ "Щедро".
Щодо покликання скаржника на висновки Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/19008/21 слід відмітити, що вказана постанова стосується застосування процесуальних норм Закону України "Про захист економічної конкуренції", у редакції чинній з 01.01.2024. Водночас у 2021 році Відділення діяло виключно в межах правового поля та редакції Закону, що була чинна на момент виникнення правовідносин. Застосування пізнішої судової практики для оцінки дій органу у минулому періоді суперечить принципу правової визначеності.
Верховний Суд у зазначеній постанові сформував підхід до тлумачення строків розгляду справ після внесення змін до Закону №2210. Однак у 2021 році ці зміни ще не діяли, а отже, застосування їх до рішення АМКУ того часу є аналогією закону у зворотному часі, що прямо заборонено. Таким чином, посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/19008/21 є безпідставним, оскільки рішення Відділення приймалося у 2021 році.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання доручення Антимонопольного комітету України №13-01/1030 від 03.10.2019 Відділення здійснило дослідження щодо можливих ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в діях ТОВ "Щедро".
Розпорядженням адміністративної колегії Відділення №60/13-з від 07.09.2021 розпочато розгляд справи за ознаками вчинення ТОВ "Щедро" порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Щодо продукту 1 (майонезу 67% жиру "Домашній "Для дітей").
З метою розгляду справи Відділення направило до ТОВ "Щедро" вимоги про надання інформації №60-02/6071 від 25.10.2019, №60-02/4996 від 01.07.2021.
З метою дослідження конкурентного середовища на ринку виробництва та реалізації майонезів, Відділення направило вимогу про надання інформації №60-02/3782 від 29.11.2022 також до виробників майонезу, зокрема, Приватного підприємства "Віктор І К", Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Оліс ЛТД", Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдинг".
Також листи про надання інформації Відділенням направлено до вищих навчальних закладів, а саме: Державному підприємству Наукового центру превентивної токсикології, харчової і хімічної безпечності ім. Академіка Л.І. Медведя МОЗ України (лист №60-02/1093 від 12.02.2021), Київському національного торговельно-економічного університету (лист №60-02/7578 від 28.12.2020), Національному університету харчових технологій (лист №60-02/7578 від 28.12.2020), Одеській Національній Академії Харчових Технологій (лист №60-02/7578 від 28.12.2020), Полтавському університету економіки і торгівлі (лист №60-02/7578 від 28.12.2020), Державній установі "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва" (лист №60-02/7577 від 28.12.2020).
Відповідно до службових доручень голови Відділення №60-03/6СД від 05.05.2021 та №60-03/7СД від 05.05.2021 працівниками Відділення проведено опитування споживачів щодо сприйняття ними написів "Для дітей", "від 3-х років", "Домашній" у поєднанні з обраним виробником способом оформлення упаковки Майонезу 67% жиру "Домашній "Для дітей".
Так, листом №1929 від 13.11.2019 ТОВ "Щедро" повідомило, що здійснює виробництво та реалізацію Майонезу 67% жиру "Домашній "Для дітей" (продукт 1) з квітня 2017 року, відповідно до ДСТУ 4487:2015 "Майонези та майонезні соуси. Загальні технічні умови", рецептури та технічного опису Майонез 67% жиру "Домашній "Для дітей" №18.0033359-026-2017, що є доповненням до ДСТУ 4487.
Виробництво продукту 1 здійснюється на виробничих потужностях, що знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3, де розташоване Публічне акціонерне товариство "Запорізький оліяжиркомбінат" та м. Львів, вул. Городоцька, 132, де розташоване Публічне акціонерне товариство "Львівський жиркомбінат".
Упаковка продукту 1 є промисловим зразком, право інтелектуальної власності на який належить громадянину України ОСОБА_1 на підставі патенту на промисловий зразок №32004 від 25.04.2016. ТОВ "Щедро" використовує промисловий зразок, відповідно до умов ліцензійного договору №177 від 03.04.2017. Відповідальність за інформацію, розміщену на упаковці продукту 1 несе ТОВ "Щедро".
