Справа № 526/3559/25
Провадження № 3/526/942/2025
21 листопада 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , ФОП, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
за ст. 155-1 ч.1 КУпАП,
05 листопада 2025 року при перевірці головним управлінням ДПС у Полтавській області - кафетерію ФОП ОСОБА_1 , який розташований по АДРЕСА_1 , виявлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» на вказаний в матеріалах справи мобільний номер телефону, клопотання про перенесення розгляду справи від неї не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за. ст. 155-1 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, актом за результатами фактичної перевірки кафетерію ФОП ОСОБА_1 , яким в кафетерії виявлено порушення порядку проведення розрахунків.
Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення передбаченого ст.155-1 ч.1 КУпАП - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Виходячи з матеріалів справи, тяжкості вчиненого правопорушення, відношення до скоєного, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати стягненню у вигляді штрафу, так як саме таке адміністративне стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобігання вчинення правопорушень в подальшому.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 401 ,155-1ч.1, , 221, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 85 грн.
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання складає 3 місяці.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься особою, що притягнута до адміністративної відповідальності в установу банку України.
Штраф має бути сплачений особою не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу - 170 грн., а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Суддя: Л. В. Максименко