Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8092/25
30 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Кондрацької Н.М.
за участю секретаря Мелещенко О.В.,
за участі
представника відповідача - адвоката Дешко В.О.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Акцент -Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Так, 12.01.2024 року, будучи клієнтом банку, позичальник уклала з Банком кредитний договір А32ССТ155101284424, щодо надання останній кредиту в розмірі 50000,00 грн. строком на 24 місяців (тобто до 11.01.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 55,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту. Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору Заяви клієнта, далі кредитний договір, ліміт цього договору: 50000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 11.01.2026 року, терміном на 24 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 55.00 річних. Відповідно до п. 7 позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн. Станом на 30.08.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 27643,9 грн., яка складається з: 23568,28 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4075,62 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, 0 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідно до п. 11 заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Також варто зазначити, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». У відповідності до п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набирав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. На договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
Крім того, у разі, якщо один із документів було підписано простим електронним підписом у вигляді ОТП-паролю, то варто зазначити, що відповідач (підписавши Анкету-Заяві про Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку) погодився на його використання згідно до п. 1.1.3.2.9 Умов та Правил: 1.1.3.2.9. Банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, інформування про проведених банком акціях, дистанційне обслуговування і т.д.) встановити контакт з Клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв'язку: відправлення SMS-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатку у випадку встановлення мобільного додатку для телефону, номер якого передавався Клієнтом Банку при його ідентифікації і статусу "on-line" в мобільному додатку , авторизація за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля: поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS-терміналах; інші засоби комунікації. При цьому, в даних Умовах та правилах умови комунікації Банку з Клієнтом за допомогою SMS-повідомлень, SMS-паролів, SMS-підтверджень означають, в тому числі використання повідомлень у додатку. Сторони визнають співпавший ОТР- пароль електронним підписом клієнта. При здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування банкомат, термінал самообслуговування, на сайті банку, виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється до електронного підпису клієнта.
Таким чином, позивач, на підставі викладеного просить стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість за кредитним договором № A32CCT155101284424 від 12.01.2024 року станом на 30.08.2025 у розмірі 27643,90 грн., яка складається з: 23568,28 грн.- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4075,62 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією., 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею. А також стягнути з відповідача на користь АТ «А-БАНК» судові витрати у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.09.2025 матеріали позовної зави залишено без руху, а позивачу надано термін для усунення недоліків, указаних в ухвалі суду.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.09.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. не з'явися, разом з позовною заявою подав клопотання, у якому просив розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.
Представником відповідача адвокатом Дешко В.О. 06.10.2025 до суду подано відзив на позовну заяву, сформований у системі «Електронний суд», який ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 30.10.2025, повернуто, у зв'язку з порушенням порядку його подання до суду.
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Дешко В.О. у режимі відеоконференції суду повідомив, що його клієнтка відповідач ОСОБА_1 заперечує щодо позовних вимог, також заперечує факт підписання нею заяви на укладення договору та отримання коштів. При цьому, адвокат повідомив, що з позовною заявою про визнання кредитного договору від 12.01.2024 до суду відповідачка не зверталась, про звернення її до відповідних правоохоронних органів щодо шахрайських дій банку йому невідомо.
Заслухавши думку представника відповідача, враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також загальними положеннями про договір та зобов'язання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов'-язків ПАТ «Акцент-Банк», у зв'язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 змінено організаційно-правову форму та назву позивача з ПАТ «Акцент-Банк» на АТ «Акцент-Банк», про що зазначено у п.1.1. Статуту АТ «Акцент- Банк».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи клієнтом банку згідно анкети-заяви від 26.03.2015, приєдналася до Умов і Правил надання банківських послуг в А-банку.
У подальшому, 12.01.2024 ОСОБА_1 підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» № А32ССТ155101284424 від 12.01.2024 електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 , тобто уклала з Банком кредитний договір щодо надання останній кредиту в розмірі 50000,00 грн.
Відповідно до п. п. 3-5 Кредитного договору заяви клієнта, сума кредиту складає: 50000,00 грн., мета кредиту: придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; строк кредиту: 24 місяці, 12.01.2024 по 12.01.2026.
Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 55 % річних.
Відповідно до п. 7 позичальник сплачує банку комісію в розмірі 0,00 грн.
Розмір щомісячного платежу становить 3500,54 грн (п. 8 договору)
Позивач свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору, шляхом перерахування 50000,00 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується копією меморіального ордеру № TR.34796011.42646.3479 від 12.01.2024 (а.с.11).
Як вбачається з наданого банком розрахунку, відповідачка не сплачувала, своєчасно та у визначеному умовами договору розмірі, банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору від 12.01.2024, внаслідок чого у неї станом на 30.08.2025 утворилась заборгованість у розмірі 27643,9 грн., яка складається з: 23568,28 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4075,62 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, 0 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
До того ж, до суду не надано відомостей про те, що укладений між сторонами договір оспорювався чи визнавався судом недійсним.
Суд зауважує, що внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору та погодження всіх умов договору.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13, факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених кредитними договорами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормою частини 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, у судовому засіданні встановлено та письмовими доказами підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти та користувалася ними, частково здійснювала сплату кредиту, однак свої зобов'язання щодо погашення кредиту належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 30.08.2025 має заборгованість у розмірі 27643,90 грн., суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення вказаної суми заборгованості з відповідачки на користь позивача.
При цьому, заперечення сторони відповідачки щодо укладення кредитного договору № А32ССТ155101284424 від 12.01.2024 та отримання кредитних коштів суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені належними письмовими доказами та спростовуються матеріалами справи.
При розподілі судових витрат, суд керується статтею 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 624, 627, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Акцент -Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № А32ССТ155101284424 від 12.01.2024 станом на 30.08.2025 у загальному розмірі 27643,90 грн. та судовий збір у сумі 2422,40 грн., а всього 30066,30 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 30.10.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька