Справа № 359/8369/25
20 листопада 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебедя В.В.,
за участю секретаря судових засідань Мороз В.О.,
відповідача ОСОБА_1 та її представника-адвоката Баскевича Д.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15.07.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла дана позовна заява.
30.07.2025 ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області справу передано на розгляд до Переяславського міськрайонного суду Київської області, матеріали якої надійшли 11.09.2025.
Представник позивача-адвокат Тараненко А.І. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 794448749 від 23.12.2021 в розмірі 10249,38 грн, понесені судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою судді від 11.09.2025 було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
07.11.2025 відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. До заяви додано копії платіжних інструкцій про погашення боргу на загальну суму 12672,00 грн.
Ухвалою судді від 07.11.2025 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 20.11.2025.
14.11.2025 представник ТОВ «Юніт Капітал», в особі керівника Хлопкової М.С. через підсистему «Електронний суд» подала заперечення на клопотання (заяву), в якому зазначає, що позивач не повністю сплатила суму заборгованості за пред'явленими до неї вимогами. В частині стягнення понесених судових витрат, а саме за надання правничої допомоги в розмірі 7000,00 грн. не відшкодувала.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник Баскевич Д.В. просили провадження у справі закрити у зв'язку з погашенням суми боргу за укладеним кредитним договором № 794448749 від 23.12.2021. В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. заперечували, оскільки на момент звернення з позовом до суду частина заборгованості була погашена й до початку судового розгляду по суті позивачем добровільно погашена вся сума заборгованості. За цих обставин вважає, що необхідність в наданні правничої допомоги у вигляді звернення в суд була відсутня.
Вивчивши клопотання відповідача ОСОБА_1 та її представника Баскевича Д.В. про закриття провадження у справі, суд приходить до такого.
До заяви про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору додано копії платіжних інструкцій про погашення боргу на загальну суму 12672,00 грн. (05.08.2025 сплачено 4000,00 грн - платіжна інструкція № АМН6-49КЕ-40Н9-НН61; 12.09.2025 сплачено 4000,00 грн - платіжна інструкція № 4Т35-516М-Р7ХХ-6548; 13.10.2025 сплачено 4000,00 грн - платіжна інструкція № 6ХРХ-2ТТ7-4АКР-В7ТХ; 06.11.2025 сплачено 672,00 грн - платіжна інструкція № РК78-84ТС-ТА71-6АТС).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з погашенням заборгованості по кредитному договору № 794448749 від 23.12.2021 в розмірі 10249,38 грн. та судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягає задоволенню, оскільки відповідачем сплачено суму боргу на загальну суму 12672,00 грн.
В частині відшкодування витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи міститься: копія договору № 05/06/25-01 про надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2025; копія додаткової угоди № 25770719602 до договору № 05/06/25-01 про надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2025; копія акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на загальну суму 7000,00 грн; протокол погодження вартості послуг до договору № 05/06/25-01 про надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2025.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13.02.2019, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».
Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_1 та її представника Баскевича Д.В., про те, що частина заборгованості за кредитним договором № 794448749 від 23.12.2021 була нею погашена на момент звернення з даним позовом до суду, оскільки перший платіж згідно платіжної інструкції № АМН6-49КЕ-40Н9-НН61 на суму 4000,00 грн був здійснений 05.08.2025, а з позовом до суду позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся 15.07.2025, про що свідчить штамп суду (вх. № 23281).
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн витрат за надання (правничої) правової допомоги.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати за надання (правничої) правової допомоги в розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