Справа № 569/12976/24
06 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів 13750 доларів США, з яких 12450 доларів США - сума заборгованості за договором позики; 11300 доларів США - договірні штрафні санкції у зв'язку з порушенням термінів виконання зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08 вересня 2021 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір позики. Відповідно до умов укладеного договору, відповідачем отримано у позику грошові кошти в сумі 381980 грн, що становило 13150 доларів США. В підтвердження фактичної передачі грошових коштів відповідачем була видана розписка від 09 вересня 2021 року, посвідчена приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І.С. Повернувши частину позики в сумі 700 доларів США (платежі від 09 жовтня 2021 року та 09 листопада 2021 року) відповідач решту своїх зобов?язань за договором позики не виконав. 07 травня 2024 року між ними було укладено додаткову угоду до договору позики, якою узгоджено розмір боргу в сумі 23750 доларів США, з яких: тіло боргу 12450 доларів США, штрафнісанкції 11300 доларів США. Додатковою угодою до договору позики від 07 травня 2024 року встановлювався графік платежів. Враховуючи, що платіж з терміном сплати до 30 травня 2024 року відповідачем сплачено не було, відповідно до п.2 договору у нього виник обов'язок повернути всю суму позики достроково. Оскільки відповідачі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 1992 року, а кошти були отримані в позику одним із подружжя та використані в інтересах сім'ї, то відповідно подружжя солідарно несе відповідальність за погашення боргів.
Ухвалою від 31 липня 2024 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 29 серпня 2024 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 14 лютого 2025 року суд призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинив на час її проведення.
Ухвалою від 05 вересня 2025 року суд поновив провадження у справі.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в частині стягнення боргу з відповідача ОСОБА_3 . Позовні вимоги про стягнення боргу з ОСОБА_4 не підтримує, оскільки остання додатковий договір не підписувала.
Представник відповідача ОСОБА_3 не заперечує щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі позики 13150 доларів США. Позов в частині стягнення штрафних санкцій не визнає, оскільки додаткову угоду відповідач не підписував.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час і місце судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті суду. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 08 вересня 2021 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_3 , як позичальником, укладений договір позики (далі - договір позики).
Відповідно до п.1 договору позики, позикодавець передає у власність позичальникові кошти в сумі 381980 грн, що на день укладання договору відповідає еквіваленту 13150 доларів США за середнім курсом їх продажу комерційними банками міста Рівне, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позичені кошти (а саме - суми, що будуть становити еквівалент 13150 доларів США за середнім курсом продаж комерційних банків міста Рівне на день передачі грошей) згідно графіку (останній платіж до 09 вересня 2022 року).
Згідно з п.2 договору позики, у випадку прострочення позичальником обов'язку зі сплати грошових сум, вказаних у п.1 даного договору більш ніж на 20 днів він зобов'язаний повернути позикодавцеві всю суму позики достроково.
В п.4 договору позики сторони погодили, що в підтвердження факту отримання коштів позичальник зобов'язаний видати позикодавцеві розписку.
Відповідно до п.7 договору позики, у разі, якщо позичальник не виконає або виконає неналежним чином (неналежними сторонами, з порушенням строків або термінів, місця виконання, валюти виконання тощо) зобов'язання по поверненню позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу, а також штрафні санкції у розмірі 3,5 % від суми неповернутої (несвоєчасно повернутої) позики за кожен місяць прострочення виконання зобов'язань.
09 вересня 2021 року в підтвердження отримання грошової суми в розмірі 381980 грн, еквівалент якої становить 13150 доларів США, на виконання зобов'язання договору позики від 08 вересня 2021 року ОСОБА_3 видав ОСОБА_1 розписку, справжність підпису відповідача на якій засвідчено приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І.С., зареєстровано в реєстрі за № 1099.
Платежами від 09 жовтня 2021 року та 09 листопада 2021 року відповідач повернув частину позики в сумі 700 доларів США, про що зроблено відмітку на договорі позики від 08 вересня 2021 року.
07 травня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали додаткову угоду до договору позики від 08 вересня 2021 року (далі - додаткова угода).
Відповідно до п.1 додаткової угоди, сторони підтверджують наявність заборгованості за договором в сумі 23750 доларів США, з яких тіло боргу 12450доларів США та штрафні санкції 11300 доларів США.
Згідно з п.2 додаткової угоди, у зв'язку з порушенням строків повернення позики сторонами погоджено графік погашення заборгованості (останній платіж до 30 квітня 2026 року).
За змістом п.5 додаткової угоди, враховуючи, що позичальник знаходиться у шлюбі умови договору погоджені дружиною, що підтверджено її особистим підписом на даній додатковій угоді.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/118-25/6840-ПЧ від 30 липня 2025 року, підпис в графі «Умови правочину погоджую» навпроти друкованого надпису ОСОБА_4 в додатковій угоді до договору позики від 08 вересня 2021 року від 07 травня 2024 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового аб омайнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За положеннями ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватисяналежним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно з ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей аб оінших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридичнаособі, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцев позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).
За нормами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч наведеним нормам закону та умовам договору позики відповідач ОСОБА_3 сво їзобов'язання за договором не виконав та грошові кошти у встановлені ним строки (окрім платежів 09 жовтня 2021 року та 09 листопада 2021 року) не повернув. Доказів на спростування вказаної обставини відповідач суду не надав.
Оскільки частину заборгованості з терміном сплати до 30 травня 2024 року відповідач не сплатив, позивач вправі вимагати дострокового повернення заборгованості.
З урахуванням сплачених відповідачем коштів у загальній сумі 700 доларів США, заборгованість за договором позики становить 12450 доларів США. У додатковій угоді позичальник підтвердив наявність заборгованості за тілом боргу в сумі 12450 доларів США, а також зобов'язався сплатити штрафні санкції в сумі 11300 доларів США, нараховані відповідно до п.7 договору позики.
Доказів на спростування факту підписання додаткової угоди відповідач ОСОБА_3 суду не надав.
З огляду на висновок судової почеркознавчої експертизи позивач не підтримує позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_4 як дружини позичальника.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 порушив зобов'язання, встановлені договором позики, доказів своєчасного та належного виконання умов договору не надав, наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованості за договором позики від 09 вересня 2021 року та за додатковою угодою від 07 травня 2024 року в сумі 23750 доларів США.
За правилами ст.141 ЦПК України належить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі 9706,76 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 23750 (двадцять три тисяч ісімсот п'ятдесят) доларів США, з яких 12450 доларів США - сума заборгованості за договором позики, 11300 доларів США - штрафні санкції у зв'язку з порушенням термінів виконання зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9706 (дев'ять тисяч сімсот шість) грн 76 коп у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя