єдиний унікальний номер справи 546/759/25
номер провадження 2/546/551/25
24 листопада 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
31 липня 2025 року до Решетилівського районного суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 13 серпня 2021 року між відповідачкою та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 103060781 (далі - Договір 1). Договір 1 підписано електронним підписом позичальниці. Згідно з умовами Договору 1 ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 8000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та іншими платежами, однак належним чином не виконувала умови кредитного договору.
Також 04 вересня 2021 року між відповідачкою та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 3748704 (далі - Договір 2). Договір 2 підписано електронним підписом позичальниці. Згідно з умовами Договору 2 ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 8100,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та іншими платежами, однак належним чином не виконувала умови кредитного договору.
Крім того, 09 вересня 2021 року між відповідачкою та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» був укладений договір № 77583216 (далі - Договір 3). Договір 3 підписано електронним підписом позичальниці. Згідно з умовами Договору 1 ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 8506,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та іншими платежами, однак належним чином не виконувала умови кредитного договору
У результаті укладених договорів факторингу між ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» з однієї сторони та ТОВ «Вердикт Капітал» з другої до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за Договором 1, Договором 2 та Договором 3. У подальшому між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір факторингу, згідно з яким до позивача перейшли права вимоги за Договором 1, Договором 2 та Договором 3.
У зв'язку з невиконанням умов кредитних договорів у відповідачка утворилась заборгованість: за Договором 1 в сумі 49619,52 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7200,00 грн та процентами - 42419,52 грн; за Договором 2 в сумі 49998,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8100,00 грн, процентами - 41088,50 грн та комісією - 810,00 грн; за Договором 3 в сумі 17319,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7391,85 грн, процентами - 9792,38 грн, інфляційними втратами - 118,26 грн та трьома процентами річних - 17,01 грн.
Посилаючись на вищезазначені обставини, директор ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М.М. просить стягнути з відповідачки заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов'язання за договорами не виконала. Також просить стягнути з відповідачки судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 06 серпня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 09 вересня 2025 року, яке було відкладене на 09 жовтня 2025 року за клопотанням відповідачки.
У судовому засіданні 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю отриманні кваліфікованої правничої допомоги. Клопотання було задоволене та судове засідання було відкладене на 24 листопада 2025 року.
У судове засідання 24 листопада 2025 року учасники судового процесу не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 121, 122, 123).
У позовній заяві керівниця ТОВ «Коллект Центр» просила розглядати справу за відсутності їх представника (а.с. 2-8).
Від відповідачки ОСОБА_1 24 листопада 2025 року надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності, позовні вимоги визнає частково (а. с. 124).
У зв'язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.
Фактичні обставини справи, установлені судом
Судом установлено, що 13 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 103060781 (Договір 1) (а.с. 27-31).
Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Договору 1 сума кредиту становить 8000,00 грн зі строком кредитування на 30 днів з 13 серпня 2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 12 вересня 2021 року (пункт 1.4. Договору 1).
Згідно з пунктом 1.5.2. Договору 1 проценти за користування кредитом: 24,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6. Договору 1).
Відповідно до пункту 2.1. Договору 1 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3.1. Договору 1 передбачено, що продовження указаного в п. 1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua за посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч., сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховується за ставкою, визначеною п. 1.5.2. договору.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням усіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишалась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору (п. 2.3.1.2. Договору 1).
Згідно з пунктом 4.2. Договору 1 у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Пунктом 6.1. Договору 1 передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до пункту 6.2. Договору 1 розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер Позичальника , а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству.
Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі є юридично еквівалентним отриманню товариством ідентичного за замістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (пункт 6.4. Договору 1).
Також до позову були додані: графік платежів, паспорт споживчого кредиту № 103060781 та анкету-заяву на кредит № 103060781 (звор. а. с. 31, а. с. 32, 33).
Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 103060781 від 13 серпня 2021 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням одноразового ідентифікатора - U81091, дата та час відправки ідентифікатора - 13.08.2021, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_2 (а. с. 49).
Відповідно до квитанції (ID платежу - 1733213966) 13 серпня 2021 року за договором № 103060781 на картку № 414949*43 були перераховані кошти в сумі 8000,00 грн (звор. а.с. 49).
Згідно з відомостями ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за Договором 1 у ОСОБА_1 за період з 13 серпня 2021 року по 26 листопада 2021 року утворилась заборгованість в сумі 24779,52 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7200,00 грн та процентами - 17579,52 грн (а.с. 50-51).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором 1, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 49616,52 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7200,00 грн та процентами - 42419,52 грн (а.с. 58). Вказана сума заборгованості також зазначена у розрахунку заборгованості за Договором 1, складеним ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 61).
Також судом установлено, що 04 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3748704 (Договір 2) (а.с. 20-24).
Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Договору 2 сума кредиту становить 8100,00 грн зі строком кредитування на 30 днів з 04 вересня 2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 04 жовтня 2021 року (пункт 1.4. Договору 2).
Комісія за надання кредиту становить 810,00 грн, яка нараховується заставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1. Договору 2).
Згідно з пунктом 1.5.2. Договору 2 проценти за користування кредитом: 3037,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6. Договору 2).
Відповідно до пункту 2.1. Договору 2 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3.1. Договору 2 передбачено, що продовження указаного в п. 1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч., сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховується за ставкою, визначеною п. 1.5.2. договору.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням усіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишалась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору (п. 2.3.1.2. Договору 2).
Згідно з пунктом 4.2. Договору 2 у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Пунктом 6.1. Договору 2 передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до пункту 6.2. Договору 2 розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер Позичальника , а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству.
Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі є юридично еквівалентним отриманню товариством ідентичного за замістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (пункт 6.4. Договору 2).
Також до позову були додані: графік платежів, паспорт споживчого кредиту № 3748704 та анкету-заяву на кредит № 3748704 (звор. а.с. 24, а.с. 25, 26).
Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 3748704 від 04 вересня 2021 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням одноразового ідентифікатора - Z27697, дата та час відправки ідентифікатора - 04.09.2021, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_2 (а.с. 46).
Відповідно до квитанції (ID платежу - 1754070819) 04 вересня 2021 року за договором № 3748704 на картку № 414949*43 були перераховані кошти в сумі 8100,00 грн (звор. а.с. 46).
Згідно з відомостями ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за Договором 2 у ОСОБА_1 за період з 04 вересня 2021 року по 03 грудня 2021 року утворилась заборгованість в сумі 21243,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8100,00 грн, процентами - 12333,50 грн та комісією - 810,00 грн (а.с. 47-48).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором 2, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 49998,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8100,00 грн, процентами - 41088,50 грн та комісією - 810,00 грн (а.с. 58). Вказана сума заборгованості також зазначена у розрахунку заборгованості за Договором 2, складеним ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 60)
Крім того, судом установлено, що 09 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 77583216 (далі - Договір 3) (а.с. 34). Договір підписано відповідачкою електронним підписом з допомогою одноразового ідентифікатора - qm6e8glCGn.
Відповідно до пункту 2 Договору 3 сума позики - 8506,00 грн, процентна ставка/день - 1,6%, строк позики (строк договору) - 64 днів.
Положеннями пункту 5 Договору 3 передбачено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що позичальник ознайомився за посиланням https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Згідно з пунктом 22 Договору 3 цей договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Також відповідачкою електронним підписом з допомогою одноразового ідентифікатора - qm6e8glCGn було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (звор. а.с. 34).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» листом від 24 жовтня 2024 року підтвердило видачу на банківську картку ОСОБА_1 онлайн-позики за договором позики № 77583216 (а.с. 53-54).
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у ОСОБА_1 за Договором 3 за період з 09 вересня 2021 року по 27 січня 2022 року утворилась заборгованість в сумі 17184,23 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7391,85 грн та процентами - 9792,38 грн (а.с. 55-56).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором 3, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 17319,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7391,85 грн, процентами - 9792,38 грн, інфляційними втратами - 118,26 грн та трьома процентами річних - 17,01 грн (а.с. 59). Вказана сума заборгованості також зазначена у розрахунку заборгованості за Договором 3, складеним ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 62)
15 грудня 2021 року та 17 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 15/12-2021-22 та 17/12-2021-62 відповідно, згідно з умовами яких ТОВ «Мілоан» відступило право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло таке право до боржників, що визначені в реєстрах боржників (а.с. 68-70, 73-75).
Згідно з формами реєстрів боржників до договорів факторингу № 15/12-2021-22 та 17/12-2021-62 були відступлені на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за кредитним договором № 3748704 та кредитним договором № 103060781 (а.с. 78, 79).
Також 27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 27/01/2022, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло таке право до боржників (а.с. 63-65).
Згідно з формою реєстру боржників до договору факторингу № 27/01/2022 було відступлено на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за кредитним договором № 77583216 (а.с. 80).
У подальшому між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (кпівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло таке право до боржників, що визначені в реєстрах боржників (а.с. 81-83).
Згідно з реєстром боржників та витягами з реєстру боржників до договору про відступлення (кпівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 були відступлені права вимоги на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за кредитним договором № 3748704, кредитним договором № 103060781 та договором позики № 77583216 (а.с. 9, 10, 85-86).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У порушення умов кредитних договорів, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вищевказаними договорами не виконала.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою та другою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Факт укладення Договору 1, Договору 2 та Договору 3 належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленостей є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.
Так, підписання договорів відповідачкою підтверджується їх змістом, які містять усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім'я, по батькові відповідачки, адресу місця проживання, РНОКПП, номер телефону.
Доказів підписання договорів від імені відповідачки іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачкою суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.
Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договорів саме відповідачкою.
Також суд вважає доведеними позивачем та не спростованими відповідачкою факти видачі первісними кредиторами кредиту за Договором 1 в сумі 8000,00 грн, Договором 2 в сумі 8100,00 грн, Договором 3 в сумі 8506,00 грн та перерахування коштів відповідачці.
Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором перед позивачем в повному обсязі.
Отже, відповідачка умови договорів порушила та у строк, установлений їх умовами, кредитні кошти та проценти за користування кредитом не повернула.
З цих підстав позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми заборгованості за Договором 1 в сумі 8000,00 грн, Договором 2 в сумі 8100,00 грн та Договором 3 в сумі 8506,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору №3748704 від 04.09.2021 суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 2.3. кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування може бути продовжений (пролонгований) на пільгових чи на стандартних умовах.
Продовження, вказаного в п.1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1.).
Згідно з 2.3.1.1. Договору пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови надання йому такої можливості кредитодавцем, для продовження строку кредитування на пільгових умовах позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, в тім числі сплатити комісію: на 3 дні - 3,00% від поточного залишку кредиту, 7 днів - 5,00%, 15 днів - 10,00%.
Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитним договором №3748704 від 04.09.2021 зазначає, що заборгованість за процентами ТОВ «Мілоан» (а. с.47) нарахована правильно, виходячи з тих процентних ставок, що були узгодженні сторонами у договорі, а саме: 1,5 % в день за перші 30 днів користування кредитом (п. 1.5.2 кредитного договору), що складає 3037, 50 грн, та 5 % в день за наступні 60 днів за користування кредитом на умовах пролонгації (п. 1.6, п. 2.3.1.2 кредитного договору), що мало б складати 24 300,00 грн. У свою чергу первісним кредитором було розраховано загальну суму заборгованості за процентами на суму 12333,50 грн, що є правом кредитора та не погіршує становище позивальника. Такі проценти нараховані у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором - за 90 днів правомірного користування кредитом, у тому числі на умовах пролонгації (п. 1.3, 2.3.1.2 кредитного договору).
У відповідності до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, на яку посилається позивачка у своїй заяві.
При цьому Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012 притримується цього ж висновку та зазначає, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
З огляду на вказане суд не приймає розрахунок заборгованості, який було здійснено ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, згідно якого заборгованість за відсотками становить 41 088,5 грн, оскільки частина заборгованості розрахована за межами строку, визначеного пунктами 1.3, 2.3.1.2 кредитного договору №3748704 від 04.09.2021 (а. с. 57).
Ураховуючи викладене, до стягнення з відповідачки підлягає заборгованість за процентами за кредитним договором №3748704 саме у сумі 12333,50 грн.
Крім того, позивач правомірно просить стягнути комісію за видачу кредитних коштів за цим кредитним договором в сумі 810,00 грн, оскільки дана умова була узгоджена між ОСОБА_1 та первісним кредитором.
Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором №103060781 від 13.08.2021 суд зазначає, що первісним кредитором було розраховано заборгованість за процентами відповідно до умов кредитного договору, а саме: 24,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % протягом перших 30 днів користування кредитом (п. 1.5.2 кредитного договору), що складає 24,00 грн, та 5 % за користування кредитом на умовах пролонгації (п. 1.6, п. 2.3.1.2 кредитного договору), що у сумі за розрахунками первісного кредитора складає 17579,52 грн. Даний розрахунок було здійснено до 26 листопада 2021 року. Проте, на думку суду, проценти мають бути нараховані у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором, тобто загальний строк кредитування не має перевищувати 90 днів (п. 1.3, 2.3.1.2 кредитного договору). А тому відсотки, які були нараховані за період з 13 листопада 2021 року по 26 листопада 2021 року на загальну суму 1008,00 грн, до стягнення не підлягають, оскільки нараховані поза межами строку дії договору.
Таким чином заборгованість ОСОБА_1 за процентами за кредитним договором №103060781 від 13.08.2021 має становити 16 571,52 грн (17579,52 - 1008,00).
Суд не приймає розрахунок заборгованості, який було здійснено ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, згідно якого заборгованість за відсотками становить 42 419,52 грн, оскільки частина заборгованості розрахована за межами строку, визначеного пунктами 1.3, 2.3.1.2 кредитного договору №103060781 від 13.08.2021 (а. с. 57).
З приводу заборгованості за відсотками за договором позики (ануїтет) №77583216 від 09.09.2021 суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пунктів 2.1. - 2.3. цього договору сума позики - 8506,00 грн, процентна ставка/день - 1,6%, строк позики (строк договору) - 64 дні. Будь - яких умов пролонгації визначеного строку кредитування положення договору позики не містять.
З урахуванням наведеного денна процентна ставка становить 129,29 грн.
З огляду на зазначені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування, тобто на 65 день.
У свою чергу первісним кредитором було здійснено розрахунок заборгованості до 11 грудня 2021 року, тобто за 94 дні, та за один день - 12 січня 2022 року на суму 10025,36 грн.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за договором позики (ануїтет) №77583216 від 09.09.2021 становить 8 274,56 (129,29 грн * 64 дні).
Щодо нарахованих трьох процентів річних та інфляційних втрат за цим договором суд зазначає наступне.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та до дати розгляду даної справи його не скасовано.
Нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за Договором 3 здійснювалося в період з 27 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року, тобто до введення в Україні воєнного стану.
Ураховуючи, що відповідачка порушила своє зобов'язання за Договором 3, а нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат здійснювалося до введення воєнного стану в Україні суд вбачає законні підстав для їх стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».
Підсумовуючи вищезазначене суд доходить висновку, що внаслідок невиконання своїх зобов'язань у відповідачки утворилась заборгованість:
за договором про споживчий кредит №103060781 від 13.08.2021 у сумі 23 771,52 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7200,00 грн, заборгованість за процентами - 16 571,52 грн;
за договором про споживчий кредит №3748704 від 04.09.2021 у сумі 21 243,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8100,00 грн, заборгованість за процентами - 12333,50 грн та комісією - 810,00 грн;
за договором позики (ануїтет) №77583216 в сумі 15 801,68 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7391,85 грн, процентами - 8 274,56 грн, інфляційними втратами - 118,26 грн та трьома процентами річних - 17,01 грн.
Загальна сума заборгованості відповідачки становить 60 816,70 грн.
Отже, ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції про сплату судового збору № 0540420011 від 24 липня 2025 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 103).
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 60 816,70 грн, тобто 52,01% від ціни позову, то з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору на суму 1 259,89 грн.
Щодо судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено: копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с. 15-16); копію прайс - листа АО «Лігал Ассістанс» (звор. а.с. 16 - а.с. 17); заявку на надання юридичної допомоги № 261 від 02 червня 2025 року (а.с. 18) та витяг з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року (а.с. 19).
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокатське об'єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги (пункти 1.1, 2.1 договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (пункт 4.5 договору).
Згідно з заявкою на надання юридичної допомоги № 261 сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг: надання усної консультації, кількість годин - 2, ціна - 4000,00 грн; надання письмової консультації з вивченням документів, кількість годин - 1, ціна 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, кількість годин - 6, ціна - 18000,00 грн (а.с. 18).
Зі змісту витягу з акта № 11 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року установлено, що сторони договору про надання правової допомоги погодили надання правових послуг за договором № 103060781, договором № 3748704 та договором № 77583216, вартість яких загалом становить 25000,00 грн (а.с. 19)
У той же час суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частиною п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вищевказаний висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що дана справа не є складною, фактично відбувалася за відсутності сторін, позовна заява виконана у типовій формі для позовів про стягнення заборгованості, тому суд вважає, що вказана сума за надання правової допомоги є завищеною.
З огляду на викладене, ураховуючи фактичний обсяг наданих адвокатським об'єднанням юридичних послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що заявлений позивачем розмір вимог щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково, а саме на суму 7000,00 грн, що не становитиме надмірний тягар для відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість у сумі 60 816 (шістдесят тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 70 копійок, що складається із заборгованості:
за договором про споживчий кредит №103060781 від 13.08.2021 у сумі 23 771 гривня 52 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7200 гривень 00 копійок, заборгованість за процентами - 16 571 гривня 52 копійки;
за договором про споживчий кредит №3748704 від 04.09.2021 у сумі 21 243 гривні 50 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8100 гривень 00 копійок, заборгованість за процентами - 12333 гривні 50 копійок та комісією - 810 гривень 00 копійок;
за договором позики (ануїтет) №77583216 в сумі 15 801 гривня 68 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 7391 гривня 85 копійок, процентами - 8 274 гривні 56 копійок, інфляційними втратами - 118 гривень 26 копійок та трьома процентами річних - 17 гривень 01 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати по справі у виді судового збору у розмірі 1 259 (одна тисяча двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 89 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи - 44276926.
Відповідачка - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя Ю.В. Зіненко