ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19388/25
провадження № 2/753/12105/25
14 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Мельник В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" про визнання рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку недійсним, визнання договору про надання послуг (робіт) технічного забезпечення резервного електричного живлення дизель-генератора недійсним, зобов'язання виключити з рахунків-платіжок плату за послугу та здійснити перерахунок за весь період нарахувань, відшкодування моральної шкоди,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" про визнання рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку недійсним, визнання договору про надання послуг (робіт) технічного забезпечення резервного електричного живлення дизель-генератора недійсним, зобов'язання виключити з рахунків-платіжок плату за послугу та здійснити перерахунок за весь період нарахувань, відшкодування моральної шкоди, направивши матеріали позовної заяви через систему «Електронний суд" 12.09.2025 року (а.с.1).
Зміст позовної заяви був обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" є виконавцем послуг з надання послуг на утримання будинку, споруд і прибудинкової території. З серпня 2024 року позивач почала отримувати від відповідача в платіжних розрахунках плату за обслуговування дизель-генератора. На її неодноразові звернення до ТОВ вона дізналась, що даний обов'язковий платіж був введений до сплати всіма власниками квартир даного будинку на підставі договору про надання послуг (робіт) технічного забезпечення резервного електричного живлення дизель-генератора №19/07/24 від 19.07.2024 року. Ознайомившись з текстом вказаного договору, позивач встановила, що він був укладений між відповідачем та ОСОБА_3 , який діяв як представник співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 на підставі протоколу співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Оскільки в будинку не створене ОСББ, співвласники приймають рішення щодо управління спільним майном відповідно до ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Вказана норма права регламентує порядок скликання та проведення зборів співвласників будинку, а також ухвалення ними рішення. Позивач не була повідомлена про дату і час скликання зборів, з цього приводу і не була на них присутньою, вона не була ознайомлена з порядком денним, що позбавило її висловити свою думку щодо поставлених питань на обговорення, їй не було надано і вона не підписувала листок опитування, не отримувала від ініціативної групи документ про прийняті рішення у формі протоколу, що порушує її права як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки прийняте рішення впливає на її права та обов'язки, ініціативною групою не перевірялись документи про право власності на жилі і нежилі приміщення в цьому будинку учасників зборів і копії їх відсутні при протоколі. Протокол містить голоси квартир, розташованих на 24 поверсі, однак їх будинок складається з 23 поверхів, тому наявність 24 поверху є незаконною, тим більше особи не мають право на голосування. Після розголосу незаконності проведення зборів співвласників тариф на обслуговування дизель-генератора було зменшено в три рази. Всі зазначені обставини дають підстави для визнання даного протоколу недійсним і вказують на незаконність проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку. В подальшому представником співвласників ОСОБА_3 було укладено вказаний вище договір. Даний договір також підлягає визнанню недійсним, оскільки волевиявлення всіх співвласників на його укладення не було, тому оскаржуваний договір був укладений в порушення вимог ст.203; 215 ЦК України. За таких обставин просить зобов'язати відповідача виключити з рахунків-платіжок плату за послугу з обслуговування дизель-генератора та здійснити перерахунок за весь період нарахувань. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн. моральної шкоди, оскільки незаконні дії відповідача по нарахуванню незаконної послуги з обслуговування дизель-генератора на підставі договору, укладеного з порушенням вимог діючого законодавства, призвели до її психологічних страждань і моральних переживань.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 року вказані матеріали позову були визначені для розгляду судді Колеснику О.М. (а.с.96-96-а).
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 18.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху і надано 5-тиденний термін для усунення недоліків (а.с.98-99).
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 23.09.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання на 13.10.2025 року на 9-15 годин (а.с.205-206).
7.10.2025 року представник відповідача Степ'юк В.С. через систему «Електронний суд" направив до суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що відповідач не визнає позов в повному обсязі на підставі того, що позовна вимога про визнання рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку недійсним заявлена позивачем до неналежного відповідача. ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2 , в зв'язку з чим ним уклало низку відповідних договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та договорів про надання додаткових послуг з власниками квартир та нежитлових приміщень за вказаною адресою. 2.07.2024 року ініціативною групою співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було скликано та проведено збори співвласників багатоквартирного будинку, які були оформлені протоколом від 2.07.2024 року. На цих зборах було прийнято низку рішень: придбати дизельний генератор на потреби будинку; власникам квартир та нежитлових приміщень здати по 10 000 грн. на придбання дизель-генератора; уповноважити ОСОБА_3 укласти договір на обслуговування генератора з ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс". При цьому відповідач не був ініціатором скликання та проведення цих зборів, не був запрошений і не був присутнім на них, не приймав участь в обговоренні питань порядку денного, не брав участь у голосуванні чи будь-яким іншим чином не впливав на волевиявлення співвласників будинку, які більшістю голосів прийняли рішення про придбання дизельного генератора з метою покращення життєвих умов мешканців будинку. За таких обставин ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" не є належним відповідачем у даній справі. Також відповідач не визнає вимоги про визнання договору недійсним, укладеного між відповідачем та ОСОБА_3 , який діяв в інтересах співвласників багатоквартирного будинку, оскільки позивач ґрунтує своє доказування на недійсності протоколу зборів, який не визнавався судом недійсним і є діючим на теперішній час. Крім цього не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання виключити з рахунків-платіжок плату за послугу та здійснити перерахунок за весь період нарахувань, так як в позовній заяві не наведено жодного обґрунтування та правових підстав для задоволення даної вимоги, а також позивач не надала доказів невиконання відповідачем умов укладеного і оскаржуваного нею договору. Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивач не розкрила сутності цієї шкоди, не довела її фактичне існування, не зазначила наявної протиправної поведінки відповідача, яка завдала їй моральної шкоди (а.с.220-224).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.10.2025 року було закрито підготовче провадження і призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 6.11.2025 року о 14-00 годин (а.с.233-234).
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача Степ'юк В.С. в судовому засіданні позов не визнав, надавши суду пояснення аналогічні змісту відзиву на позовну заяву.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами встановив наступні факти та правовідносини.
Як наголошує ч.1, ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1-, ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
За приписами ч.1, ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 5.07.2024 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9; 114).
Відповідач ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, зокрема і надання таких послуг співвласникам будинку АДРЕСА_2 . В даному будинку ОСББ не створене. Вказані обставини не заперечувались учасниками справи, були ними визнані в судовому засіданні, тому не підлягають доказуванню при розгляді даної справи в порядку ч.1, ст.82 ЦПК України.
Ініціативною групою співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було скликано та 2.07.2024 року проведено збори співвласників багатоквартирного будинку, які були оформлені протоколом від 2.07.2024 року (а.с.20-23). На цих зборах було прийнято низку рішень: придбати дизельний генератор на потреби будинку; власникам квартир та нежитлових приміщень здати по 10 000 грн. на придбання дизель-генератора; уповноважити ОСОБА_3 укласти договір на обслуговування генератора з ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс".
Відповідно до ч.1, ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Пунктами 1 та 7 частини 2 цієї статті зазначено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
19.07.2024 року був укладений договір про надання послуг (робіт) технічного забезпечення резервного електричного живлення дизель-генератора №19/07/24 між відповідачем ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" та ОСОБА_3 , який діяв як представник співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 на підставі протоколу співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . За змістом п.1.1 даного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного у договорі строку надавати за плату послугу щодо технічного забезпечення резервного електричного живлення дизель-генератора ТМGYD-55, який є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а замовник зобов'язується оплатити надані послуги (а.с.24-31). За п.3.1 співвласники багатоквартирного будинку сплачують вартість наданих послуг з технічного забезпечення резервного електричного живлення будинку на підставі виставлених виконавцем рахунків та з урахуванням узгодженого сторонами кошторису. Термін дії договору, як наголошує його п.4.1, діє до 31.12.2024 року.
Після укладення даного договору з липня 2024 року позивач ОСОБА_1 почала отримувати від відповідача в платіжних квитанціях розрахунок сплати за технічне забезпечення резервного живлення дизель-генератора (а.с.10-13).
Згідно ч.1-2, ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як наголошує ч.2, ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом ч.1, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як зазначено ч.1, ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ч.1 та ч.3, ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як передбачено ч.4, ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №552/6381/17, провадження № 14-626 цс 18 в пункті 35 зазначено, що крім того, задовольняючи позов до ПАТ «Банк Михайлівський», суди задовольнили вимогу до уповноваженої особи Фонду, яка не була учасником справи, не заміняє Фонд у спірних правовідносинах і не має самостійної процесуальної дієздатності у цивільному процесі (див. пункти 88-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15-ц).
36. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням, зокрема фізичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції). Аналогічні приписи закріплені у частинах першій і третій статті 13 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій.
37. Відповідачем є особа чи держава (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції; частина друга статті 48 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій), до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача.
38. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц(пункт 50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц(пункти 37, 54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц(пункт 31.4)).
39. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).
40. З огляду на те, що позивач пред'явив позов до неналежного відповідача, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є помилковими.
Також у Постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року в справі №344/13973/17 акцентовано, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмету та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтування позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Аналогічний висновок міститься і у Постановах Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц; від 23.01.2019 року у справі №303/2845/15-ц та від 2.10.2019 року у справі №461/6793/15-ц.
Згідно ч.4, ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивач ОСОБА_1 , особисто приймаючи участь як в підготовчому судовому засіданні, так і в судовому засіданні, не заявляла клопотань і не наполягала на їх розв'язанні про допуск до участі в даній цивільній справі інших осіб в якості відповідача (відповідачів), не змінювала предмет спору, пред'являючи позовні вимоги і до інших відповідачів.
За таких обставин, керуючись сталою практикою Верховного Суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оформленого протоколом співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 2.07.2024 року, недійсним, оскільки дана вимога пред'явлена до неналежного відповідача ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс", так як вказане товариство не було ініціатором скликання та проведення цих зборів, не було запрошене і не було присутнім на них, не приймало участь в обговоренні питань порядку денного, не брало участь у голосуванні чи будь-яким іншим чином не впливало на волевиявлення співвласників будинку, які більшістю голосів прийняли рішення про придбання дизельного генератора з метою покращення життєвих умов мешканців будинку.
Згідно ч.1, ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачає ч.1, ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч.1, ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Також позивач ОСОБА_1 просила визнати договір про надання послуг (робіт) технічного забезпечення резервного електричного живлення дизель-генератора №19/07/24 недійсним, укладеного 19.07.2024 року між відповідачем ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" та ОСОБА_3 , який діяв в інтересах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , обґрунтовуючи позовну вимогу тим, що ОСОБА_3 діяв на підставі недійсного і незаконного протоколу зборів співвласників вказаного будинку, а також волевиявлення всіх співвласників будинку не було вільним, так як вона не знала про скликання та проведення цих зборів і не бажала укладанню оскаржуваного договору.
Як регламентовано ч.28, ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної вимоги, оскільки протокол збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 2.07.2024 року не визнавався на час винесення даного судового рішення недійсним, незаконним в судовому порядку, є діючим і на теперішній час, а волевиявлення позивача не має визначального і вирішального значення для прийнятого рішення, оформленого вказаним протоколом, а також для укладення оскаржуваного договору, так як рішення зборів є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи і позивача ОСОБА_1 відповідно до ч.28, ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Позовна вимога позивача про зобов'язання виключити з рахунків-платіжок ОСОБА_1 плату за послугу «Технічне забезпечення резервного живлення дизель-генератора" та здійснити перерахунок за весь період нарахувань згідно розрахунку є похідною від перших двох вимог, описаних вище, в задоволенні яких було відмовлено позивачу в повному обсязі, тому і дана позовна вимога також не підлягає задоволенню.
За змістом ч.3, ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Як рекомендує п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивач ОСОБА_1 обґрунтовує позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди тим, що неправомірні дії відповідача полягали у незаконному виставленні їй рахунків за послуги забезпечення роботи дизель-генератора на підставі незаконно укладеного договору. Вказане спричинило їй значну моральну шкоду, факт нарахування неіснуючого боргу змусив її і її чоловіка витрачати час на з'ясування обставин, збір доказів, самостійне вивчення юридичної інформації, що завдало позивачу душевних страждань і нервового напруження. Крім того, чоловік позивача при спробі отримати копію протоколу зборів та копію оскаржуваного договору зіткнувся з агресивною поведінкою, образами та нападками з боку голови так званої ініціативної групи та інших афілійованих осіб.
Оцінюючи докази, надані сторонами по справі, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні вимоги позивача про відшкодування 10 000 грн. моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 не надала доказів нанесення їй моральної шкоди безпосередньо неправомірними діями відповідача, її обґрунтування такої шкоди не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку між неправомірними діями відповідача і наслідками отримання моральної шкоди, позивач не обґрунтувала також і сам розмір моральної шкоди.
Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, тому, відмовляючи їй в його задоволенні в повному обсязі, судовий збір відноситься за рахунок держави.
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81-82; 133; 141; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.1516; 202; 203; 215; 316; 319; 322; 1167 ЦК України, ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", п.35-40 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №552/6381/17, провадження № 14-626 цс 18; Постанови Верховного Суду від 22.01.2020 року в справі №344/13973/17, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" про визнання рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оформленого протоколом співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 2.07.2024 року, недійсним, визнання договору про надання послуг (робіт) технічного забезпечення резервного електричного живлення дизель-генератора №19/07/24, укладеного між ТОВ «Управляюча компанія «Юкрейніан сіті сервіс" та ОСОБА_3 , який діяв від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , недійсним, зобов'язання виключити з рахунків-платіжок ОСОБА_1 плату за послугу «Технічне забезпечення резервного живлення дизель-генератора" та здійснити перерахунок за весь період нарахувань згідно розрахунку, відшкодування 10 000 грн. моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 21.11.2025 року.
Суддя :