Справа № 570/2802/25
провадження № 2/570/1561/2025
18 листопада 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю відповідача ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
дослідивши в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідача за допомогою підсистеми "ВКЗ" матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
покликаючись на непогашення позичальником заборгованості за кредитним договором, представник позивача Володимир Наваренко у поданій до суду 14 червня 2025 року позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 34 502 грн. 31 коп. боргу, 3 028 грн. 00 коп. судового збору, 9 200 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Сторони відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, але позивач жодного разу в судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні відповідач просить залишити позов без розгляду, оскільки сторона позивача ігнорує вимогу її та суду про обов'язкове з'явлення до суду, оскільки до позивача є безліч запитань по суті спору.
Суд встановив такі обставини.
Справа перебуває в провадженні суду з 16 червня 2025 року.
Позивач не з'явився у жодне судове засідання, 25 червня та 15 вересня від представника позивача адвоката Костянтина Плачинди через систему "Електронний суд" надійшли клопотання про розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Разом з тим, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2025 року суд постановив перейти до розгляду цивільної справи за правилами загального позовного провадження. Замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, визнати обов'язковою явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" у підготовче судове засідання.
Про судові засідання, призначені на 05 та 18 листопада 2025 року позивач повідомлений шляхом доставлення повістки про виклик до зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».
Суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Ст.129 Конституції України закріплює основні засади судочинства, що є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Ч.1 ст.4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.1, 2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Верховний Суд 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13 постановив, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки. Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
У рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, очевидним є те, що саме позивач є ініціатором судового розгляду справи, оскільки саме він звертається до суду із позовами про захист його порушених прав і інтересів. Такий статус накладає на вказаного учасника справи певні обов'язки за порушення яких суд може прийняти несприятливе для позивача рішення.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила ст.223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, ч.5 ст.223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19, від 16.11.2023 у справі № 9901/221/21, від 08.02.2024 у справі № 990/89/23).
Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача на судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07.07.2023 в справі № 522/2301/19).
Залишаючи без розгляду позов суд, застосувавши положення ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, дійшов висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в підготовче судове засідання і від нього та/або її представника не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Суд надав оцінку повторній неявці належним чином повідомленого позивача, як підставі для залишення позову без розгляду, вжив усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Неявка позивача у підготовче судове засідання, призначене на 18 листопада 2025 року, є повторною, а про попередні судові засідання, позивач повідомлений належним чином.
Також позивач не порушував клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Суд вважає, що процесуальна поведінка сторони позивача свідчить про недобросовісність реалізації ним своїх процесуальних прав. Суд зауважує, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Суд належним чином виконав вимоги процесуального закону з метою надання позивачу належного доступу до правосуддя та з огляду на процесуальну поведінку позивача, керуючись завданнями цивільного судочинства та його основними засадами (ст.2 ЦПК України), які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
З огляду на викладене, керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд
залишити без розгляду цивільний позовТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір Н.В.