Відповідно до пояснень ТОВ "Щедро" продукт 1 не є дитячим харчуванням згідно із вимогами Закону України "Про дитяче харчування". При цьому обмежень щодо споживання майонезів, вироблених за ДСТУ 4487:2015, дітьми від 3-х років нормативними документами не передбачено. Рецептура та технологія виготовлення продукту 1 дозволяє рекомендувати цей продукт до вживання дітям від 3-х років.
Полтавський університет економіки і торгівлі листом №11-26/114 від 29.01.2021 зазначив, що інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристики харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати "вжити до", країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення). Оскільки даний продукт виготовлено не у домашніх умовах, то є некоректним на упаковці зазначати, що майонез "Домашній", і це суперечить пункту 3 статті 4 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів".
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1591 від 22.11.2014 "Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку", додатку 2 "Норми харчування у закладах дошкільної освіти (крім санаторних) для дітей старше одного року", продукція майонези не входить до переліку продуктів, які рекомендовано вживати дітям від 3-х років.
Крім того, університет зауважив, що ДСТУ 4487:2015 не передбачає окремої класифікації сировини для виробництва дитячих майонезів та виділення їх в окрему класифікацію.
Згідно з листом Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ) №289/32-03 від 02.02.2021 загальні вимоги до інформації про харчові продукти та обов'язки про операторів ринку харчових продуктів містяться в статті 4 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", згідно з пунктом 3 якої інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристики харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей та ін. Водночас напис у назві майонезу "Домашній" "Для дітей" може вводити в оману споживачів та впливати на їх свідомий вибір. Існує різноманіття харчових продуктів, які можна споживати і дітям і дорослим, але в їх назві відсутній напис "для дитячого харчування" чи "для дітей". У зв'язку з цим, зазначені написи у назві продукту 1 можуть вводити в оману споживачів та впливати на їх свідомий вибір.
При цьому, як зауважує КНТЕУ, до складу майонезу не входять синтетичні консерванти, ароматизатори та інші добавки. Водночас у складі продукту 1 наявні інгредієнти, які потенційно можуть викликати алергічні реакції (гірчична олія, яєчні продукти) та бути небезпечними при споживанні понад нормованої кількості (оцет яблучний та спиртовий). На етикетці продукту 1 доцільно зазначати в якості додаткової інформації, що не відноситься до обов'язкової, раціональні норми споживання даного майонезу різними віковими групами.
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва" Національної академії медичних наук України у листі №8/114 від 25.01.2021 повідомила, зокрема, наступне: "Нормативні документи із зазначеним переліком харчових продуктів, рекомендованих до споживання існують виключно для дітей організованих дошкільних та шкільних навчальних та оздоровчих закладів. Це постанова КМУ №1591 "Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення відпочинку" згідно якої до переліку харчових продуктів дозволених в закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку не входить майонез. Сумісним Наказом МОН та МОЗ України №620/563 від 15.08.06 "Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» заборонено використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти, також заборонено використання майонезу. З 01.01.2021 вступив у дію Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, яким передбачено організація та вимоги до харчування дітей в закладах загальної середньої освіти. Цим регламентом в закладах загальної середньої освіти заборонено використання майонезу, тільки в бутербродах".
