ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
21 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/53/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.;
розглянувши апеляційну скаргу Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України
на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 (повний текст складено та підписано 22.09.2025) суддя: Літвінов С.В.
по справі № 916/53/22
за позовом Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України
до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство охорони здоров'я України
про витребування земельних ділянок із незаконного володіння та скасування державної реєстрації,
27.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/53/22.
05.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/53/22.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 апеляційну скаргу Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 залишено без руху.
14.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянт надає докази сплати судового збору у розмірі 43239,41 грн, а також заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22.
В обґрунтування свого клопотання Апелянт зазначає, що 23.03.2025 в результаті обстрілу безпілотними літальними апаратами значних пошкоджень отримали приміщення Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України, в тому числі будівля адміністративного корпусу, в якому знаходилось обладнання для забезпечення роботи в мережі інтернет. Доступ до мережі інтернет став тільки можливим з 18.10.2025 після проведення комплексу робіт по відновленню.
18.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Міністерства охорони здоров'я України надійшло клопотання про долучення доказів.
Колегія суддів зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
В якості доказів неможливості звернення до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у строк встановлений процесуальним законодавством, Апелянт надає лист №63/8868 від 04.04.2025 ГУ Національної поліції в Одеській області у якому зазначено, що 23.03.2025 розпочато досудове розслідування за фактом здійснення обстрілу безпілотними літальними апаратами з боку збройних сил рф, а також про долучення до матеріалів кримінального провадження заяви Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України від 26.03.2025; акт позачергового технічного огляду будівель та споруд Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2025 відповідно до якого, зокрема, пошкоджено адміністративний корпус (А), а саме: відставання та пошкодження великої кількості черепиці 100 кв.м. Часткове руйнування стін 20 кв.м. Пошкодження металопластикових вікон (1,38 х 1,54) х 3 шт. = 6,2 кв.м; (1,70 х 1,16) х 2 шт. = 4 кв.м; (1,74 х 1,73) х 3 шт. = 6 кв.м. Часткове пошкодження системи водопостачання.
Апелянтом також надано лист Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.2025 №01-09/01-04/37 до Фінансово-економічного департаменту Міністерства охорони здоров'я України у якому Позивач просив виділити кошти в сумі 4268599 грн з метою забезпечення фінансування відновлювальних заходів; лист від 13.11.2025 ПП «Бізнес софт», сформований вже після звернення з апеляційною скаргою та прийняттям ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у якому ПП «Бізнес софт» повідомило про проведення додаткових оптоволоконних мереж, що надало змогу повноцінно забезпечити керівництво та адмінперсонал Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України послугами інтернету в інших вцілілих будинках Закладу з 18.10.2025.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з вимогами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 було доставлено Державному закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України в його електронний кабінет 23.09.2025 о 19:30 год.
Відповідно до ч.5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на зазначене, рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 отримано Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України 24.09.2025, а отже останнім днем для звернення з апеляційної скаргою є 14.10.2025.
Разом з тим, апелянтом подано апеляційну скаргу 27.10.2025 через систему “Електронний суд».
Посилання Апелянта на отримання копії рішення 20.10.2025, як підставу для поновлення пропущеного процесуального строку, судовою колегії не приймаються до уваги, оскільки звернення із заявою про отримання паперової копії судового рішення 20.10.2025 не є поважною причиною для поновлення такого строку, адже, як було зазначено вище, саме з 24.09.2025, тобто з дня отримання оскаржуваного рішення в електронному кабінеті, Державний заклад "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України обізнаний зі змістом прийнятого судом рішення, а посилання Апелянта на відсутність у нього доступу до мережі Інтернет до 18.10.2025 колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
Судовою колегією встановлено, що Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України при розгляді справи в суді першої інстанції, вже після 23.03.2025 (дату здійснення обстрілу безпілотними літальними апаратами на яку посилається Апелянт), представником Позивача Ягич Миколою Миколайовичем, тим самим представником, який звертається від імені Позивача і в суді апеляційної інстанції, подавались документи через систему «Електронний суд», а саме: 17.07.2025 за вх.№22606/25 було подано через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення; 04.09.2025 за вх.№27398/25 було подано через систему «Електронний суд» заяву про відкладення; 04.09.2025 за вх.№27397/25 через систему «Електронний суд» подано заяву про визнання встановленої обставини.
З огляду на наведене, колегія суддів ставиться критично до тверджень Апелянта щодо відсутності у нього доступу до системи «Електронний суд» до 18.10.2025 включно, оскільки означене спростовується наявними в матеріалах справи документами поданими представником Апелянта через систему «Електронний суд» починаючи з 17.07.2025.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що Державному закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України достеменно було відомо про розгляд справи, про дати судових засідань, Державному закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України надсилались процесуальні документи в Електронний кабінет системи «Електронний суд», у тому числі ухвала про оголошення перерви від 04.09.2025, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, Апелянтом подавались документи через підсистему «Електронний суд», у тому числі клопотання про відкладення розгляду справи зі змісту якого вбачається, що Апелянт отримував ухвали про перенесення розгляду справи, копія рішення була доставлена до Електронного кабінету в системі «Електронний суд», про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 було доставлено Державному закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України в його електронний кабінет 23.09.2025 о 19:30 год, останнім днем для звернення з апеляційною скаргою було 14.10.2025, проте Апелянтом такий строк було пропущено, а підстави на які посилається останній колегією суддів не визнаються поважними.
Таким чином, Скаржник, який є учасником справи, мав бути обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення у справі, та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов'язків передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якими він як сторона по справі повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.
З наведеного слідує, що пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду не підтверджений ним належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Слід відзначити, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку Скаржника є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Апеляційним судом враховано, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
При цьому, у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, враховуючи, що наведені Апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 не є поважними, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Керуючись ст. 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. У задоволенні клопотання Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22 - відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/53/22.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286-289 ГПК України.
Апеляційна скарга та додані до неї матеріали скаржнику не надсилаються поштою, у зв'язку з її поданням через систему "Електронний суд".
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош