вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"24" листопада 2025 р. Справа№ 911/1179/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Нива"
про ухвалення додаткової постанови
за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Форвард"
на рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2025 р. (повний текст складено 02.07.2025 р.)
у справі № 911/1179/25 (суддя - Конюх О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Банк Форвард"
до Приватного акціонерного товариства "Нива"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про розірвання договору оренди,
У березні 2025 року Акціонерне товариство "Банк Форвард" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Нива" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1НИВ0230002 від 02.06.2023 р., укладеного між Приватним акціонерним товариством "Нива", Акціонерним товариством "Банк Форвард" та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з 31.12.2024 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2025 р. у справі № 911/1179/25 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.06.2025 р. у справі № 911/1179/25 відмовлено Акціонерному товариству "Банк Форвард" у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням, Акціонерне товариство "Банк Форвард" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Форвард" у справі № 911/1179/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1179/25 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Форвард" та призначено справу № 911/1179/25 до розгляду на 30.09.2025 р.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Форвард" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2025 р. у справі № 911/1179/25 залишено без змін.
До суду 10.11.2025 р. від представника Приватного акціонерного товариства "Нива" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови (сформована в системі "Електронний суд" 07.11.2025 р.), у якій заявник просить стягнути з Акціонерного товариства "Банк Форвард" на користь Приватного акціонерного товариства "Нива" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 р. прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Нива" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1179/25, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено Акціонерному товариству "Банк Форвард" строк до 21.11.2025 р. включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі.
18.11.2025 р. від Приватного акціонерного товариства "Банк Форвард" надійшла заява про відмову відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу або зменшення до розумного розміру.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд заяви позивача.
Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, відповідач посилається на те, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції, які, на його думку, підлягають відшкодуванню.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції необхідно покласти на позивача.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30000,00 грн представник надав:
- договір про надання правничої допомоги № 15/05 від 15.02.2025 р., укладений між Адвокатом Шинкарик Ольгою Петрівною та Приватним акціонерним товариством «Нива» (далі - договір);
- додаткова угода від 15.08.2025 р. до договору про надання правничої допомоги № 15/05 від 15.02.2025 р. (далі - додаткова угода);
- звіт про надання професійної правничої допомоги від 04.11.2025 р. на суму 10000,00 грн;
- звіт про надання професійної правничої допомоги від 04.11.2025 р. на суму 20000,00 грн;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2025 р. на суму 10000,00 грн;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2025 р. на суму 20000,00 грн.
Відповідно до п. 1.1 договору адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між клієнтом та будь-якими юридичними та фізичними особами установами, організаціями, органами, міністерствами та судами будь-якої інстанції.
Згідно з додатковою угодою від 15.08.2025 р. до договору № 15/02 від 15.02.2021 р. про надання правової допомоги гонорар адвоката за представництво в суді апеляційної інстанції та за іншу правничу допомогу, пов'язану із розглядом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Форвард» на рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2025 р. у справі № 911/1179/25 складає суму вартості фактично наданих адвокатом послуг та розраховується наступним чином: - 20000,00 грн складання і подання відзиву на апеляційну скаргу; - 15000,00 грн складання і подання заперечень; - 5000,00 грн участь у судових засіданнях (за 1 засідання); - 2000,00 грн письмові заяви і клопотання (за 1 документ).
У відповідності до звітів про надання професійної правничої допомоги та актів приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2025 р. адвокатом було надано відповідачу наступні послуги:
- участь у судовому засіданні 30.09.2025 р. на суму 5000,00 грн;
- участь у судовому засіданні 04.11.2025 р. на суму 5000,00 грн;
- складання і подання відзиву на апеляційну скаргу 20000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Вбачається, що позивач подав клопотання про зменшення заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та вказав, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р.
Однак належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, позивач не надав, а тому останнім не доведено неспівмірності розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності даної справи.
При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 р. року у справі № 910/5410/19.
Отже питання про відшкодування витрат на правничу допомогу вирішується судом виходячи із наданих у сукупності доказів, зокрема детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з якого вбачається обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та вартість окремо кожної послуги.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Нива" про винесення додаткової постанови та стягнення з позивача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 30000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Нива" про ухвалення додаткової постанови задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Банк Форвард" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код 34186061) на користь Приватного акціонерного товариства "Нива" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 10, код 19253407) 30000 (тридцять тисяч),00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
4. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран