Справа № 526/652/25
Провадження № 3/526/208/2025
18 листопада 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т.І.
з участю адвоката Гусаренка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, пенсіонер, РНКПО невстановлений,
за ч.1 ст. 130 КУпАП
згідно протоколу, що надійшов від відділу поліції № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області, 21.02.2025 о 00 год. 00 хв. ОСОБА_1 по вул. Захисників України в м. Гадяч керував автомобілем Dacia-Logan, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду у встановленому законодавстві порядку відмовився під відео на нагрудну бодікамеру 1113027593/7.
В судовому засіданні адвокат Гусаренко О.М. вказав на відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 оскільки було порушено процедуру огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Відеозапис не відповідає реальному часу, вказаному у протоколі, працівниками поліції порушено процедуру освідування, оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд як на місці, так і у медичному закладі. Через фізичні вади він не зміг продути трубку на місці, що було розцінено працівниками поліції як відмову від проходження огляду, однак вони не доставили його до лікарні для проходження медичного огляду. Протокол та інші документи в присутності ОСОБА_1 не складався та йому не оголошувався, поміж тим в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовився. З приводу заперечень надав обґрунтовані письмові пояснення та клопотання про закриття проваджень у справі.
Поліцейський ОСОБА_2 суду пояснив, що після зупинки автомобіля від ОСОБА_1 було чути різкий запах алкоголю з порожнини рота, тому йому запропонували продути Драгер та пройти огляд на місці зупинки. Драгер він не продував, дув з Драгера, а не в трубку, тому розцінили це як відмову. Ознаки сп'яніння виявив ОСОБА_3 і він пропонував пройти огляд. Протокол складався на місці події, права роз'яснював ОСОБА_3 .. Збій у часі відбувся з причин збою часу у планшеті на якому складався протокол.
Поліцейський ОСОБА_3 пояснив суду, що даний автомобіль був зупинений з причин відсутності права керування транспортним засобом водієм даного автомобіля. Після зупинки від водія було чути запах алкоголю з порожнини рота, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. На місці зупинки ОСОБА_1 імітував продуття трубки, тому він розцінив це як відмову від проходження огляду. ОСОБА_4 складав протокол за ч.1 ст. 130, а він постанову за ч.4 ст126 КУпАП.
Розглядаючи протокол, що надійшов від відділу поліції № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області, дослідивши додані до протоколу матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, …. а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно відеозапису, на запитання поліцейського ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, йому надали продути прилад «Драгер», проте за станом здоров'я та фізіологічними особливостями (вставні зуби) ОСОБА_1 не зміг продути прилад «Драгер», що працівниками поліції було розцінено як відмову від проходження огляду. Жодних даних, які б свідчили про відмову ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в лікарні на відеозаписі не зафіксовано.
Для проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 не направлявся і працівники поліції не пропонували пройти огляд в медичному закладі, ОСОБА_1 не був направлений до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння. Будь - яких доказів про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння матеріали справи не містять.
Слід зазначити, що на відеозаписі не зафіксовано факт складання протоколу та ознайомлення з його змістом ОСОБА_1 , останній не був відсторонений від керування автомобілем.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Згідно п.11 вказаної Інструкції… оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З огляду на наведене та порушення вище вказаних вимог ст.256 КУпАП, дії, що поставлені ОСОБА_1 у провину, не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема відеозапису, що позбавляє можливості надати йому вірну правову оцінку. У протоколі відсутній час вчинення правопорушення. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.11 вказаної Інструкції… оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, вважаю, що поліцейський під час складання протоколу та збору матеріалів не дотримався вимог чинного законодавства.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Внаслідок допущених порушень суд позбавлений можливості належним чином визначити обставини, які відповідно до вимог ст.280 КУпАП підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі; згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя. Зокрема, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, вважаю, що поліція під час складання протоколу та збору матеріалів не дотрималася вимог закону та нормативних актів.
Згідно з вимогами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ЄСПЛ у своїх рішення неодноразово зазначав необхідність дотримання стандартів доведення вини особи у вчиненні правопорушення. Так, у справі «Кобець проти України» суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Верховний Суд в постанові від 27.11.2018 р. у справі № 914/2505/17 згадує, що принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст.247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження по справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
- закрити провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Повний текст постанови складено 21.11.2025.
Головуюча: Л. В. Максименко