За повідомленням суб'єкта господарювання, що здійснює свою діяльність на ринку виробництва та реалізації майонезів, Приватного підприємства "Віктор і К" (лист №275 від 12.10.2022) продукт маркований написом "Домашній" та/або "Для дітей" не може сприйматися як такий, що має кращі якість, смак та споживчі властивості ніж інші майонези. На думку підприємства, інформація "Домашній", "Для дітей", розміщена на упаковці у поєднанні з обраним виробником способом оформлення упаковки продукції не здатна ввести споживача в оману щодо споживчих властивостей цього продукту, оскільки окреслює лише категорії потенційних споживачів товару, наведена на ньому інформація не забороняє та не обмежує можливість його використання іншими категоріями. За наведеного, суб'єкт господарювання - виробник майонезів не може отримати неправомірні переваги у конкуренції внаслідок маркування своєї продукції написами "Домашній" та/або "Для дітей", оскільки ці написи за своєю суттю скоріше направлені на окреслення категорії потенційних споживачів товару та не мають на меті створення будь-яких переваг.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Оліс ЛТД" листом №173 від 19.12.2022 зазначило, що торгова марка "Щедро" є загальновідомою торговельною маркою виробника майонезів, соусів тощо та не може вважатись домашнім виробником. Не додавання до майонезів консервантів, як це робиться в домашніх умовах, лише скорочує термін придатності продукту. Виготовлення майонезу з написом "Домашній" та "Для дітей" для якого не встановлені більш жорсткіші вимоги не може сприяти формуванню хибної думки у споживача про те, що зазначений продукт є продуктом дитячого харчування та може споживатися дітьми. Реалізація суб'єктом господарювання продукції з наведеною упаковкою лише стимулює зацікавленість споживачів до купівлі цього товару і не може ставити такого суб'єкта у більш вигідне становище стосовно інших суб'єктів господарювання, які виробляють та здійснюють реалізацію майонезів.
Приватне акціонерне товариство "Волиньхолдинг" у листі №7 від 13.12.2022 зазначило, що оформлення продукції написом "Для дітей" може вказувати на те, що для виготовлення продукції передбачені підвищені вимоги щодо рецептури (складу), якості та безпечності сировини, відмінні від тих, які характерні для аналогічного і призначеного, зокрема, для дорослого населення, та відповідно, відсутні ознаки введення споживачів в оману щодо споживчих властивостей цього продукту.
На підтвердження вчинення позивачем порушення відповідач долучив до справи листи опитування 66 споживачів, які свідчать про вплив зовнішнього оформлення упаковки продукту (графічне зображення упаковки продукту 1) на вибір продукції.
Так, за проведеними опитуваннями встановлено наступне:
- 86,37% респондентів вважають, що продукція - майонез, маркована написами "Домашній", "Для дітей", "від трьох років", сприймається як така, що має кращі якість, смак та споживчі властивості, ніж аналогічна продукція, на якій зазначені написи відсутні;
- у 74,25% опитаних, дивлячись на упаковку продукту 1, виникають враження, що даний продукт відноситься до продукції дитячого харчування, та лише 25,75% респондентів вважають, що цей продукт призначений для споживання як дорослим населенням, так і дітьми;
- 81,82% опитаних споживачів вважають, що виготовлення продукту 1 відбувається в умовах підвищених вимог до умов виробництва, якості та безпечності сировини;
- 87,88% респондентів зазначило, що написи "Домашній", "Для дітей", "від трьох років", що містяться на упаковці продукту 1, у поєднанні з обраним способом оформлення цієї упаковки, можуть впливати на їх намір щодо придбання саме такої продукції, а не іншої аналогічної, на упаковці якої відсутні написи "Для дітей", "Домашній";
- 84,85% опитаних стверджують, що оскільки продукт 1 призначений для споживання дорослим населенням, в тому числі дітьми від 3-х років, інформація "Для дітей", розміщена на упаковці, у поєднанні з обраним виробником способом оформлення упаковки продукції, здатна ввести споживача в оману щодо споживчих властивостей цього продукту.
У переважної більшості опитаних (86,37%) при огляді упаковки продукту 1 складається враження, що зазначений продукт виготовлений в особливих умовах, відмінних від тих, що характерні для виробництва продукції, призначеної для всіх вікових категорій, зокрема дорослого населення.
Щодо продукту 2 (маргарин столовий "До випічки для дітей").
Відділення направило до виробників маргарину вимоги про надання інформації, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (лист №60-02/3776 від 29.11.2022), Приватному акціонерному товариству "Вінницький ОЖК" (лист №60-02/3776 від 29.11.2022), Товариству з обмеженою відповідальністю "Фуд Девелопмент" (лист №60-02/3776 від 29.11.2022), Приватному акціонерному товариству "Вінницький ОЖК" (лист №4151 від 27.12.2022), Приватному акціонерному товариству "Київський маргариновий завод" (№60-02/3797 від 30.11.2022).
Відповідно до службових доручень голови Відділення №60-03/1-СД від 23.01.2023 та №60-03/2-СД від 23.01.2023 працівниками Відділення проведено опитування споживачів щодо сприйняття ними напису "Для дітей" у поєднанні з обраним виробником способом оформлення упаковки маргарину столового "До випічки для дітей".
Листом №986 від 26.07.2021 ТОВ "Щедро" повідомило, що здійснює виробництво маргарину столового "До випічки для дітей" (продукт 2) з квітня 2017 року, відповідно до ДСТУ 4465:2005 "Маргарин. Загальні технічні умови".
За повідомленням товариства, продукт 2 не містить у своєму складі консервантів, ароматичних добавок, частково гідрогенизованих жирів. Сума транс-ізомерів жирних кислот - менш 1% (норма для столових маргаринів згідно ДСТУ 4465:2005 - до 8%). Масова доля солі - 0,6% (норма ДСТУ 4465:2005 - до 2%). Продукт 2 має у складі вітаміни А, Е, D3 та збалансований жирнокислотний склад: насичені жирні кислоти - 40-42%, мононенасичені кислоти - 39-42%, поліненасичені кислоти - 20-22%.
Пакувальний лист для упаковки продукту 2 є промисловим зразком, право інтелектуальної власності на який належить громадянину України ОСОБА_1 на підставі патенту на промисловий зразок №30268 від 10.09.2015. ТОВ "Щедро" використовує промисловий зразок відповідно до умов ліцензійного договору №177 від 03.04.2017.
Листом №266 від 08.08.2024 ТОВ "Щедро" повідомило, що у 2022 році припинило виробництво та реалізацію продукту 2, на підтвердження чого надало розпорядження комерційного директора №18 від 18.05.2022.
Згідно з листом-відповіддю Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (№60-01/2503 від 09.12.2022), оскільки воно не здійснює виробництво маргаринової продукції, призначеної для споживання населенням, надати компетентну оцінку конкурентним перевагам іншої моделі ведення бізнесу не має змоги.
Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" (лист №140 від 15.12.2022) повідомило, що напис "К выпечке для детей" (мова оригіналу) на перший погляд може сприйматись як такий, що має кращі якість, смак та споживчі властивості, ніж інші маргарини, на яких зазначені написи відсутні, так як спосіб оформлення упаковки, назва налаштовують на таку думку. Обраний виробником спосіб оформлення упаковки може з першого погляду ввести споживача в оману щодо споживчих властивостей цього продукту, та може сприйматися як продукт дитячого харчування.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Девелопмент" у листі №15/12-22 від 15.12.2022 зазначило, що напис "К выпечке для детей" (мова оригіналу), якими марковано упаковку продукту 2, занадто виділяється по стилю та пропорційності величини шрифту порівняно із написом "маргарин".
На підтвердження вчинення позивачем порушення відповідач долучив до справи листи опитування 51 споживача, які свідчать про вплив зовнішнього оформлення упаковки продукту (графічне зображення упаковки продукту 2) на вибір продукції.
Так, за проведеними опитуваннями встановлено наступне:
- 82,36% опитаних вважає, що напис "Для дітей", яким маркована упаковка продукту 2, сприймається як такий, що цей продукт має кращі якість, смак та споживчі властивості;
- 58,83% респондентів вказали, що даний продукт відноситься до продукції дитячого харчування, інші опитані (41,17%) вважають, що цей продукт призначений для споживання як дорослим населенням, так і дітьми;
- 82,36% опитаних вважають, що спосіб оформлення упаковки продукту 2 вказує на те, що для виготовлення даного продукту передбачені підвищені вимоги до умов виробництва, якості та безпечності сировини, відмінних від тих, що характерні для виробництва іншої маргаринової продукції, призначеної для споживання населенням;
- 66,67% респондентів відповіли, що при виборі продукції (маргарину), напис "Для дітей", розміщений на упаковці продукту 2, у поєднанні з обраним виробником цього продукту способом оформлення упаковки, вплинув би на їх намір щодо придбання такого продукту;
- 74,51% опитаних вважають, що інформація "Для дітей", розміщена на упаковці продукту 2, у поєднанні з обраним виробником продукту способом оформлення упаковки здатна ввести їх в оману щодо споживчих властивостей цього продукту, з огляду на те, що продукт 2 призначений для споживання дорослим населенням, в тому числі дітьми від 3-х років.
