вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2-о/381/153/25
381/5998/25
19 листопада 2025 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Анапріюк С.П.,
з участю секретаря Куценко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Фастівський об'єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із заявою, у якій просить встановити факт її постійного проживання у неповнолітньому віці на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що вона проживає у КЗ КОР «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом» у місті Фастові Київської області та звернулася до Фастівського об'єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України.
На цю заяву вона отримала лист Відділу про відмову у видачі паспорта громадянина України з роз'ясненням права встановити належність до громадянства України на підставі ст. 3 Закону України «Про громадянство України» та відповідно до п. п. «б» п. 7, п. 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України № 215/2001від 27.03.2001. Також їй роз'яснено право звернутися до суду із метою встановлення юридичного факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.1991.
Заявниця повідомляє про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народилася у селі Червона Мотовилівка (зараз Мотовилівка) Фастівського району Київської області та будучи у малолітньому віці постійно проживала на території України, навчалася та на теперішній час проживає разом з новонародженою донькою ОСОБА_2 у КЗ КОР «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом».
Її життєві обставини склалися так, що у 16 річному віці вона не звернулась до відповідних органів для отримання паспорта громадянина України, але весь цей час проживала на території України без реєстрації.
ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила доньку ОСОБА_2 . Оскільки у неї відсутній паспорт громадянина України, тому вона не має можливості оформити свідоцтво про народження доньки і забрати дитину додому, у зв'язку з чим вимушена проживати з донькою у спеціалізованому центрі.
Заявник стверджує, що вона бажає отримати паспорт громадянина України із метою отримання можливості користуватися правами та свободами, визначеними законодавством України. Для оформлення паспорта громадянина України їй необхідно встановити факт проживання на території України 24.08.1991 року, оскільки орган міграційної служби відмовив їй у видачі цього документа через відсутність належних документів, які підтверджують ці обставини.
Вказане стало підставою для звернення до суду з цією заявою.
Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 27 жовтня 2025 року відкрив провадження у справі та призначив її до судового розгляду у порядку окремого провадження на 17.11.2025.
Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою заінтересованим особам запропоновано подати письмові пояснення щодо вимог заяви із посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.
10.11.2025 представник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області - Безатосна А.А. подала до суду додаткові пояснення, у яких виклала детальний опис здійснених процедур задля встановлення особи заявниці, а також перевірки наявної інформації щодо її звернення до органів влади із заявою про видачу паспорта, документування її паспортом громадянина України, а також встановлення обставин її постійного проживання на території України. До цих пояснень подала документи, які зібрані за результатами цих процедур та просила врахувати їх під час прийняття судового рішення.
17.11.2025 розгляд справи відкладено на 19.11.2025 в зв'язку із відпусткою судді.
Заявниця у судовому засіданні підтримала вимоги поданої неї заяви з підстав, що у ній зазначені, пояснила суду, що дійсно усе своє життя проживає на території України, у період з 1987 по 1994 роки разом з матір'ю та вітчимом проживала на території Миколаївської області, навчалась у Синюхинобрідському ліцеї, про що у матеріалах справи наявні докази. Оскільки її мати та вітчим вели антисоціальний та аморальний спосіб життя, тому вона, будучи неповнолітньою, не звернулась вчасно із заявою про отримання паспорта. У подальшому вітчим спалив усі сімейні документи, які вона протягом усього життя намагалась відновити та зверталась із цією метою до органів влади, однак самостійно без правничої допомоги не довела цю справу до кінця. Зараз у неї народилась дитина, однак у зв'язку із відсутністю паспорта вона не має можливості оформити свідоцтво про народження дитини, що є перешкодою для того, щоб забрати дитину із пологового будинку. У теперішній час вона разом із дитиною проживає у центрі матері та дитини. Просить суд задовольнити вимоги її заяви.
На запитання суду пояснила, що на території Миколаївської області мати та вітчим купили будинок, у якому вони весь час проживали всі разом із її братами та сестрами. Усі діти ходили до однієї школи, яка зараз є Синюхинобрідським ліцеєм. Чому переїзд був саме до Миколаївської області вона не знає, була малою і не цікавилась цим питанням, так вирішили мати та вітчим. До бабусі у Київську область повернулись, коли заявниці було 14 років.
Представник заявниці - адвокат Янківський Р.Ю. у судовому засіданні підтримав вимоги поданої заявницею заяви та просив суд її задовольнити з підстав, що у ній зазначені.
Пояснив суду, що заявниця народилась у 1980 році у Київській області, усе своє життя проживала на території України. Батько та мати заявниці є українцями. Коли помер її батько, то вона була ще зовсім малою. Її мати зловживала алкогольними напоями. Всі документи заявниці згоріли. Тому, перебуваючи у такому оточенні та не маючи необхідних документів, заявниця не звернулася вчасно за оформлення паспорта. На теперішній час заявниця народила дитину, хоче нею опікуватись та оформити свідоцтво про народження дитини. Проте відсутність паспорту позбавляє заявницю можливості забрати дитину із пологового будинку, у зв'язку з чим вони проживають у центрі матері і дитини.
Представник заявниці зазначив, що докази постійного проживання заявниці на території України містяться у матеріалах справи. Довідки, що надані Синюхинобрідським ліцеєм та Синюхино-Брідською сільською радою Миколаївської області підтверджують те, що заявниця у період з 1987 по 1994 постійно проживала за свою матір'ю у Миколаївській області.
Щодо повідомлених обставин виїзду матері заявниці у грудні 1986 року до Молдавської ССР пояснив, що мати заявниці у цей час одружилась із вітчимом заявниці, який народився на території Молдавської ССР. Оскільки у той час у державі фактично був тоталітарний режим, тому громадяни не мали можливості вільно переміщатись по території країни та вільно обирати собі місце проживання. З метою отримання можливості переїзду в іншу область мати заявниці за місцем своєї реєстрації зазначила як причину такого переїзду виїзд до Молдавської ССР. Проте мати заявниці не мала наміру такого виїзду і весь час до повернення у 1994 на територію Київської області проживала на території Миколаївської області.
На запитання суду уточнив, що метою встановлення факту проживання заявниці на території України у спірний період часу є необхідність встановлення її належності до громадянства України, тому просить суд встановити факт її проживання у неповнолітньому віці на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).
Представник заінтересованих осіб Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Фастівського об'єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області Волошин В.М. у судовому засіданні пояснив, що заявниця у березні 2025 року звернулась за оформленням паспорта громадянина України вперше. Міграційний орган здійснив необхідні перевірки особи заявниці та її належності до громадянства України. Оскільки за наслідками цих дій не вдалось зібрати всі належні документи щодо цих відомостей заявниці і залишились обставини, які належно не були підтверджені, тому орган відмовив їй у видачі паспорта. Зокрема довідки, які надані Мотовилівською гімназією та Мотовилівським старостинським округом Київської області підтверджують проживання заявниці на території України по 1986 рік. Також в отриманих відповідях на запити містяться відомості про зняття з обліку реєстрації та виїзд матері заявниці разом з дітьми у 1986 році до Молдавської ССР. За період з 1986 по 1984 роки відомості про підтвердження проживання заявниці на території України орган міграційної служби під час проведеної перевірки не здобув, тому відмовив заявниці з рекомендацією усунути обставини, які стали підставою для цієї відмови та звернутись з аналогічною заявою повторно.
На запитання суду зазначив, що не заперечує проти задоволення поданої до суду заяви у разі належного підтвердження дійсного проживання заявниці у спірний період на території Миколаївської області.
Також зазначив, що орган міграційної служби не здійснював перевірку закладів освіти Миколаївської області, тому не отримав інформацію про навчання заявниці у цьому регіоні країни. Перевірка проводилась по всіх областях України щодо документування заявниці паспортом громадянина України. Була отримана негативна відповідь щодо видачі паспорта на її ім'я та щодо її звернення за його отриманням. Водночас була отримана інформація про відбування нею покарання у 2001-2006 роках та надано документ із фотографією, який дозволи достовірно встановити її особу.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила суду, що вона є рідною сестрою заявниці та все життя у малолітньому і неповнолітньому віці вони всі родиною проживали на території України.
На запитання представника заявниці пояснила, що їхня мати з усіма дітьми та вітчимом у 1986 році переїхали до Миколаївської області. Там вони проживали до 1994 року до повернення до Київської області. Всі діти ходили до однієї школи. До Молдавії ніколи не виїздили та за кордон не їздили. Весь час проживали всі разом приблизно до 1997 року.
На запитання суду пояснила, що до Миколаївської області вони переїхали із чоловіком їхньої матері. До переїзду жили у бабусі. У 1994 році також повернулись до бабусі. У миколаївській області проживали у придбаному батьками будинку. Місце проживання було одне постійне.
Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, свідка, з'ясувавши обставини, які мають значення для вирішення справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд встановив таке.
Згідно з відомостями свідоцтва про народження ОСОБА_4 (мати заявниці) народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Червона Мотовилівка Київської області Фастівського району. Вказана обставина підтверджується відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 20).
Згідно з відомостями свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , в графі «батько» вказаний ОСОБА_5 , а в графі «мати» - ОСОБА_4 . Місце народження: Київська область, Фастівський район, село Червона Мотовилівка (а.с.12).
Згідно з повідомленням Фастівського об'єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління державної служби у м. Києві та Київській області №80.3247-686/80.3247.2-25 від 22.05.2025, ОСОБА_1 відмовлено у видачі паспорта громадянина України. За результатами перевірки управлінням з питань громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області встановлено, що вона має право встановити належність до громадянства України на підставі статті 3 Закону України «Про громадянство України» та відповідно до пункту «б» пункту 7, пункту 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року. Рекомендовано звернутися до управління з питань громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для з'ясування наявності/відсутності підстав, якими Закон України «Про громадянство України» пов'язує належність особи до громадянства України (а.с.11).
Відповідно до повідомлення Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції Державна установа «Качанівська виправна колонія №54» №143/80.3247.2-25 від 15.05.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Червона Мотовилівка Фастівського району Київської області дійсно відбувала покарання в державній установі «Качанівська виправна колонія №54». Також надано фотокартку з архівної облікової картки ОСОБА_1 (а.с.114).
Відповідно до повідомлення Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області №8010.5.2/23399-25 від 04.04.2025, згідно бази ЄІАС УМП ДМС України інформація щодо реєстрації/зняття з реєстрації по м. Києву та Київській області з персональними даними ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня, з питань документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон до відділів ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не зверталась (а.с.121).
Згідно з актом про встановлення особи, пред'явлено для впізнання 3 фото осіб та встановлено, що на фото №2 ОСОБА_1 (а.с.82-83)
Відповідно до довідки, виданої Мотовилівською гімназією Фастівської міської ради Київської області № 02-05 від 12.06.2025, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчалася в Червономотовилівській неповній середній школі Фастівського району Київської області з 01.09.1986 по 10.12.1986 з 01.09.1994 по 09.06.1997. 09 червня 1997 року отримала свідоцтво про неповну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 (а.с.16).
Відповідно до довідки, виданої Опорним закладом освіти «Синюхинобрідський ліцей» Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області №01-13-183 від 04.07.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчалася в Синюхинобрідській середній школі. В архіві наказу про зарахування дитини до закладу освіти немає. Є наказ №28 від 30.12.1989 «Про техніку читання учнів 2-4 класів», в якому є прізвище « ОСОБА_6 » у складі учнів 2 класу, в наказі №84 від 28.12.1990 «Про техніку читання учнів 2-4 класів» - « ОСОБА_7 » у складі учнів 3 класу. Згідно записів класного журналу за 1993/1994 рік учнів 6 класу ОСОБА_1 вибула у березні 1994 року (а.с.17).
Відповідно до довідки, виданої Мотовилівським старостинським округом Фастівської міської ради, №334 від 20.06.2025, ОСОБА_1 , не зареєстрована, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстровані: мати - ОСОБА_8 , сестра - ОСОБА_9 , сестра - ОСОБА_10 , сестра - ОСОБА_3 . Фактично, станом на 20.06.2025 з ОСОБА_1 проживає її мати ОСОБА_8 (а.с.25).
Відповідно до довідки, виданої Мотовилівським старостинським округом Фастівської міської ради, №335 від 20.06.2025, ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Відповідно до довідки, виданої Мотовилівським старостинським округом Фастівської міської ради, №337 від 20.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 1980 року по теперішній час (а.с.24).
Відповідно до довідки, виданої Мотовилівським старостинським округом Фастівської міської ради №338 від 20.06.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - батько ОСОБА_1 відповідно до відомостей Погосподарської книги Червономотовилівської сільської ради помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №1014 №БХ299862 (а.с.23).
Відповідно до довідки, виданої Мотовилівським старостинським округом Фастівської міської ради №339 від 20.06.2025, громадянка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до відомостей Погосподарської та Побудинкової книги Червономотовилівської сільської ради, вперше була зареєстрована 27.09.1977 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
Відповідно до довідки Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області №786 від 01.07.2025, ОСОБА_1 , 1980 року народження, дійсно проживала на території села Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області з 1986 по 1994 рік (а.с.15).
Відповідно до довідки, виданої Комунальним закладом «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом» №06/б-09-161 від 19.09.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.04.2025 тимчасово проживає в КЗ КОР «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом» за адресою АДРЕСА_2 . Склад її сім'ї: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.10).
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Для встановлення факту, що має юридичне значення, метою якого є встановлення належності до громадянства України або набуття громадянства України, слід застосовувати Закон України «Про громадянство України» та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
У статті 1 Закону України «Про громадянство України» (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення із заявою до суду, Закон) передбачено визначення, зокрема, таких термінів:
Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках;
Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;
Іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, або мають посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні.
Чинне законодавство, яке регулює підстави і порядок набуття громадянства та його припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб розрізняє, зокрема, порядок та процедуру встановлення належності до громадянства України та набуття громадянства України.
У статті 3 Закону України «Про громадянство України» встановлено перелік осіб, які належать до громадянства України. Відповідно до цієї статті громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
У частині другій цієї статті вказано, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
З метою організації виконання Закону України «Про громадянство України» Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, зокрема, затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).
Цим Порядком, відповідно до Закону України «Про громадянство України», визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Згідно з пунктом 7 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується:
а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;
б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту;
в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.
Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання (пункт 9 Порядку):
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.
Відповідно до пункту 44 Порядку, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Згідно з ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Згідно з ч. 5, 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На рівні процесуального закону законодавець визначив особливості, пов'язані із розглядом справ окремого провадження. Такі особливості проявляються в тому, що під час розгляду справ не застосовуються положення щодо змагальності (стаття 12 ЦПК України) та меж судового розгляду (статті 13 ЦПК України).
Законодавець в справах окремого провадження наділив суд можливістю за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Тільки в окремих випадках законодавець встановив необхідність подання разом із заявою доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини (наприклад, у частині другій статті 318 ЦПК України) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2023 року в справі № 569/4466/23.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.
Суд встановив, що заявниця звернулася до суду із цією заявою про встановлення факту її постійного проживання у неповнолітньому віці на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).
Встановлення цього факту їй необхідне для встановлення належності до громадянства України та отримання паспорта громадянина України в органах міграційної служби.
Для встановлення факту, що має юридичне значення, метою якого є встановлення належності до громадянства України або набуття громадянства України, застосовується Закон України «Про громадянство України» та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Згідно з приписами цих норм права, встановлення належності особи до громадянства України це визнання громадянином України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України» особи, яка з певних причин не має паспорта громадянина України та не є громадянином іншої держави.
Відповідно до Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України, заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або документи, що підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду про встановлення відповідного юридичного факту.
У цій справі суд встановив, що інший спосіб, ніж звернення до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання у неповнолітньому віці на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) для встановлення належності до громадянства України, у спірних правовідносинах відсутній, оскільки у заявниці відсутні документи, перелік, яких визначений у статті 3 Закону України «Про громадянство України».
Ця обставина слугувала підставою для відмови їй міграційним органом у задоволенні такої заяви.
Водночас цей факт підтверджується іншими доказами, які подані до суду, зокрема довідкою Опорного закладу освіти «Синюхинобрідський ліцей» Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та довідкою Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Ці документи є належними та достатніми доказами на підтвердження дійсного постійного проживання заявниці на території України станом на 24.08.2025.
Суд вважає, що наявні у справі докази у сукупності із показами свідка, допитаного у судовому засіданні, за своїм змістом підтверджують факт постійного проживання заявниці у неповнолітньому віці на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).
Встановлення цього факту має юридичне значення для заявника, оскільки дозволить їй отримати паспорт громадянина України з метою отримання можливості користування правами та свободами, визначеними законодавством України.
Отже, цей факт породжує для заявниці юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Заявниця позбавлена можливості в інший спосіб встановити та довести факт постійного проживання заявниці у неповнолітньому віці на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), оскільки чинне законодавство не передбачає інший порядок його встановлення; заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Виходячи із встановлених у справі фактичних обставин, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про те, заявниця довела факт її постійного проживання у неповнолітньому віці на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).
Докази, які б свідчили про зворотнє, у матеріалах справи відсутні.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність факту, про встановлення якого заявниця просить суд.
З урахуванням вказаного, а також того, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують наведені у заяві обставини, суд вважає наявними правові підстави для задоволення цієї заяви.
Оскільки заявник звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з цією заявою відповідно до вимог закону, судові витрати в цій справі слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Фастівський об'єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у неповнолітньому віці на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повне судове рішення складене 24.11.2025.
Суддя Сніжана АНАПРІЮК
Реквізити учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, код ЄДРПОУ - 42552598, місцезнаходження: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А.
Заінтересована особа: Фастівський об'єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, код ЄДРПОУ - 42552598, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Віта Поштова, вул. Боярська, 4.