Справа №534/2474/25
Провадження №3/534/513/25
17 листопада 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої на посаді продавця-касира магазину “Маркетопт», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП,
Головним державним інспектором відділу фактичних перевірок УПА ГУ ДПС у Полтавській області Качапутом О.О. 10.09.2025 за результатами проведення фактичної перевірки магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в діянні ОСОБА_1 , а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операції (РРО), не забезпечено ведення режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, чим порушила: п. 1, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. За змістом адміністративного протоколу вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не згодна та просить розглядати справу за її відсутності.
Оцінивши перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 є склад правопорушення. ЇЇ діяння суддя кваліфікує за ч.1 ст.155-1 КУпАП, оскільки вона, будучи особою, яка здійснює розрахункові операції, допустила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі.
У відповідності до вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно приєднаного до матеріалів справи акта фактичної перевірки від 10.09.2025 № 13089/16/31/РРО/ НОМЕР_2 , при перевірці господарського об'єкту магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено в діянні продавця-касира ОСОБА_1 порушення проведення розрахункової операції через РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, а саме при продажу пива Частка Янголів 0,5 л з/б чек ФН25440007 від 1.09.2025, РРО ФН 3000464080 касир ОСОБА_2 , код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД вказала неправильно.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи з положень ст.23 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , її вік і стан здоров'я, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.155-1 КУпАП, оскільки саме таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушниці у дусі додержання законів України, а також запобігати вчиненню нею нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 605 грн 60 коп.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що громадянка ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.283, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Д.Ю. Комарова