Дослідивши наявні в матеріалах антимонопольної справи докази Відділення в оскаржуваному рішенні вказало на те, що на упаковках продукту 1 - майонезу 67% жиру "Домашній "Для дітей" написів "Домашній" та "Для дітей", а також продукту 2 - маргарин столовий "До випічки для дітей" напису "Для дітей" у поєднанні з обраним товариством способом оформлення упаковок цих продуктів, є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей щодо споживчих властивостей цієї продукції, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
За твердженням скаржника, майонез 67% жиру "Домашній "Для дітей" виготовляється із натуральних інгредієнтів, його склад істотно відрізняється від звичайного майонезу 67% жиру, зокрема, відсутністю у першому ароматизаторів, стабілізаторів, консервантів, барвників, тощо, а опитування, проведене відповідачем під час розгляду справи №124/60/130-рп/к.21, не є достовірним.
Стосовно наведених тверджень позивача Північний апеляційний господарський суд зауважує наступне.
Правовий зміст приписів частин 3 та 5 статті 13 ЦК України, статті 10bis Паризької конвенції, частини 1 статті 1 та статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначають, що чесним звичаям у господарській діяльності суперечать та, відповідно, можуть бути визнані актом недобросовісної конкуренції будь-які дії, здатні ввести в оману споживачів певного товару.
Поширення неправдивих відомостей суб'єктом господарювання, що вводить в оману невизначене коло осіб, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб'єкта господарювання. Такі дії тягнуть за собою відповідальність, передбачену Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Суд першої інстанції вірно відмітив, що саме на органи АМКУ покладено контроль за здійсненням суб'єктами господарювання в конкурентному середовищі впливу на вибір споживача щодо придбання товарів (послуг) у суб'єкта господарювання, який поширює інформацію у неправомірний спосіб.
Як було роз'яснено Верховним Судом у постанові від 27.01.2022 у справі №910/20506/20 поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини 2 статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має оцінюватися в контексті "дій у конкуренції".
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання за ознаками порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органу Комітету необхідно встановити не лише факт поширення інформації, що вводить в оману, а й вчинення відповідних дій саме в конкурентних відносинах. Зокрема, необхідно встановити і довести обставини, пов'язані з наданням аналогічних послуг іншими суб'єктами господарювання; існуванням економічної конкуренції між ними і суб'єктом господарювання; досягнення суб'єктом господарювання у такій конкуренції (за її наявності) неправомірних переваг і за наявності таких переваг зазначити, у чому конкретно вони полягали чи могли полягати.
Таким чином, під час розгляду справ про порушення статті 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Комітету досліджують питання вчинення суб'єктом господарювання дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, а не дотримання виробником вимог законодавства щодо порядку розміщення інформації на етикетках та контретикетках відповідного товару.
Тобто, ДСТУ не є інструментом для оцінки правдивості інформації, що зазначається на пакуванні. Маркування продукції має відповідати Закону України "Про захист прав споживачів" та іншим нормативним актам.
Використання маркувань, які можуть створювати хибне уявлення про продукт, підлягає оцінці з точки зору недобросовісної конкуренції.
Як було встановлено у спірному рішенні, майонез "Домашній "Для дітей" виготовлений відповідно до ДСТУ 4487:2015, згідно з яким виготовляються і інші майонези (в тому числі ТОВ "Щедро") враховуючи норми Закону України "Про стандартизацію", тому не може вважатися таким, що має "кращі, виключні властивості", про що вказує позивач, оскільки зроблений у відповідності до вказаного державного стандарту.
Крім того, з огляду на факт надання позивачем порівняльної таблиці складу майонезу "Домашній "Для дітей" та майонезу 67% жиру Торгової марки "Щедро", то показники поживної цінності вказаних видів продукції, не мають суттєвої різниці між собою.
Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу, що основні вимоги до маркування харчових продуктів станом на вчинення ТОВ "Щедро" порушень визначались Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів".
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо: 1) характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати "вжити до", країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення); 2) приписування харчовому продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання; 3) особливих характеристик харчового продукту, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин; 4) припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.
Під час розгляду антимонопольної справи встановлено, що з квітня 2017 року ТОВ "Щедро" поширює на упаковках продукту 1 невизначеному колу осіб неправдиву інформацію стосовно продукту 1 шляхом розміщення написів "Для дітей", "Домашній" у поєднанні з обраним товариством способом оформлення упаковок цієї продукції.
Водночас, у спірному рішенні Відділенням встановлено, що вказаний майонез виробляється за адресою: вул. Городецька, 132, м. Львів, 79015, Україна, на потужностях Приватного акціонерного товариства "Львівський жировий комбінат".
Отже, фактично майонез виробляється на промисловому виробництві, а не в умовах, які можна асоціювати з "домашнім приготуванням", тому напис "Домашній" на пакуванні (етикетці) може створити у споживача враження, що продукт виготовлений у домашніх умовах або за особливим домашнім рецептом.
Щодо напису "Для дітей" "від 3-ох років" на етикетці майонезу, то фактично зазначений напис може створювати у потенційних споживачів уявлення, що майонез призначений для споживання дітьми, відповідає особливим вимогам, що пред'являються до продуктів, що входять до категорії дитячого харчування, та має відповідні правовстановлюючі документи, які гарантують його безпечність і корисність для дитячого організму. Використання напису "для дітей" може стимулювати батьків до придбання цього товару, оскільки вони можуть сприйняти його як безпечний та адаптований для вживання дітьми. Вказане може призводити до недобросовісної конкуренції, оскільки інші виробники, які дотримуються вимог щодо маркування та якості продукції, опиняються у менш вигідному становищі через спотворення інформації про конкурентний товар.
Результатами опитування споживачів підтверджено, що інформація "Домашній", "Для дітей", "від 3-х років" у поєднанні зі способом оформлення упаковки продукту 1 формує у потенційних споживачів певне сприйняття товару, як такого, що має непритаманні майонезу властивості (включаючи спосіб виготовлення) та створює враження, що продукт 1 рекомендований для вживання віковою групою дітей від 3-х років, при тому, що майонез не є продуктом рекомендованим до вживання дітям дошкільного шкільного віку (що відображено в листах Полтавського університету економіки і торгівлі №11-26/114 від 29.01.2021 та Державної установи "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєв" Національної академії медичних наук України" №8/114 від 25.01.2021).
Не погоджуючись з результатами опитування, проведеного Відділенням, ТОВ "Щедро" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Градус Рісеч Плюс" власне опитування сприйняття вказаного майонезу споживачами. Зі змісту вказаного опитування вбачається, що 71% опитуваних розуміють, що продукт який хоч і маркується написом "Домашній" не може вироблятися вдома, а виробляється на виробничих потужностях, і лише 13,7% опитуваних вважає, що продукт, який маркується написом "Домашній", може вироблятися (чи виробляється) вдома.
Зі змісту спірного рішення вбачається, що результати наданого позивачем опитування були враховані Відділенням. Зокрема, було зазначено, що результати опитування підтверджують сприйняття споживачами продукту 1, як продукту з кращими споживчим властивостями (38,2% респондентів відповіли "так", а 48,7% - "скоріше так").
Крім того, 18,2% опитаних вважають, що продукт 1 відноситься до продукції дитячого харчування (придатний до споживання дітьми до 3-х років), тобто 18,2% споживачів потенційно можуть бути введені в оману стосовно споживчих властивостей продукту 1 внаслідок способу оформлення його упаковки разом з нанесеними написами "Домашній", "Для дітей".
Отже, результати наданого позивачем опитування не спростовують результатів опитування, проведеного Відділенням про те, що інформація, розміщена на упаковці майонезу маркована написом "Для дітей", "Домашній" сприймається споживачами як такий, що має певні споживчі характеристики та рекомендований для вживання дітьми, що може надавати ТОВ "Щедро" неправомірних переваг у конкуренції шляхом поширення неправдивих відомостей.
На переконання скаржника, під час оцінки проведеного АМКУ опитування слід покладатися на переважну більшість позитивних або негативних відповідей. Однак колегія суддів вважає наведені доводи необґрунтованими, враховуючи наступне.
У розділі ІІІ Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначено поняття "докази". А саме, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами усними та письмовими: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами, електронними доказами, опитуванням споживачів (юридичних та фізичних осіб), проведеним в установленому законодавством порядку і висновками експертів (пункт 1 розділу ІІІ Правил).
Збір доказів у справі здійснюється органами чи посадовими особами Комітету, територіального відділення незалежно від місця знаходження доказів шляхом вчинення дій, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність) (пункт 2 розділу ІІІ Правил).
Колегія суддів відмічає, що згідно сталої практики Верховного Суду результати опитування думки споживачів у сукупності з іншими доказами можуть прийматися на підтвердження наявності в діях особи порушень, передбачених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (відповідна позиція відображена в постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №910/17070/18, від 17.03.2020 у справі №922/1967/18, від 17.09.2020 у справі №910/1254/19, від 10.05.2021 у справі №910/15222/18). А тому результати опитування є достовірним джерелом даних стосовно сприйняття респондентами досліджуваних під час опитування товарів.
Слід відмітити, що кількість респондентів (66 щодо майонезу та 51 щодо маргарину) є достатньою для виявлення існування впливу маркування на сприйняття споживачів, що є ключовим аспектом у справі.
Метою опитування було не визначення "загальної суспільної думки", а встановлення факту можливого впливу на споживачів через маркування продукції. А тому навіть одиничні випадки хибного сприйняття споживачами інформації про продукт можуть свідчити про потенційний вплив маркування, що відповідає принципам захисту економічної конкуренції. При цьому, основною метою опитування споживачів було встановлення факту наявності впливу, а не кількісної переваги певного погляду. Твердження скаржника про те, що Відділення має враховувати всі відповіді та ігнорувати окремі випадки, суперечить завданням дослідження.
За наведеного, позиція скаржника щодо недостатньої об'єктивності або репрезентативності опитування Відділення є необґрунтованою. Опитування було проведене відповідно до вимог та завдань розгляду справи, а його результати підтверджують факт існування впливу маркування продукції на сприйняття споживачів. Аргументи скаржника жодним чином не спростовують факту порушення останнім законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Щодо продукції виробництва ТОВ "Щедро" маргарину столового "До випічки для дітей", колегія суддів зазначає, що протягом періоду з квітня 2017 року до червня 2022 року товариство поширювало на упаковках продукту 2 невизначеному колу осіб неправдиву інформацію шляхом розміщення напису "Для дітей" у поєднанні з обраним товариством способом оформлення упаковок цієї продукції.
За результатами опитування потенційних споживачів щодо сприйняття останніми зовнішнього оформлення продукту 2, 66,67% респондентів вказали, що при виборі продукції (маргарину), на їх вибір щодо придбання саме даного продукту, а не іншого, вплинув би напис "Для дітей", розміщений на упаковці продукту. При цьому, 74,51% респондентів зазначили, що інформація "Для дітей", розміщена на упаковці у поєднанні з обраним виробником продукту способом оформлення упаковки, може ввести їх в оману щодо споживчих властивостей цього продукту.
Також Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" (лист №140 від 15.12.2022) повідомило, що обраний виробником спосіб оформлення упаковки може з першого погляду ввести споживача в оману щодо споживчих властивостей цього продукту та може сприйматися як продукт дитячого харчування.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції та вважає, що Відділенням за результатами розгляду справи №124/60/130-рп/к.21 правомірно був зроблений висновок про наявність порушення позивачем статті 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шляхом поширення інформації, що вводить в оману, а саме повідомлення на упаковках власної продукції: - майонезу неправдивих відомостей "Домашній", "Для дітей"; - маргарину столового "До випічки для дітей" неправдивих відомостей "Для дітей", що у поєднанні з обраним способом оформлення упаковок цих продуктів, може вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання саме цих товарів.
