Справа №533/876/25
Провадження №2/533/514/25
(за правилами спрощеного позовного провадження)
24 листопада 2025 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участі: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14 жовтня 2025 року представник позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 20.04.2018 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №010/0977/82/0218122. Підписанням якого позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.
24.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-72, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №2 від 26.07.2024 до Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26141,75 грн, з яких 26141,75 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу.
Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки передбачені кредитним договором.
Отже має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №010/0977/82/0218122 від 20.04.2018 в розмірі 26141,75 грн, а тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Згідно ухвали суду від 23.10.2025 справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.5 на звороті).
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву позивача до суду не направив.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.09.2018 року подав заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», в якій просив встановити ліміт кредитування до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів у розмірі 8500,00 грн, термін 48 місяців (а.с.10).
Після чого 20.04.2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали заяву про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0977/82/0218122 (тип кредиту-кредитування рахунку), на умовах цієї заяви з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов'язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок. Метою кредиту є придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника. Максимальний ліміт складає триста тисяч гривень, розмір поточного ліміту на дату підписання заяви 8500,00 грн. Процентна ставка фіксована 45,0 % річних (а.с.7-8).
Крім того банком та позичальником було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», який містить інформацію щодо основних умов кредитування, орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту(а.с.11-12).
Відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, про що свідчить виписка по рахунку (а.с.15-18).
Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки передбачені кредитним договором в результаті чого утворилася заборгованість за кредитним договором № 010/0977/82/0218122 від 20.04.2018 в розмірі 26141,75 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.21-22, 23).
24.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-72 та додаткову угоду №1 від 24.07.2024, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен Банк» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.21-32).
Відповідно до платіжної інструкції №372 від 24.07.2024 №17 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на рахунок «Райффайзен Банк» грошові кошти в сумі 9954359,21 грн, призначення платежу: Оплата за відступлення прав вимоги зг. Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024. Без ПДВ (а.с.24).
Відповідно до реєстру боржників №2 від 26.07.2024 року до Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 26141,75 грн, з яких: 26141,75 грн загальна - сума заборгованості за основною сумою боргу (а.с.25).
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Надані копії договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 та витягу з Реєстру боржників №2 від 26.07.2024 до Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024, містять підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - АТ «Райффайзен Банк» (первісного кредитора) до фактора - ТОВ «ФК «ЄАПБ» (позивача), а тому є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3, 12, 13, 20 ЦК України, ст.ст.12, 13, 44 ЦПК України).
Кредитний договір №010/0977/82/0218122 від 20.04.2018 містить істотні умови кредитного договору, підписаний відповідачем, тому є належним доказом виникнення між останнім та ТОВ «ФК «ЄАПБ», який є правонаступником первісного стягувача АТ «Райффайзен Банк» договірних зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.
Тобто, з матеріалів справи та розрахунку заборгованості наданого стороною позивача вбачається, що відповідач отримав кошти, однак порушив умови кредитного договору №010/0977/82/0218122 від 20.04.2018 та не виконав своїх зобов'язань перед позивачем, не повернув отримані в кредит кошти, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 26141,75 грн, з яких: 26141,75 грн загальна - сума заборгованості за основною сумою боргу.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.ст.509,526,1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вищевказаним договором не виконав.
На підставі п.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги на наданий розрахунок боргу, судом не встановлено. Як видно із змісту матеріалів справи, відповідач не виконав своїх зобов'язань по кредитному договору, заборгованість, яка у нього виникла, добровільно у повній мірі на час розгляду справи ним не погашена, ні на рахунки позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов відповідачем надано не було.
Таким чином, дослідивши у сукупності наведені вище докази, суд вважає, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи містять належні, допустимі та достатні докази, що свідчать про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268, 280, 353-355 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, буд.30, місто Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором №010/0977/82/0218122 від 20.04.2018, в загальному розмірі 26141,75 грн (двадцять шість тисяч сто сорок одна гривня 75 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 26141,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Суддя М.М. Оксенюк