20.11.2025 Справа № 756/13030/25
Унікальний номер 756/13030/25
Номер провадження 2/756/7224/25
20 листопада 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
25 серпня 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного року починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 22 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, укладено шлюб, актовий запис № 442. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Діти з часу народження та станом на день складання позовної заяви проживають разом з позивачкою, перебувають на її утриманні, зазначає, що відповідач систематичної допомоги на утримання їхніх спільних дітей не надає, нехтуючи своїм обов'язком щодо утримання дітей, не приймає участі у вихованні дітей. Оскільки дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, позивачка просить стягнути на свою користь з відповідача аліменти на утримання дітей.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25серпня 2025 року визначено головуючим у справі суддю Шролик І. С.
Ухвалою суду від 28серпня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.
Позивачка в судове засідання від 20 листопада 2025 року не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином. При цьому, 14 листопада 2025 року позивачка подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при цьому, у вказаній заяві уточнила позовні вимоги та просила стягнути погоджену між сторонами фіксовану суму аліментів у розмірі 5000,00 грн. щомісяця.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином. При цьому, 14 листопада 2025 року відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги визнав, вказав, що сторони погодили фіксовану суму в розмірі 5000,00 грн. щомісяця.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, укладено шлюб, актовий запис № 442.
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
Позивач разом з дітьми проживають за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади № 2024/006301611, № 2024/006328239 та № 2024/006301802.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Статтею 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов'язок матері і батька.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року за № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу наведених правових норм, можна дійти висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати спільну з позивачем дитину і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя нарівні з позивачем.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
ОСОБА_2 є чоловіком працездатного віку, відомостей про незадовільний стан його здоров'я відповідачем суду не надано. Суд також враховує те, що відповідач визнав позов.
Підсумовуючи вищезазначене, виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі положення ч. 2 ст. 142 ЦПК України, стягує судові витрати за розгляд справи з відповідача на користь держави у розмірі 605,60 грн., оскільки згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» при зверненні до суду із відповідним позовом позивач була звільнена від його сплати.
На підставі викладеного та керуючись ст. 181-182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 19, 81, 133, 142, 206, 258, 265, 279, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок, щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення до суду з позовом, а саме з 25серпня 2025 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20 листопада 2025 року.
Суддя І.С. Шролик