Доводи позивача, що відповідачем не взято до уваги листи Держаної установи "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України" від 26.01.2024 №8/114, Полтавського університету економіки і торгівлі (вх. №60-01/488 від 02.02.2021), Київського національного торгівельно-економічного університету (вх. №60-01/507 від 03.02.2021), Національного університету харчових технологій (вх. №60-01/542 від 05.02.2021), а також листи конкурентів ТОВ "Щедро", не знайшли свого підтвердження, оскільки з матеріалів антимонопольної справи слідує, що оцінка вказаним листам була надана Відділенням під час прийняття спірного рішення. До того ж, вказані листи не є доказами, які спростовують факт вчинення позивачем порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Стосовно доводів скарги про те, що в матеріалах справи №124/60/130-рп/к.21 відсутні посилання на інші товари, які містять аналогічний склад продукту та мають просту назву "Майонез" слід відмітити, що предметом розгляду справи №124/60/130-рп/к.21 було встановлення наявності у діях ТОВ "Щедро" порушення статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення на упаковках товарів у поєднанні з обраним товариством способом оформлення упаковок цих товарів відомостей, що вводять в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей щодо споживчих властивостей цієї продукції, що відповідним чином може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
Тобто, Відділення не виходило і не могло вийти за межі дослідження у справі №124/60/130-рп/к.21, не проводило дослідження продукції (етикеток, пакування товарів) інших суб'єктів господарювання, оскільки останні не є сторонами у справі в розумінні статті 39 Закону №2210-III, у відповідності до якої сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою).
При цьому, як було вказано Верховним Судом у постанові від 16.08.2022 у справі №910/2682/21 доведенню органом Комітету в розгляді справи, що поширення інформації, яка вводить в оману, у розумінні статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", має здійснюватися щодо продукції саме суб'єкта господарювання, стосовно якого й прийнято рішення.
Отже, доводи позивача про наявність подібних, на його думку, дій з боку конкурентів і інших суб'єктів господарювання не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідна товарна номенклатура та можливі порушення з боку інших суб'єктів господарювання не була предметом розгляду у справі №124/60/130-рп/к.21 та відповідно, не підлягає аналізу та оцінці.
За таких обставин, з огляду на наявні в матеріалах справи належні, допустимі та достовірні докази, які оцінені судом через призму кваліфікації правопорушення, стандарт переваги більш вагомих доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарський судом та вважає, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини введення позивачем споживача в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей на упаковках продуктів 1, 2 у поєднанні з обраним способом оформлення упаковок цих продуктів, що може вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цих товарів. Такі дії позивача є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
З огляду на відповідні законодавчі приписи, встановлені фактичні обставини, з урахуванням виключних повноважень органів АМКУ щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, враховуючи те, що органи АМКУ здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, в частині виявлення та припинення поширення інформації, що вводить в оману, дослідивши встановлені Відділенням обставини щодо поширення ТОВ "Щедро" інформації, що вводить споживачів в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей таких як: "Домашній", "Для дітей", є неправдивою та може вплинути на наміри споживачів придбати майонез (до 2022 року також маргарин) товариства внаслідок обраного способу викладення, як майонез домашній для дітей та маргарин до випічки для дітей, в той час як відповідний продукт не рекомендовано вживати дітям, а місцем його виготовлення є промислові потужності підприємств, - суд першої інстанції дійшов неспростовного висновку про відсутність передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правових підстав для скасування оспорюваного рішення Відділення та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "Щедро" у даній справі.
Усі інші доводи учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
При цьому, судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10.05.2011, пункт 58).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/15197/24 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Щедро" не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі покладаються на ТОВ "Щедро".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/15197/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/15197/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро".
4. Матеріали справи №910/15197/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано суддями 24.11.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. на навчанні (з 17.11.2025 до 21.11.2025).
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран