Провадження № 2/537/1776/2025
Справа № 537/4932/25
13.11.2025 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Маханькова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Туль О.В.,
представника позивача - Антонової В.М. в режимі ВКЗ,
представника відповідача - ОСОБА_1 в режимі ВКЗ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача - Антонової Віталіни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію вартості частки спільного майна подружжя,
Представник позивача ОСОБА_4 звернулась до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію частки дійсної вартості транспортного засобу «PorscheMacan», 2023 року випуску, об'єм двигуна 1984 см. кубічних, VIN НОМЕР_1 у сумі 1 348753 грн 50 коп. та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 9084 грн.
Позов обґрунтований тим, що 18 липня 2014 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб. Під час перебування в зареєстрованому шлюбі у позивача з відповідачкою ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька - ОСОБА_6 , про що 15 липня 2020 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було зроблено відповідний актовий запис №665. Спочатку сімейне життя сторін складалось добре, проте протягом останнього часту сімейні стосунки між позивачем та відповідачем поступово погіршувались, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення їх шлюбних відносин. На сьогоднішній день в провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука знаходиться позовна заява ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу з ОСОБА_7 (справа N?537/2045/25) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126282356). Перебуваючи у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 06.03.2023 року за кошти сімейного бюджету було придбано автомобіль марки Porsche Macan 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 за 3 081 000,00 грн. (три мільйони вісімдесят одна тисяча гривень 00 копійок). Договір купівлі-продажу автомобіля №РСКА-1012 від 06.03.2023 року між Філією «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів», та фізичною особою ОСОБА_7 . Вказаний вище транспортний засіб було зареєстровано на відповідачку ОСОБА_7 . На придбання даного автомобіля були витрачені грошові кошти, отримані ОСОБА_2 як заробітна плата, яку він отримує на посаді Керівника відділу логістики та складування в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СТАСІ НАСІННЯ» з 02 вересня 2013р. по теперішній час. Позивачу стало відомо, що 06.03.2025 року ОСОБА_3 відчужила вищевказаний автомобіль марки Porsche Macan 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 третій особі - ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , без його відома та згоди, що вбачається з інформації Реєстру рухомого майна.06.03.2025 року ОСОБА_3 відчужила вищевказаний автомобіль марки PorscheMacan 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 третій особі - ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , без відома та згоди позивача, він позбавлений доступу до транспортного засобу та, відповідно, можливості провести автотоварознавчу експертизу вартості транспортного засобу з дослідженням автомобіля в натурі задля визначення його дійсної ринкової вартості. Так, 15.07.2025 року ОСОБА_2 звернувся до суб?єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 , який виконав консультативний висновок, згідно з яким середня вартість об?єкту дослідження - автомобіля марки PorscheMacan 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 , згідно довідкової літератури станом на дату дослідження, складає 2 697 507 (два мільйони шістсот дев?яносто сім тисяч п?ятсот сім гривень). 2 697 507 грн. / 2 - 1 348 753,50 грн. (вартість частки). Таким чином позивач маэ право на грошову компенсацію частки дійсної вартості транспортного засобу - автомобіля Porsche Macan 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 у сумі 1348753,50.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.08.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
23.09.2025 року представником відповідача направлено відзив, в якому ОСОБА_1 зазначає, що даний автомобіль був придбаний 06.03.2023 року за 3 081 000,00 грн. Договір купівлі-продажу автомобіля і РСКA-1012 від 06.03.2023 року між Філією «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» та ОСОБА_3 . Варто зауважити, що Відповідачка теж приймала безпосередню участь придбанні автомобілю, адже мала дохід від проведення підприємницької діяльності та зробила значний вклад у придбання усього спільно нажитого майна, а не лише автомобіля. Факт відчуження автомобілю марки PorscheMacan 2023 року випуску, VINWP1ZZZ95ZPLB14424, не приховувався від Позивача по справі, та був йому відомий, адже це вбачається і з предмету спору, адже Позивач не ставить вимогу про визнання договору недійним, внаслідок відсутності його згоди на укладення такого договору, а просить суд стягнути компенсацію вартості автомобілю на його користь. До матеріалів справи було долучено висновок про вартість автомобілю, а саме консультаційний висновок від 15 липня 2025 року, проведеного суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_9 , щодо ринкової вартості автомобілю марки Porsche Macan 2023 року випуску, VINWP1ZZZ95ZPLB14424, у розмірі 2 697 507 гривень, який був долучений до матеріалів справи разом з позовною заявою. В той же час в рамках досудового урегулювання спору, відповідач теж проводила незалежну оцінку для того аби визначити ринкову вартість автомобілю, та отримати повну та достовірну інформацію для поділу майна подружжя. Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу Porsche Macan, 2023 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор - експерт» 10 вересня 2025 року на замовлення, ринкова вартість автомобілю станом на 08 вересня 2025 року складає 2 478 000 (два мільйони чотириста сімдесят вісім тисяч) гривень. Та просить, врахувати дану вартість при вирішенні справи по суті. Відповідач заперечує проти стягнення судових витрат, оскільки такі витрати не були потрібними у даній справі, адже ініціювання даного спору було виключно бажанням Позивача, не обґрунтованим жодними відмовами з боку Відповідачки вирішити спір мирним шляхом, шляхом звернення до нотаріуса з метою розподілу спільного майна подружжя.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце належним чином повідомлений.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце належним чином повідомлений.
Представник позивача - адвокат Антонова В.М. в режимі ВКЗ просила позов задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Маліннікова Д.К. в режимі ВКЗ не заперечувала проти задоволення позову в частині стягнення грошової компенсації вартості автомобіля, заперечувала судові витрати.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що сторони з 18.07.2014 року перебували між собою в зареєстрованому шлюбу, який між ними було розірвано на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.09.2025 року .
Під час вказаного шлюбу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля №РСКА-1012 від 06.03.2023 року між Філією «Віннер ПЦКА», ТОВ «Віннер Автомотів» набула у власність автомобіль марки Porsche Macan 2023 року випуску, VINWP1ZZZ95ZPLB14424
За змістом ст.ст. 60, 61 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно з ч.3 ст.61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з вимогами ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої і третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я когоз подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц.
Також, відповідно до роз'яснень, які містяться у п.п. 22, 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Таким чином, у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Даний підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
За змістом п. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.
Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).
Тобто, вимога позивача про стягнення компенсації вартості частки спільного майна подружжя може бути задоволена лише в межах спору про поділ спільного майна, оскільки компенсація є похідним способом його поділу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позову представника позивача - Антонової Віталіни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про компенсацію вартості частки спільного майна подружжя - відмовити.
Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Повний текст рішення складено 13.11.2025 року.
Суддя: Маханьков О.В.