Справа № 761/26219/22
Провадження № 1-кп/761/1457/2025
про закриття кримінального провадження
03 листопада 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої у кримінальному провадженні № 12022105100001596 від 16.08.2022 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області, українки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованої фізичною особою підприємцем, з середньою освітою, незаміжньої, раніше не судимої,
за обвинуваченням, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва 24.11.2022 від заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022105100001596, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 25.11.2022 обвинувальний акт прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст.314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 26.09.2023 призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні.
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, минуло 3 (три) роки, а тому на підставі ст. 49 КК України обвинувачена ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до обставин, викладених у обвинувальномуу акті, ОСОБА_5 обвинувачується у у пособництві в підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а також у використанні завідомо підробленого документа, тобто уу вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_11 підтримала клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. ОСОБА_5 висловила позицію щодо погодження зі звільненням від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 не заперечувала з приводу задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
За правилами ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового розгляду щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Якщо обвинувачений погоджується зі звільненням від кримінальної відповідальності, суд, встановивши, що строк давності минув, заслухавши думку потерпілого та інших учасників, зобов'язаний закрити кримінальне провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, які скоєні не пізніше 16.08.2022.
Санкцією ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції станом на 16.08.2022) встановлено покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Санкцією ч. ч. 4 ст 358 КК України (в редакції станом на 16.08.2022) встановлено покарання у виді штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженнямволі на строк до двох років.
З огляду на положення ст. 12 КК України (у редакції станом на 16.08.2022) указані кримінальні правопорушення відносяться до кримінальних проступків, а отже строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за указані кримінальні правопорушення сплив 16.08.2025 (три роки).
Жодних відомостей про те, що протягом здійснення кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_5 вчиняла дії, направленні на ухилення від суду чи органу досудового розслідування, суду не надано та таких не встановлено.
Відповідно до відомостей, наданих під час судового розгляду, підстав, визначених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, які б свідчили про зупинення або переривання перебігу строків давності у цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 судом також не встановлено.
При цьому судом встановлено, що обвинуваченій ОСОБА_5 зрозуміло її право на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Таким чином, оскільки з часу вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які інкриміновані ОСОБА_5 , а саме з 16.08.2022 минуло понад 3 (три) роки, в судовому засіданні не встановлено правових перешкод щодо задоволення клопотання з приводу звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченої підлягає задоволенню, а ОСОБА_5 - звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Слід зазначити, що під час роз'яснення судом обвинуваченій суті пред'явленого обвинувачення, остання свою вину не визнавала.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам кримінального провадження про таке.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 552/5595/18 невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Виходячи з положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а отже невизнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.
Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із строками давності не пов'язує такого звільнення з визнанням ним своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23 встановлено, що у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Також суд звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Отже, під час вирішення питання застосування положень ст. 49 КК України позиція потерпілих не є вирішальною щодо закриття і не є перешкодою до виконання імперативних вимог процесуального закону (постанова Верховного Суду від 03.06.2021 по справі № 344/7812/16-к).
Суд звертає увагу, що зазначене кримінальне провадження, з урахуванням його складності та об'єму матеріалів кримінального провадження, розглядалось в умовах воєнного стану, надмірної завантаженості Шевченківського районного суду міста Києва, а тому судом вжито всіх необхідних та можливих заходів для ефективного розгляду кримінального провадження у розумні строки.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та наявними правові підстави для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Частиною 1статті 126 КПК передбачено, що питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Відповідно до частини 1 статті 118 КПК процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Відтак процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні підлягають віднесенню на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 49, 284-286, 288, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12022105100001596 від 16.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 12022105100001596 від 16.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України віднести на користь держави.
Речові докази - зберігати в матеріалах справи.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1