вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" жовтня 2025 р. Справа№ 925/1649/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : Франків Л.П.;
від відповідача : Гаврилов Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 (Повне рішення складено 02.06.2025 року)
у справі № 925/1649/24 (суддя В.М. Грачов)
за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист»
про стягнення 331027 грн. 50 коп.
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічний Захист", в якому просив суд зобов'язати відповідача, на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 16.02.2024 № KR5MACRO2024, здійснити сплату за спеціальне використання водних біоресурсів у сумі 225000 грн. та відшкодувати судові витрати.
В подальшому позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, згідно із якою позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача на підставі договору від 16.02.2024 № KR5MACRO2024 плату за право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) у сумі 331 027 грн. 50 коп. і також позивачем у відповіді на відзив було зазначено, що договір від 16.02.2024 № KR5MACRO2024 сторонами укладено з дотриманням вимог Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 р. № 1347 "Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів". Відповідно до п. 49 Порядку і п.п. 7 п. 8 договору від 16.02.2024 № KR5MACRO2024 відповідач зобов'язався вносити плату за ціну реалізації лота у встановленому порядку, яка становить ціну договору і складає 441 370 грн. З урахуванням часткової сплати заборгованість відповідача складає 331 027 грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача.
З урахуванням того, що заява позивача про уточнення позовних вимог фактично складається із заяв про зміну предмета позову і розміру позовних вимог, суд протокольною ухвалою від 09.04.2025 прийняв до провадження заяву представника позивача в частині зміни розміру позовних вимог, в частині зміни предмета позову заяву залишено без розгляду.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 по справі № 925/1649/24 позов задоволено повністю, суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний захист" на примусове виконання зобов'язання по договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 16.02.2024 № KR5MACRO2024 здійснити сплату 331027 грн.50 коп. за ціну реалізації лота на рахунок територіального органу Казначейства на рахунок UA158999980334169898000023697 за кодом бюджетної класифікації 13070200, код виду сплати 101.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний Захист" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 по справі № 925/1649/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права. Зокрема апелянт стверджує про те, що умовами укладеного ними договору від 16.02.2024 № KR5MACRO2024 передбачено плату стороною відповідача за спеціальне використання водних біоресурсів і плату за цей договір. Заявлена до стягнення заборгованість за спеціальне використання водних біоресурсів за кодом 13070200 у відповідача відсутня, а плата за договір не є предметом цього позову.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі № 925/1649/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2025.
У судовому засіданні 01.10.2025 було оголошено перерву по 13.10.2025.
01.10.2025 через систему «Електронний суд» позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд відмовити у її задоволенні. При цьому позивач наголошує на тому, що оскаржуване рішення було прийняте місцевим господарським судом із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 року № 1347 "Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів" затверджено Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів.
Даний Порядок визначає наступне:
механізм: встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та континентальному шельфі України (далі - рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову та їх затвердження;
розподілу лімітів спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову на квоти добування (вилову);
спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (крім видів, занесених до Червоної книги України), у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах);
реалізації процедури продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), що укладаються для реалізації квот добування (вилову);
видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) (далі - дозвіл);
справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів (п.1 Порядку).
спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (далі - договір на право здійснення промислу) та/або договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (далі - договір на право здійснення дослідного вилову), які укладаються для реалізації права суб'єктів рибного господарства на здійснення промислового рибальства та/або дослідного вилову, дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) (п.10 Порядку);
проекти договорів на право здійснення промислу реалізуються на аукціоні (п.14 Порядку);
подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону (п.45 Порядку);
аукціон проводиться в електронній торговій системі та полягає у здійсненні повторювального процесу підвищення цін у три раунди в режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в день та час, які визначені в оголошенні в електронній торговій системі (п.46 Порядку);
переможцем аукціону вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, а в разі відмови такого учасника від підписання протоколу аукціону чи договору на право здійснення промислу за результатами його проведення або в разі дискваліфікації такого учасника відповідно до цього Порядку - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією. У разі коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, переможцем аукціону вважається учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, що такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або було подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону, а також за умови відсутності звернення від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті (далі - переможець) (п. 48 Порядку);
переможець зобов'язаний: підписати протокол аукціону шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та надіслати такий протокол оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію; укласти договір на право здійснення промислу з організатором протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону; провести повний розрахунок з оператором у випадку, передбаченому пунктом 53 цього Порядку; сплатити ціну реалізації лота, яка складається із стартової ціни лота та коштів, одержаних від зростання стартової ціни лота на аукціоні. Стартова ціна лота сплачується переможцем відповідно до законодавства у розмірі не менше: 25 відсотків - протягом десяти робочих днів з дня укладення договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства); 50 відсотків - до 1 липня року, на який укладено договір на право здійснення промислу; 50 відсотків - до 1 жовтня року, на який укладено договір на право здійснення промислу. Невикористання обсягу спеціального використання водних біоресурсів або використання його не в повному обсязі, розірвання договору на право здійснення промислу не звільняє суб'єкта рибного господарства від обов'язку сплатити ціну реалізації лота (крім випадків, визначених договором на право здійснення промислу) (п. 49 Порядку);
після завершення аукціону протокол аукціону підписується переможцем та оператором, через електронний майданчик якого переможцем подано цінову пропозицію, шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та надсилається оператором на електронну пошту організатора протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону. Організатор протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем формування такого протоколу, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним пунктом 40 цього Порядку, підписує протокол аукціону шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та опубліковує такий протокол в електронній торговій системі (п. 50 Порядку);
договір на право здійснення промислу за результатами проведення аукціону укладається між організатором та переможцем протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону, шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, і опубліковується організатором в електронній торговій системі протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону (п.51 Порядку);
переможець повинен сплатити ціну лота на рахунок, зазначений організатором у договорі на право здійснення промислу, у строки, визначені пунктом 49 цього Порядку (п.54 Порядку).
10.01.2024 року позивач оголосив проведення аукціону з продажу лота "Промисел - Право використання водних біоресурсів Кременчуцьке водосховище №KR5 MACRO2024 " за ціновою пропозицією 436 943 грн. 92 коп.
08.02.2024 року через електронний майданчик Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі. Онлайн" проведено електронний аукціон, сформовано протокол електронного аукціону № BSE001-UA-20240129-41646, з якого вбачається, що переможцем аукціону став відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний Захист", ціну реалізації зафіксовано у розмірі 441 370 грн.
Відповідно до оприлюдненої на електронному майданчику (https://prozorro.sale/auction/BSE001-UA-20240129-41646/) інформації про аукціон наведені "Додаткові відомості" в яких, зокрема, зазначено: Ціна реалізації лота сплачується переможцем відповідно до законодавства у розмірі не менше: 25 відсотків - протягом десяти робочих днів з дня укладення договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства); 25 відсотків - до 1 липня року, на який укладено договір на право здійснення промислу; 50 відсотків - до 1 жовтня року, на який укладено договір на право здійснення промислу на рахунок територіального органу Казначейства за місцем державної реєстрації (https://www.treasury.gov.ua/requisites). Невикористання обсягу спеціального використання водних біоресурсів або використання його не в повному обсязі, розірвання договору на право здійснення промислу не звільняє суб'єкта рибного господарства від обов'язку сплатити ціну реалізації лота.
16.02.2024 року Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, як агентство, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічний захист", як користувач, уклали договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) № KR5 MACRO2024 (далі також - Договір або договір від 16.02.2024 № KR5MACRO2024, а.с. 8-10), за умовами п. 1. якого агентство надало, а користувач отримав право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (його частині): Кременчуцькому водосховищі.
Сторони Договору погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:
п. 7 - користувач має право: 1) здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до законодавства та умов цього договору; 2) на добуті (виловлені) водні біоресурси та продукцію, вироблену з водних біоресурсів з правом отримання прибутку; 3) достроково розірвати договір; 4) інші права, визначені законодавством;
п. 8 - користувач зобов'язаний: 1) - виконувати умови цього договору та вимоги законодавства в галузі рибного господарства; 7) вносити плату за ціну реалізації лота на рахунок територіального органу Казначейства за кодом класифікації доходів бюджету 13070200 за місцем реєстрації в установленому законодавством порядку; 12) у разі розірвання договору здійснити оплату ціни реалізації лота в повному обсязі протягом 10 робочих днів з дня розірвання договору;
п. 9 - за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність за умовами цього договору та згідно із законодавством;
п. 10 - усі спори та розбіжності, які можуть виникнути у зв'язку з виконанням цього договору, сторони врегульовують шляхом переговорів;
п. 11 - у разі коли спори та розбіжності не можуть бути врегульовані шляхом переговорів, вони підлягають розв'язанню в судовому порядку відповідно до законодавства;
п. 12 - договір укладено на період до 31.12.2024 року;
п. 21 - ціна цього договору становить 441370 грн на рахунок UA158999980334169898000023697 за кодом бюджетної класифікації 13070200. Код виду сплати 101.
Договір підписано шляхом накладення сторонами електронних підписів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" здійснення контролю за справлянням платежів до Державного бюджету за бюджетною класифікацією 13070200 здійснювався Державною податковою службою України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 року № 709 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106" Держрибагентству надано право контролю сум, що повинні надходити до Державного бюджету України відповідно до класифікації 13070200. Тому з 24.06.2024 року у позивача виник обов'язок відслідковувати сплату коштів до Державного бюджету України за вищезазначеною класифікацією.
За розрахунками позивача відповідач сплатив на виконання Договору 110342 грн. 50 коп., що відповідає розміру 25 % ціни лота, решта платежів на суму 331027 грн. 50 коп. у визначені строки ним не сплачена.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що незважаючи на те, що 22.11.2024 та 19.12.2024 року позивач звертався до відповідача з претензіями-вимогами № 5, № 11, у яких вимагав у строки до 20.12.2024, 19.01.2025 року виконати свої зобов'язання за Договором шляхом сплати 331027 грн. 50 коп. за право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах на вказані в Договорі реквізити, вказані вимоги були залишені без задоволення.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України);
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України);
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України);
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 49 Порядку переможець зобов'язаний: підписати протокол аукціону шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та надіслати такий протокол оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію; укласти договір на право здійснення промислу з організатором протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу аукціону; провести повний розрахунок з оператором у випадку, передбаченому пунктом 53 цього Порядку; сплатити ціну реалізації лота, яка складається із стартової ціни лота та коштів, одержаних від зростання стартової ціни лота на аукціоні. Стартова ціна лота сплачується переможцем відповідно до законодавства у розмірі не менше: 25 відсотків - протягом десяти робочих днів з дня укладення договору на право здійснення промислу, але в будь-якому разі до дня отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства); 50відсотків - до 1 липня року, на який укладено договір на право здійснення промислу; 50 відсотків - до 1 жовтня року, на який укладено договір на право здійснення промислу. Невикористання обсягу спеціального використання водних біоресурсів або використання його не в повному обсязі, розірвання договору на право здійснення промислу не звільняє суб'єкта рибного господарства від обов'язку сплатити ціну реалізації лота (крім випадків, визначених договором на право здійснення промислу).
Як встановлено судом, на виконання Договору відповідач сплатив 110342 грн. 50 коп., що відповідає розміру 25% ціни лота, решту платежів на суму 331027 грн. 50 коп. за право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) у визначені Порядком та Договором строки не сплатив.
Колегія суддів відзначає, що при укладенні договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) № KR5 MACRO2024 від 16.02.2024 року сторони погодили його умови, що викладені в підпункті 7 пункту 8, пункті 21 - тобто ціну договору, що складає ціну лота за право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та обов'язок її повної сплати на вказаний рахунок територіального органу Казначейства за кодом класифікації доходів бюджету 13070200, код виду сплати 101.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача на підставі договору від 16.02.2024 № KR5MACRO2024 здійснити сплату, передбачену договором. При цьому суд відзначає, що така вимога відповідає способу захисту майнового права у вигляді примусового виконання обов'язку в натурі, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, абз. 6 ч. 2 ст. 20 ГК України, а тому обраний позивачем спосіб захисту є належним, а отже позов підлягає задоволенню.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі № 925/1649/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист» на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі № 925/1649/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025 у справі № 925/1649/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічний Захист».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов