21 листопада 2025 рокуСправа №: 695/4145/25
Номер провадження 3/695/2063/25
21 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 , 22.08.2025 о 16 год 00 хв у с. Хвильово-Сорочин по вул. Набережна, 13, керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами через ДВС, у виконавчому провадженні ВП №13330063 від 22.02.2018.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч.3 ст.126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, шляхом направлення рекомендованими повідомленнями судових повісток про виклик у судові засідання на адресу зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів, судом повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Жодних клопотань від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість дізнатись про визначений час розгляду справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року).
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.
Відтак, враховуючи, що положення ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.126 цього Кодексу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на розумні строки судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч.3 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, стверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
даними протокола про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 431371 від 23.08.2025, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи;
схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.08.2025 о 16 год 00 хв по АДРЕСА_2 ;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.08.2025, згідно з якими останній працює лікарем у КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради та 22.08.2025 близько 23 години до приймального відділення поступив ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та характерними ознаками тілесних ушкоджень після ДТП, тобто розбите обличчя від лобового скла, попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, рвані рани обличчя;
письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 22.08.2025, відповідно до яких вказує, що автомобіль ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 належав його батькові ОСОБА_4 , та який останній продав невідомому хлопцю на ім'я « ОСОБА_5 » 5 днів тому, хто користувався вказаним автомобілем ОСОБА_3 не відомо. 22 серпня 2025 року близько 16 години ОСОБА_3 помітив, що даний автомобіль потрапив у ДТП по вул. Набережна, 13 у с. Хвильово-Сорочин, та біля машини нікого не було. А у вечірні й час ОСОБА_3 помітив працівників поліції на місці ДТП, та коли приїхала бригада ШМД і забрали з місця події ОСОБА_1 , в останнього було розбите обличчя, а в автомобілі побите лобове скло головою, тобто всі ознаки того, що ОСОБА_1 був за кермом машини та нікого біля автомобіля іншого не було;
рапортом СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Новодрана Е.Б. від 22.08.2025;
постановою державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 22.02.2018 у виконавчому провадженні ВП №13330063, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом №2-1542 виданим 22.03.2004 Соснівським районним судом м. Черкаси;
відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
При цьому суд зауважує, що хоча відеозаписи, наявні в матеріалах справи, не містять безпосереднього моменту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , факт керування у даній справі підтверджується сукупністю узгоджених і взаємопов'язаних доказів.
Так, у розумінні ст.251 КУпАП, факт керування може підтверджуватися будь-якими фактичними даними.
Зокрема, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в день події зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №431371 від 23.08.2025, який в розумінні положень ст.251 КУпАП, є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Також відеозаписами з бодікамер поліцейських, наявними в матеріалах справи, чітко зафіксовано пошкодження транспортного засобу, які були завдані внаслідок удару головою водія у лобове скло автомобіля у момент його зіткнення із деревом, внаслідок чого водій автомобіля також отримав тілесні ушкодження характерні після ДТП.
Хоча на відеозаписі ОСОБА_1 і заперечував факт керування автомобілем, але доказів на спростування цього не надав.
Зазначені докази в своїй сукупності є взаємо узгодженими, послідовними та не суперечать один одному, що свідчить про достовірність висновку про факт керування. При цьому, сукупність вказаних обставин утворюють логічний, послідовний і взаємопов'язаний ланцюг доказів, який об'єктивно підтверджує факт керування саме ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 про зворотне на відеозаписі розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Крім того, судом враховано, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавав заяву в порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.3 ст.126 КУпАП.
Також ОСОБА_1 не надано відомостей про те, що він звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг з боку особи, яка притягається до відповідальності, щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу, суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
При вирішенні даної справи суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14.02.2008 у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998, згідно з якими доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, суду не надано.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Суд зауважує, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
При призначенні покарання, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
За таких обставин, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у межах санкції ч.3 ст. 126 КУпАП.
Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 не надав суду доказів, що під час вчинення адміністративного правопорушення він перебував на службі, виконуючи покладені на нього права та обов'язки військовослужбовця, та не надав підтверджуючих документів, що він є водієм транспортних засобів Збройних сил України.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано та не названо, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення у сумі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 124, 283, 284 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська