Провадження № 33/821/516/25 Справа № 711/5799/25 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.
21 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю правопорушниці ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 2.09.2025 р., якою ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. В'язове
Конотопського р-ну Сумської обл., громадя-
нина України, яка має вищу освіту, працює
сержант-менеджером у
ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає
АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адмінстягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена, -
Відповідно до постанови суду, 17.06.2025 р. о 17:05 год. в м. Черкаси по вул. Благовісна, 341/40, водійка автомобіля Suzuki Vitara, р/номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 під час руху заднім ходом, не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Mazda 3, р/номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, порушила вимоги п. 10.9 ПДР України, за що встановлена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Не погоджуюсь з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу адмінправопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, суд передчасно та необґрунтовано визнав її винною.
Судом не враховано той факт, що в її діях, на її думку, відсутня вина у формі умислу або необережності, що необхідно для складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Наголошує що зіткнення сталося на виїзді з жилої зони, тому водій автомобіля Mazda 3, розуміючи що він рухається з надто великою швидкістю та не може реагувати на дорожню обстановку на вул. Пастерівська, мав дати перевагу руху тим, хто рухається по вул. Пастерівська, але він здійснив небезпечний маневр.
Наголошує, що в матеріалах справи про адмінправопорушення не міститься інформації про здійснення руху заднім ходом водієм автомобіля Mazda 3 на виконання маневру розвороту заднім ходом одразу позаду автомобіля Suzuki Vitara, який на той час не змінював напрямок руху.
Сам по собі протокол про адмінправопорушення не може бути беззаперечним доказом вини.
Саме дії ОСОБА_2 перебувають в причинному зв'язку з ДТП, крім того судом не залучений до участі у справі сам ОСОБА_2 , не допитаний свідок ОСОБА_3 .
Вислухавши доповідь судді, пояснення правопорушниці ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 10.9. ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Суд дійшов обґрунтованого висновку, що недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.9 ПДР України призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 підтверджується переглянутими судом апеляційної інстанції доказами, а саме протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 364801 від 17.06.2025 р., копією схеми ДТП від 17.06.2025 р., з якими були ознайомлені обидва водія, заперечень або зауважень на схему не надали; власноруч викладеними поясненнями водіїв.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що саме ОСОБА_1 не дотрималася вимог п. 10.9 ПДР України та вчинила адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Зафіксовані в матеріалах справи про адмінправопорушення відомості є достатніми та переконливими, що саме ОСОБА_1 не дотрималася вимог п. 10.9 ПДР України.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та є доведеною.
Стосовно доводів апеляції, що суд першої інстанції не врахував того, що саме водій автомобіля Mazda 3, розуміючи що він рухається з надто великою швидкістю та не може реагувати на дорожню обстановку на вул. Пастерівська, мав дати перевагу руху тим, хто рухається по вул. Пастерівська, але він здійснив небезпечний маневр, в матеріалах справи про адмінправопорушення не міститься інформації про здійснення руху заднім ходом водієм автомобіля Mazda 3 на виконання маневру розвороту заднім ходом одразу позаду автомобіля Suzuki Vitara, який на той час не змінював напрямок руху та саме дії ОСОБА_2 перебувають в причинному зв'язку з ДТП, що судом не залучений до участі у справі сам ОСОБА_2 , не допитаний свідок ОСОБА_3 , то апеляційний суд наголошує, що предметом судового розгляду та апеляційного перегляду був протокол про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 , а тому і суд першої інстанції, і апеляційний суд не мав право вирішувати питання про відповідність закону дій чи бездіяльності інших громадян (осіб), а тому доводи апеляції про порушення ПДР України іншим учасником ДТП суд залишає без розгляду. У випадку наявності в діях інших осіб ознак адміністративного чи кримінального правопорушення зацікавлені особи мають право звернутися до відповідного органу з відповідною заявою або звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Доводи апеляційної скарги мають ознаки надмірного формалізму, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 2.09.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.