вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" листопада 2025 р. Справа№ 910/3347/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Омельченко Д.Н.;
від відповідача: Чернюшок Н.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 (повний текст складено 28.08.2025)
у справі №910/3347/25 (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення, -
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера" надійшла позовна заява до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 26.12.2024 № 541-р у справі № 127-26.4/202-4 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим у зв'язку із відсутністю ознак вчинення ТОВ "Вітера" порушення, визначеного ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/3347/25 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав, що АМКУ за результатами розгляду справи № 127.26-4/202-24 правомірно був зроблений висновок про наявність порушення позивачем статті 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шляхом поширення інформації, що вводить в оману, а саме повідомлення невизначеному колу споживачів на упаковці Дієтичної добавки неправдивих відомостей: "Запобігає метаболічним порушенням", "Сприяє нормалізації рівня цукру в крові та обміну речовин", "Контролює апетит та сприяє зниженню ваги", "Сприяє загальному зміцненню організму, нормалізації вуглеводного та ліпідного обміну, рівня цукру в крови; знижує апетит; запобігає виникненню метаболічних порушень та пов'язаних з цим відхилень від фізіологічних норм в організмі людини", що може вплинути на наміри споживачів придбати цю дієтичну добавку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/3347/25 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- суд першої інстанції не врахував особливості дієтичних добавок, нормативно-правову базу, яка є основною для врегулювання питань їх виготовлення, упакування та обігу;
- відповідач не здійснив дослідження партій дієтичної добавки, не закупив зразки товару та не встановив дату випуску і кінцевий термін споживання;
- наведені на упаковці властивості жодним чином не вводять споживача в оману та не ставлять в невигідне положення інших учасників ринку, про що було наголошено у суді першої інстанції;
- наведені на упаковці властивості базуються на науково доведених фізіологічних ефектах активних компонентів;
- відповіді МОЗ України, які досліджені Комітетом, зводяться лише до цитування норм законодавства та містять оціночні судження;
- суду надано низку доказів, якими підтверджено дотримання позивачем норм законодавства щодо виробництва, етикетування та продаж дієтичної добавки;
- судом не було досліджено анкети, результати опитування, оскільки деякі з них не підписані респондентами, а деякі підписані лише інтерв'юером, що викликає сумніви щодо достовірності та коректності проведеного опитування;
- відповідач не надав доказів того, що позивач отримує будь-яку неправомірну конкурентну перевагу перед виробниками лікарських засобів для лікування цукрового діабету;
- відповідачем невірно розраховано розмір штрафу, а саме не від отриманого доходу від реалізації продукції, яка була здійснена з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а від сукупного доходу, отриманого підприємством у 2023 році.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3347/25 в передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 22.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 28.10.2025.
У судовому засіданні 28.10.2025 оголошено перерву до 11.11.2025.
Позиції учасників справи
06.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Заявлені клопотання та результати їх розгляду
27.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про призначення у даній справі почеркознавчої експертизи, яке обґрунтоване тим, що достовірність анкет, покладених в основу рішення Антимонопольного комітету України та рішення суду першої інстанції, викликає обґрунтовані сумніви, а встановлення факту виконання підписів респондентами або інтерв'юером неможливе без спеціальних знань.
Колегія суддів дійшла до висновку про залишення клопотання про призначення експертизи без розгляду з наступних підстав.
Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 учасникам було встановлено строк для подання пояснень, клопотань заперечень протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду.
Як вбачається з довідки про доставку електронного документа, ухвалу суду від 22.09.2025 було доставлена до електронного кабінету позивача 23.09.2025 о 19:24.
Тобто, у позивача строк на можливість реалізації свого права з подачі заяв та клопотань закінчувався 15.10.2025.
В той же час, клопотання про призначення експертизи подано 27.10.2025, тобто після спливу визначеного судом апеляційної інстанції строку.
Згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 вказаної статті).
В свою чергу, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем відповідної заяви про продовження строку на подання клопотання до закінчення цього строку подано не було.
Враховуючи вищевикладене, клопотання про призначення судової експертизи залишається без розгляду.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи № 127-26.4/202-4 про порушення ТОВ "Вітера" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (далі - Закон), та подання з попередніми висновками Управління розслідувань недобросовісної конкуренції від 13.12.2024 № 127-26.4/202-24/493-спр/кі, прийняв рішення від 26.12.2024 № 541-р (далі - рішення № 541-р), яким:
- визнано, що ТОВ "Вітера" вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить оману, шляхом повідомлення невизначеному колу споживачів на упаковці дієтичної добавки під позначенням "Діабетекс баланс" неправдивих відомостей: "Запобігає метаболічним: порушенням", "Сприяє нормалізації рівня цукру в крові та обміну речовин", "Контролює апетит та сприяє зниженню ваги", "Сприяє загальному зміцненню організму, нормалізації вуглеводного та ліпідного обміну, рівня цукру в крови; знижує апетит; запобігає виникненні метаболічних порушень та пов'язаних з цим відхилень від фізіологічних норм в організмі людини", що може вплинути на наміри споживачів придбати цю дієтичну добавку;
- за вказане порушення накладено на ТОВ "Вітера" штраф в розмірі 350 000,00 грн;
- зобов'язано ТОВ "Вітера" припинити поширення на упаковці дієтичної добавки під позначенням "Діабетекс баланс" неправдивих відомостей: "Запобігає метаболічним: порушенням", "Сприяє нормалізації рівня цукру в крові та обміну речовин", "Контролює апетит та сприяє зниженню ваги", "Сприяє загальному зміцненню організму, нормалізації вуглеводного та ліпідного обміну, рівня цукру в крови; знижує апетит; запобігає виникненні метаболічних порушень та пов'язаних з цим відхилень від фізіологічних норм в організмі людини";
- ТОВ "Вітера" повідомити АМКУ про виконання зобов'язання, викладеного у п. 3 резолютивної частини цього рішення, протягом 5 днів із дня його виконання.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує, що рішення є незаконним, в оскаржуваному рішенні необ'єктивно досліджені матеріали справи, а тому вказане рішення Антимонопольного комітету України від 26.12.2024 № 541-р у справі № 127-26.4/202-4 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" має бути визнане недійсним та скасоване у судовому порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами статті 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (далі - Закон № 236/96) недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.
Відповідно до положень статті 3 Закону №236/96 відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210-ІІІ), Законом України "Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року", міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
Аналіз положень статей 1, 3 Закону №236/96 дає підстави дійти висновку, що недобросовісною конкуренцією прийнято вважати порушення загальноприйнятих правил конкуренції. Тобто будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Положеннями частини другої статті 1 Закону № 2210-ІІІ визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Наведені вище приписи статі 1 Закону № 2210-ІІІ та статей 1, 3, 30 Закону №236/96 дають підстави дійти висновку, що саме органи АМК, з метою недопущення досягнення неправомірних переваг у конкуренції між суб'єктами господарювання, здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом виявлення та припинення будь-яких проявів недобросовісної конкуренції.
Згідно із Законом №236/96:
- поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання (стаття 15-1);
- вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (стаття 21);
- органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення зокрема про: визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів (стаття 30).
При цьому, Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Положення статті 15-1 Закону № 236/96 в основному ґрунтуються на тому, що введенням в оману є певні дії суб'єкта господарювання, які направлені на свідоме вчинення дій визначених законом як недобросовісна конкуренція, зокрема, повідомлення безпосередньо самим суб'єктом або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, неповних, неточних, неправдивих відомостей, які пов'язані із власною господарською діяльністю відповідного суб'єкта господарювання.
При цьому, поняття інформації, що вводить в оману, не обмежується повідомленням лише очевидно недостовірних відомостей. Поширення неточної, неповної, відірваної від контексту інформації, так само як і перебільшення, замовчування окремих фактів, може створювати у споживачів невірне уявлення щодо відповідних товарів, робіт чи послуг.
Таким чином поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини другої статті 1 Закону № 2210-ІІІ, має оцінюватись в контексті "дій у конкуренції", тобто, на момент поширення окресленої інформації відповідні суб'єкти господарювання мають перебувати у конкурентних відносинах.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.06.2025 у справі № 924/55/25.
Отже, для кваліфікації порушення за статтею 15-1 Закону №236/96 необхідно встановити, що поширення інформації, що вводить в оману, відбувалося в конкурентних відносинах, і саме ці дії вплинули або можуть вплинути на наміри певних осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг відповідного суб'єкта господарювання. Перелік відомостей, які можна кваліфікувати, як інформацію, що вводить в оману, наведений у статті, не є вичерпним.
Порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання може мати місце на будь-якому етапі обігу товару, а не лише при його виробництві чи імпорту, порушення може мати місце також при реалізації певної продукції (товару) чи послуг на ринку, шляхом введення в оману споживачів. Недобросовісна конкуренція може бути здійснена у тому числі і через рекламу, шляхом поширення неправдивої інформації на упаковках, або порушенням правил щодо інтелектуальної власності.
Отже, в силу положень означеної вище норми Закону відповідальність покладається на кожного, хто бере участь у таких діях, а тому органи АМК, задля припинення будь-яких проявів недобросовісної конкуренції та сприяння розвитку добросовісної конкуренції, мають повноваження щодо притягнення до відповідальності будь-якого суб'єкта господарювання, який безпосередньо або опосередковано бере участь у порушенні конкуренції, незалежно від того, чи є він виробником, імпортером чи особою, яка реалізує відповідну продукцію, тощо.
Як встановлено в оскарженому рішенні комітету та не заперечується сторонами, ТОВ "Вітера" здійснює замовлення у ТОВ "Актілайф Нутрішн" виробництво дієтичної добавки під позначенням "Діабетекс баланс", офіційним дистриб'ютором якої є ТОВ "ЮК Дистрибьюшн".
Дієтична добавка має такий склад: джимнема сильвестра екстракт - 200 mg (мг), кульбаби кореню екстракт - 50 mg (мг), L-цистеїн - 50 mg (мг), L-гліцин - 50 mg (мг), магній (магнію цитрат) - 100 mg (мг), цинк (цинку оксид) - 7 mg (мг), вітамін Е (D- альфа токоферол) - 10 mg (мг), вітамін РР (нікотинова кислота) - 7 mg (мг), вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) - 1 mg (мг), вітамін В2 (рибофлавін) - 2 mg (мг), вітамін В9 (фолієва кислота) - 50 мкг, вітамін В7 (біотин) - 50 мкг, хром (хрому піколінат) - 30 мкг, селен (селену хелат) - 25 мкг, вітамін 03-10 мкг, аскорбат кальцію, оксис кремнію.
Упаковка добавки містить наступну інформацію про властивості добавки: "Запобігає метаболічним порушенням" (далі - властивість 1); "Сприяє нормалізації рівня цукру в крові та обміну речовин" (далі - властивість 2); "Контролює апетит та сприяє зниженню ваги" (далі - властивість 3); "Сприяє загальному зміцненню організму, нормалізації вуглеводного та ліпідного обміну, рівня цукру в крови; знижує апетит; запобігає виникненню метаболічних порушень та пов'язаних з цим відхилень від фізіологічних норм в організмі людини" (далі - властивість 4).
Також на упаковці (баночці) дієтичної добавки вказується, що це: "комплекс натуральних рослинних екстрактів EUSA Франція, вітамінів, амінокислот та мінералів".
В оскаржуваному рішенні комітет виснував, що властивості 1-4 дієтичної добавки не відповідають вимогам п. 3.3. розділу ІІІ Гігієнічних вимог до дієтичних добавок, затверджених наказом МОЗ від 19.12.2013 № 1114, оскільки оформлення упаковки Дієтичної добавки містить вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю; поради, що пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань. Крім того, властивості 1-4, зазначені на упаковці дієтичної добавки, відсутні в додатку № 2 або в додатку № 3 до вимог до тверджень, а отже, не можуть поширюватись.
У позові позивач вказує, що дієтичну добавку під позначенням "Діабетекс баланс" прирівняно до харчового продукту, а не до лікарських засобів, а тому контроль якості, випуск, оформлення упаковок, реалізація кінцевому споживачу, регулюється законодавством у сфері контролю якості харчових продуктів, а опитування, проведене відповідачем під час розгляду справи № 127-26.4/202-4, не є достовірним.
Стосовно даних тверджень колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дієтична добавка - харчовий продукт, що:
призначений для споживання в невеликих визначених кількостях як доповнення до звичайного раціону, окремо або в комбінації з іншими харчовими продуктами;
є концентрованим джерелом вітамінів, мінеральних речовин або інших речовин із поживним чи фізіологічним ефектом;
реалізується дозовано як фасований харчовий продукт у формі капсул, пастилок, пігулок, саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування чи в інших схожих формах рідин та/або порошків.
Згідно приписів ст. 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» інформація про харчові продукти не повинна приписувати будь-яким харчовим продуктам, крім природних мінеральних вод та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, властивостей, що сприяють запобіганню чи лікуванню захворювань, або посилатися на такі властивості.
Виробництво та введення в обіг дієтичних добавок має відповідати вимогам наказу МОЗ від 19.12.2013 № 1114 "Про затвердження Гігієнічних вимог до дієтичних добавок" (далі - Гігієнічні вимоги до дієтичних добавок).
Так, згідно з пунктом 3.3 розділу III Гігієнічних вимог до дієтичних добавок етикетування й реклама дієтичних добавок не повинні містити вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю; листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію.
Наказом МОЗ від 15.05.2020 № 1145, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.08.2020 за № 745/35028, затверджено Вимоги до тверджень про поживну цінність харчових продуктів та тверджень про користь для здоров'я харчових продуктів (далі - Вимоги до тверджень), які містять, зокрема, вимоги до тверджень про зниження ризику захворювань.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Вимог до тверджень забороняється використовувати твердження про користь для здоров'я, які не містяться в додатку 2 або додатку 3 до цих вимог.
Так, відповідно до додатка 2 до Вимог тексти тверджень містять такі словосполучення: "сприяє зниженню", "сприяє зменшенню", "сприяє підтриманню", "сприяють збільшенню", "сприяють підтриманню нормального рівня", "сприяє нормальному метаболізму" тощо.
Тобто, використання аналогічних за змістом словосполучень, що вказують на сприяння поліпшенню, підтриманню чи нормалізацію функцій організму, фактично є твердженнями про користь для здоров'я.
У Додатку 2 (пункти 66, 101, 102), відповідно, містяться твердження:
«Глюкоманнан сприяє втраті ваги при дотриманні низькокалорійної дієти» для глюкоманнана (коньяк маннан)»
«Заміна харчовим продуктом для контролю ваги одного з щоденних прийомів їжі при дотриманні низькокалорійної дієти сприяє підтримці сталої ваги після її втрати» для харчового продукту для контролю ваги;
«Заміна двох основних щоденних прийомів їжі при дотриманні низькокалорійної дієти харчовим продуктом для контролю ваги сприяє втраті ваги» для харчового продукту для контролю ваги, та умови використання цих тверджень.
У свою чергу, Властивість 3 Дієтичної добавки («Контролює апетит та сприяє зниженню ваги»), що є, зокрема, твердженням про сприяння зниженню ваги, не відповідає умовам використання, наведеним у Додатку 2 (пункти 66, 101, 102).
Твердження про запобігання, відвернення чи попередження розвитку порушень в організмі, про зниження апетиту, якими є Властивості 1-4, відсутні в зазначених нормативно-правових актах.
Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, твердження: "Запобігає метаболічним порушенням", "Сприяє нормалізації рівня цукру в крові та обміну речовин", "Контролює апетит та сприяє зниженню ваги", "Сприяє загальному зміцненню організму, нормалізації вуглеводного та ліпідного обміну, рівня цукру в крови; знижує апетит; запобігає виникненню метаболічних порушень та пов'язаних з цим відхилень від фізіологічних норм в організмі людини", які розміщено на упаковці Дієтичної добавки, не є дозволеними твердженнями про користь для здоров'я харчових продуктів, оскільки зазначені твердження не містяться в додатку 2 або додатку 3 до Вимог до тверджень та їм не відповідають.
Отже, інформація про Властивості 1-4 Дієтичної добавки не відповідає вимогам пункту 3.3 розділу III Гігієнічних вимог до дієтичних добавок, оскільки оформлення упаковки Дієтичної добавки містить вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю; поради, що пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань. Крім того, Властивості 1-4, зазначені на упаковці Дієтичної добавки, відсутні в додатку 2 або додатку 3 до Вимог до тверджень, а отже, не можуть поширюватись.
Також пунктом 7 розділу II Вимог до тверджень передбачено, що оператор ринку, що використовує твердження про поживну цінність або твердження про користь для здоров'я, повинен мати докази відповідності харчового продукту умовам використання такого твердження для цього продукту, що зазначені в додатках 1, 2 або 3 до Вимог до тверджень. Такими доказами можуть бути результати лабораторних досліджень (випробувань), проведених в акредитованих лабораторіях, розрахунок кількості вмісту інгредієнтів/окремих речовин в харчовому продукті, призначеному для кінцевого споживача, відповідно до кількості інгредієнтів, що використовувалися при його виробництві.
Проте, позивачем відповідних доказів на підтвердження тверджень на користь здоров'я надано не було.
Отже, позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності у Дієтичній добавці "Діабетекс баланс" Властивостей 1-4, а тому інформація, що вказана добавка: "Запобігає метаболічним порушенням", "Сприяє нормалізації рівня цукру в крові та обміну речовин", "Контролює апетит та сприяє зниженню ваги", "Сприяє загальному зміцненню організму, нормалізації вуглеводного та ліпідного обміну, рівня цукру в крови; знижує апетит; запобігає виникненню метаболічних порушень та пов'язаних з цим відхилень від фізіологічних норм в організмі людини", є неправдивою.
Крім того, як було повідомлено АМКУ Міністерством охорони здоров'я, такі терміни як "фармакологічна дія", "імунологічна дія", "метаболічна дія" притаманні саме лікарським засобам, а не харчовим продуктам.
Проте, у Державному реєстрі лікарських засобів України Дієтична добавка "Діабетекс баланс" у якості лікарського засобу не зареєстрована.
Також, як вбачається зі змісту спірного рішення, з метою з'ясування сприйняття споживачами інформації щодо Властивостей 1-4, а також впливу та/або можливості впливу такої інформації на наміри споживача щодо придбання Дієтичної добавки, на підставі відповідного доручення Відділеннями АМКУ було проведене опитування споживачів.
За результатами проведеного опитування, АМКУ було встановлено, що інформацію про Властивості 1-4 Дієтичної добавки споживачі можуть сприймати як таку, що вказує на властивості, що притаманні саме лікарському засобу, та що зазначена інформація може вплинути на наміри споживачів стосовно придбання Дієтичної добавки, про що АМКУ вказував у спірному рішенні.
Стосовно доводів апелянта про проведення вказаного вище опитування з порушенням вимог законодавства суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 частин першої та третьої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з метою забезпечення збору доказів у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (про захист від недобросовісної конкуренції) та дослідження ринку Комітетом розпорядженням від 28 грудня 2023 року № 23-рп затверджено Порядок проведення опитувань споживачів під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (про захист від недобросовісної конкуренції), дослідження ринку (далі - Порядок).
Порядок визначає процедуру організації та здійснення проведення Комітетом територіальними відділеннями Комітету опитувань споживачів та застосування їх результатів під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (про захист від недобросовісної конкуренції), дослідження ринку.
Анкетування із застосуванням паперових анкет здійснюється в такому порядку:
1) відповідальна за проведення опитування посадова особа Комітету або територіального відділення Комітету, визначена дорученням Голови Комітету, першого заступника (заступників Голови Комітету), голови територіального відділення Комітету, у свою чергу, визначає працівника (працівників) Комітету або територіального відділення Комітету, на якого (на яких) покладаються функції інтерв'юера під час проведення опитування; i
2) анкетування проводиться у визначених Дорученням територіальних межах та місцях: біля супермаркетів, торговельних центрів, аптек, у громадських місцях тощо (перелік яких не є вичерпним і залежить від предмета справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (про захист від недобросовісної конкуренції), проведення дослідження ринку);
3) інтерв'юер роз'яснює учаснику опитування основні принципи проведення опитування, мету опитування, використання результатів опитування;
4) інтерв'юер пропонує учаснику опитування заповнити примірник анкети власноруч або надати відповіді на запитання анкети усно. У разі надання усних відповідей на питання анкети, споживач має особисто підписати таку анкету;
5) у разі заповнення анкети учасником опитування власноруч, споживач проставляє в анкеті відповіді на поставлені питання, зазначає дату заповнення анкети, найменування населеного пункту, де проводиться опитування, та проставляє особистий підпис (за винятком електронної анкети). Інтерв'юер перевіряє, чи надав учасник опитування відповіді на поставлені питання, чи зазначив дату заповнення анкети та найменування населеного пункту, де здійснюється опитування, чи підписав анкету учасник опитування. У разі потреби інтерв'юер пропонує учаснику опитування усунути недоліки, виявлені під час заповнення анкети;
6) у разі надання учасником опитування відповідей на питання анкети усно, інтерв'юер фіксує ці відповіді в анкеті, зазначає дату заповнення анкети та найменування населеного пункту, де здійснюється опитування, після чого учасник опитування робить відповідну позначку в анкеті (заповнено інтерв'юером зі слів учасника опитування) та проставляє особистий підпис.
Позивач зазначає, що в анкеті відсутнє зображення упаковки повністю.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, під час проведення Опитування Комітетом в анкеті використано кольорові графічні зображення лицьової та бокової сторони упаковки дієтичної добавки, на яких поширено інформацію про Властивості 1-4.
Тобто, зображення, яке використовувалось під час проведення опитування, дає можливість опитуваній особі встановити/оцінити інформацію про властивості добавки: «Запобігає метаболічним порушенням», «Сприяє нормалізації рівня цукру в крові та обміну речовин», «Контролює апетит та сприяє зниженню ваги».
А тому доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє.
Стосовно доводів позивача, що деякі анкети не були підписані респондентами, а деякі підписані лише інтерв'юером, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено, як вказані недоліки у відповідних анкетах вплинули не результати опитування у кількості 250 осіб.
Більше того, вказане опитування є лише додатковим доказом на підтвердження поширення позивачем неправдивої інформації.
А тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, поширюючи неправдиву інформацію про властивості 1-4 Дієтичної добавки, позивач фактично може посилити своє конкурентне становище та отримати перед суб'єктами господарювання, які виготовляють та/або реалізовують лікарські засоби, неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а завдяки поширенню неправдивих відомостей про властивості Дієтичної добавки.
Доводи апелянта, що в матеріалах справи міститься низка доказів, які підтверджують дотримання позивачем норм законодавства України щодо виробництва, етикетування та продаж Дієтичної добавки, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідність дій суб'єкта господарювання щодо виробництва, етикетування та продажу Дієтичної добавки не може розглядатись як така, що звільняє останнього від обов'язку дотримуватися законодавства у сфері захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції та обов'язку утримуватися від поширення інформації, що вводить в оману. Поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини другої статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" має оцінюватись в контексті "дій у конкуренції".
Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.06.2025 у справі № 924/55/25.
Доводи позивача, що комітет не надав доказів того, що позивач отримує будь-яку неправомірну конкурентну перевагу перед виробниками лікарських засобів для лікування цукрового діабету, є необґрунтованими, оскільки для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 7, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частини перші статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі N 910/23000/17, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі N 910/18025/17, від 20.11.2018 у справі N 915/1253/17, від 02.06.2020 у справі N 915/1889/19, від 18.02.2021 у справі N 910/450/20 та від 05.10.2021 у справі N 910/15594/18.
Таким чином, для кваліфікації дій позивача за статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", і відповідно накладення штрафу, передбаченого статтею 21 цього Закону, АМК має бути доведено, що позивачем поширюється інформація, яка вводить в оману і те, що такі дії є актом недобросовісної поведінки.
А тому, враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що АМКУ за результатами розгляду справи № 127.26-4/202-24 правомірно встановив наявність порушення позивачем статті 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шляхом поширення інформації, що вводить в оману, а саме повідомлення невизначеному колу споживачів на упаковці Дієтичної добавки неправдивих відомостей: "Запобігає метаболічним порушенням", "Сприяє нормалізації рівня цукру в крові та обміну речовин", "Контролює апетит та сприяє зниженню ваги", "Сприяє загальному зміцненню організму, нормалізації вуглеводного та ліпідного обміну, рівня цукру в крови; знижує апетит; запобігає виникненню метаболічних порушень та пов'язаних з цим відхилень від фізіологічних норм в організмі людини", що може вплинути на наміри споживачів придбати цю дієтичну добавку.
Доводи апелянта стосовно невірно розрахованого розміру штрафу колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У пункті 269 Рішення АМК зазначено, що відповідно до Звіту про фінансові результати за 2023 рік (код рядка 2000) ТОВ "Вітера", наданого ДПС листом від 28.10.2024 № 13555/5/99-00-04-03-01-05, чистий дохід ТОВ "Вітера" від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2023 рік становить 7 229 500,00 грн.
Отже, розмір накладеного на ТОВ "Вітера" штрафу не перевищує п'яти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік.
Заперечення позивача зводяться до факту взяття АМК за базу при визначенні розміру штрафу не дохід від реалізації дієтичної добавки, а чистий дохід від реалізації всієї продукції за 2023 рік, що, за твердженням апелянта, є порушенням приписів Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням АМКУ № 22-рп від 14.12.2023.
Згідно з пунктом 11 розділу IV Порядку за вчинення порушення, передбаченого статтями 1, 4-19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у разі якщо можливо встановити розмір доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, базовий розмір штрафу визначається в розмірі до 15 відсотків від розміру такого доходу (виручки) залежно від ступеня негативного впливу на конкуренцію, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи та положень пункту 2 цього розділу.
Відповідно до наданої позивачем інформації щодо обсягів реалізації Дієтичної добавки в оформленні упаковки з інформацією про властивості 1-4, у період з 07.06.2017 по 26.11.2024 ТОВ "Вітера" реалізувало Дієтичну добавку на загальну суму 1 700 931 грн.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку у разі наявності обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, базовий розмір штрафу збільшується або зменшується з урахуванням цих обставин.
Базовий розмір штрафу збільшується у випадку наявності таких обставин, зокрема, порушення, передбачене пунктами 1, 2, 4, 8, 9 статті 50 та визначене статтями 6, 13, 18-20 Закону, статтями 1, 4-19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", охоплювало більше ніж два регіони України (в тому числі частини цих регіонів).
Під час визначення розміру штрафу АМКУ було враховано, що порушення статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" охоплювало більше ніж два регіони України, та станом на 26.11.2024 ТОВ "Вітера" продовжує реалізацію Дієтичної добавки із зазначеними на її упаковці властивостями 1-4.
Колегія суддів також враховує, що у постановах від 30.05.2023 у справі № 910/4192/21, від 30.01.2024 у справі № 910/378/21 Верховний Суд зазначив, що розмір штрафу, застосованого АМК, слід визначати від чистого доходу (виручки) товариства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за відповідний рік, а не іншим чином.
Оскільки позивачем не спростовано розмір чистого доходу від реалізації продукції, вказаний у пункті 269 Рішення АМК, що і стала базою для визначення АМК розміру штрафу, розмір накладеного на Завод штрафу не перевищує п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2023 рік, що відповідає приписам статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а тому накладена на позивача сума штрафу є обґрунтованою.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
А тому, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність визначених частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним та скасування рішення № 541-р від 26.12.2024, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/3347/25 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/3347/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/3347/25 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв'язку із подачею апеляційної скарги, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/3347/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повна постанова складена 24.11.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко