ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1736/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран (вх.№4533/25/Д2 від 19.11.2025) в межах апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 (суддя О.А. Демешин, м.Одеса, повну ухвалу складено 15.08.2025) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника та припинення повноважень керуючого реструктуризацією
та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 (суддя О.А. Демешин, м.Одеса, повну ухвалу складено 28.08.2025) про закриття провадження
у справі №916/1736/24
за заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 24.04.2024 (суддя Грабован Л.І.) заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 08.05.2024 (суддя Грабован Л.І.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Данілова А.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 (суддя Грабован Л.І.) визнано грошові вимоги ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3 ) до ОСОБА_1 у сумі 14736101,20 грн із задоволенням у другу чергу.
В подальшому ухвалою попереднього засідання суду від 17.07.2024 у справі №916/1736/24 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів, а саме: до вимог першої черги віднесено вимоги ОСОБА_3 у сумі 6056 грн та до вимог другої черги віднесено вимоги ОСОБА_3 у сумі 14736101,20 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 29.07.2024 (суддя Грабован Л.І.) затверджено план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Данілова А.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 07.08.2024 (суддя Грабован Л.І.) затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; припинено процедуру реструктуризації боргів; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; звільнено ОСОБА_1 від боргів; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі №916/1736/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у складі колегії суддів: головуючого судді С.В. Таран, суддів К.В. Богатиря, Л.В. Поліщук апеляційну скаргу ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про затвердження плану реструктуризації боргів боржника та ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.08.2024 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів у справі №916/1736/24 - скасовано; справу №916/1736/24 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 суддею Демешиним О.А. прийнято до провадження справу №916/1736/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
До Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про затвердження плану реструктуризації боргів, погодженого боржником та схваленого кредитором. Також ОСОБА_3 звернувся до суду з аналогічною заявою про затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Данілова А.І. (свідоцтво №486 від 04.04.2013); боржника ОСОБА_1 зобов'язано не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з доданням доказів задоволення вимог кредиторів згідно з таким планом.
15.08.2025 до господарського суду першої інстанції надійшов звіт боржника про виконання плану реструктуризації, затвердженого ухвалою суду від 14.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2024; звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім тих, що передбачено частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - закрито.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 та ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2025, ОСОБА_2 звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Апеляційну скаргу подано представником апелянта 10.11.2025 через систему «Електронний суд», зареєстровано судом 11.11.2025 за вх.№№4533/25, 4534/25.
Одночасно ОСОБА_2 заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 та ухвали Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 (вх.№№4542/25, 4543/25 від 11.11.2025).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 та протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.11.2025 для розгляду скарги та клопотань сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2025 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 у справі №916/1736/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1736/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
18.11.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
19.11.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Хомко С.В. через систему «Електронний суд» подала заяву (вх.№4533/25/Д2 від 19.11.2025) про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів: Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран від розгляду справи №916/1736/24.
Заява мотивована тим, що у даному випадку, на думку заявника, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності названих суддів, оскільки апеляційним судом у складі суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран вже висловлено позицію щодо розгляду аналогічної апеляційної скарги ОСОБА_2 у справі №916/1736/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
При цьому заявник послався на приписи частини першої статті 35 та частини першої статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Між тим, у період з 17.11.2025 по 21.11.2025 судді зі складу колегії суддів - К.В. Богатир та С.В. Таран приймали участь у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ, з огляду на що питання щодо заявленого відводу вирішується 24.11.2025.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№4533/25/Д2 від 19.11.2025) про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша - третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1)він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2)він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3)він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5)є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Слід зазначити, що приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
У цьому контексті Південно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
-«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою, вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
-«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У рішенні у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Одночасно апеляційний суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран, Південно-західний апеляційний господарський суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, аргументи, якими Сімперович М.Ф. мотивує свою заяву про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран у справі №916/1736/24, а саме, стосовного того, що вказаною колегією суддів вже висловлено позицію щодо розгляду аналогічної апеляційної скарги Холоденко Н.В. під час прийняття постанови від 23.04.2025 (яку, між іншим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2025 було залишено без змін), не можуть слугувати підставою для відведення суддів Л.В. Поліщук , К.В. Богатиря, С.В. Таран з огляду на положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, наведені заявником аргументи не можна розцінити як обґрунтовані, так як вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран, не вказують на їх особисту небезсторонність чи необ'єктивне ставлення до учасників справи або їх зацікавленість в ухваленні певного рішення у цій справі.
Також колегія суддів зазначає, що заявник в якості правового обґрунтування заявленого ним відводу послався на приписи частини першої статті 36 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Однак жоден із суддів колегії суддів ніколи раніше не приймав участі у вирішенні справи в суді першої інстанції.
Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів, ним не зазначено.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Таким чином, що передбачена частиною третьою статті 36 Господарського процесуального кодексу України недопустимість повторної участі судді у розгляді справи полягає у тому, що у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції не може брати участь суддя, який вже брав участь саме у вирішенні справи по суті в суді апеляційної інстанції.
Водночас у даному випадку відсутні будь-які підстави для застосування положень частини третьої статті 36 Господарського процесуального кодексу України, адже постанова від 23.04.2025, яка прийнята за участі колегії суддів у складі: головуючого судді С.В. Таран, суддів К.В. Богатиря, Л.В. Поліщук у даній справі, касаційним судом була залишена без змін, про що вже зазначалось вище по тексту цієї ухвали.
Враховуючи викладене, заява Сімперовича М.Ф. про відвід суддів Л.В. Поліщук , К.В. Богатиря, С.В. Таран від розгляду справи №916/1736/24 не містить обставин, які визначені чинним господарським процесуальним законодавством як підстави для відводу судді чи викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Враховуючи, що відвід складу судової колегії визнаний необґрунтованим, справа №916/1736/24 підлягає передачі для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, з метою визначення судді для вирішення питання про відвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі: Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран від розгляду справи №916/1736/24.
Передати справу №916/1736/24 для автоматизованого розподілу для визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран