печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54270/25-к
03 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашього арешту підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашього арешту підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З матеріалів клопотання вбачається, що Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42021172040000021 від 29.04.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364 КК України. У вказаному кримінальному провадженні 30.10.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколом огляду за участю спеціаліста Державної аудиторської служби України від 25.06.2025; висновком додаткової судової земельно - технічної експертизи № 232/7 від 21.11.2024, проведеної експертами Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ;висновком експертизи з питань землеустрою № 23/7 від 21.04.2025, проведеної експертами Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ;висновком комісійної судової економічної експертизи № 5960/25-71/5961/25-72 від 16.09.2025, проведеної експертами Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.09.2021; положенням про ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Держгеокадастру № 308 від 17.11.2016;наказом Держгеокадастру № 273-то від 14.03.2017 про призначення ОСОБА_5 на посаду начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області;рішеннями начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_5 про надання земельних ділянок фізичним особам у власність та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності. Зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю фактичних даних, які містяться у джерелах доказів, перелік яких зазначено вище. Копії матеріалів досудового розслідування, які долучено як додатки до клопотання, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, містять достатньо фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Ризиком у кримінальному провадженні є небажані для кримінального провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод такому кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації і таку поведінку неможливо достеменно передбачити. Отже, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, для їх запобігання, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків виникла необідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, з підстав зазначених у ньому. Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечували, просили відмовити у задоволенні клопотання. Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків. Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Слідчий суддя, враховуючи особу підозрюваного, характеризуючи його обставини, матеріали кримінального провадження, якими прокурор доводять обґрунтованість висунутої підозри, вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде занадто обтяжливим запобіжним заходом для підозрюваного, та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного особисте зобов'язання, як найбільш м'який з передбачених законом запобіжних заходів і який, виходячи з встановлених обставин, зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування до 30.12.2025 року, включно, та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали до 30.12.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали слідчого судді буде оголошений 10.11.2025 року о 14-30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1