Справа № 373/2753/25
Номер провадження 2/373/1462/25
24 листопада 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2753/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ-КАПІТАЛ» Марія Хлопкова звернулась до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №153567837 від 08.02.2024 у сумі 45 318,60 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 200,00 грн., та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 35 118, 60 грн, а також стягнути судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 7 000,00 гривень та сплачений судовий збіру розмірі 2422 грн 40 коп.
Позов обґрунтовано тим, що 08 лютого 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №153567837 на суму 10200 грн 00 коп.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора -UTXN-4335.
Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши 08.02.2024 заяву на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон. Без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.
Кредитний договір укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі.
Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
Згідно умов кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 10200 грн 00 коп. 08.02.2024 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку він вказав у заявці при укладенні кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ « МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги до боржників (відповідача) за кредитним договором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу.
Відповідно до п.5.3.3. договору факторингу визначено, що фактор - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» був укладений договір факторингу №10/1024-01.
Відповідно до умов договору факторингу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.5.3.3. договору факторингу ТОВ «ФІНАНСОВА КРМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до умов договору факторингe перехід від ТОВ «ФІНАНСОВА КРМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2 після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників щодо заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників №б/н від 04 червня 2025 року за договором факторингу від ТОВ «ФІНАНСОВА КРМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45318 грн 60 коп.
Факт переходу прав вимоги за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників №б/н від 04 червня 2025 року до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.
Згідно умов кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку визначному кредитним договором.
Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання, щодо повернення коштів, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі - 45 318,60 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 200,00 грн., та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 35 118, 60 грн.
Ухвалою від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, просить справу розглядати без її участі.
Відповідач ОСОБА_1 05.11.2025 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі, примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Судом було задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів та ухвалою суду від 24.10.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було витребувано інформацію щодо наявності у відповідача в даному банку карткового та банківського рахунку, а також інформації про рух коштів по рахунку у період 08.02.2024 - 13.02.2024. Інформація запитувана судом, надійшла до суду18.11.2025 (вх 15023).
Судом встановлено наступне.
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві позивач надав суду паперову копію електронного договору кредитної лінії №153567837 укладеного 08 лютого 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до умов договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 10200 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Відповідно до п.2.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 10200 грн 00 коп. одразу після укладення договору.
Відповідно до п.3.1-3.4 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (08.02.2024) - дисконтний період із продовженням на 30 днів.
Для здійснення продовження (пролонгації) Договору, позичальник повинен сплатити всі нараховані за дисконтний період (30 днів починаючи з 08.02.2024) проценти у розмірі 4773 грн. 60 коп.
В той же час, пунктом 11.1 Договору визначений строк його дії - 5 років, який починається з моменту його підписання сторонами та закінчується повним та належним виконанням зобов'язань.
Порядок погашення кредиту на нарахування відсотків встановлено п.п. 7.1 - 7.4.2 Договору.
Згідно з п. 7.1 Договору, рекомендована дана погашення кредиту 09.03.2024, якою є закінчення дисконтного періоду.
Пунктом 7.3 визначено, що кінцева дата повернення кредиту - 10.03.2029.
Відповідно до п.п.8.3 - 8.6 Договору за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку : виключно на період строку визначеного у пункті 2.3. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за у розмірі 912,50 процентів річних, що становить 2,50 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.
За дисконтною процентною ставкою (перші тридцять днів з дня отримання кредиту) нараховуються проценти в розмірі 549, 40 % річних, що становить 1,56 % від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідно до п.14.1 невід'ємною частиною цього Договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору.
Договір містить електронний підпис відповідача - одноразовий ідентифікатор UTXН.
Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору також підписано з боку ОСОБА_1 одноразовим електронним ідентифікатором 4335.
З наданих документів убачається, наступне:
позичальник має можливість завантажити собі на персональний комп'ютер проект договору (оферту) в електронному вигляді, як це передбачено абз. 2 ч. 7ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію";
одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, Товариством генерується та відправляється, на номер телефону, вказаний позичальником в заявці на кредит, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальником для підписання електронного договору;
Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію";
У разі вчинення дій спрямованих на прийняття оферти, Позичальник повідомляється про те, що Товариством ініційовано грошовий переказ за реквізитами електронного платіжного засобу, вказаного Позичальником в Заявці на кредит;
Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником договору;
Отже, інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства роз'яснюється Позичальнику, що у разі його згоди з офертою Товариства, необхідно ввести одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства і відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі та натиснути кнопку "ТАК", що одночасно є підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, як і було зроблено відповідачем.
Тобто, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 не був би укладений.
Також позивач надав суду алгоритм дій ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стосовно укладення кредитних договорів; довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»; алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору; копію заявки на тримання грошових коштів в кредит від 20 травня 2021 року; правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»; паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» від 08 лютого 2024 року; платіжне доручення про переказ коштів у розмірі 10200 грн 00 коп. згідно договору №153567837 від 08 лютого 2024 ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Отже, Договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" від 14.10.2024 відповідачем заявка на кредит подана 08.02.2024 о 17:16. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): Одноразовий ідентифікатор UTXN-4335 відправлено позичальнику 08.02.2024 17:25 на номер телефону НОМЕР_3 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 08.02.2024 о 17:27, перерахування грошових коштів позичальнику здійснено 08.02.2024 о 17:27:17.
Відповідно до розрахунку заборгованості від, наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за договором №153567837 від 08.02.2024, за яким сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 08.02.2024 по 09.04.2024 по тілу кредиту складає - 10200 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами -12678 грн 60 коп, що становить в сумі 22878, 60 грн.
Суду також надано розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», за договором №153567837 від 08.02.2024, де сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 08.02.2024 по 01.10.2024 складає 45 318,60 гривень, з яких 10200,00 грн, - сума заборгованості по тілу кредиту та заборгованість за нарахованими процентами - 35118 грн 60 коп.
На підтвердження переходу права вимоги, позивачем надано суду наступні докази.
Позивач надав суду копію договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за яким клієнтом було відступлене право вимоги згідно з реєстром боржників, та фактор набуває права на всі суми, які одержить від боржника на виконання вимоги. Також до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за кредитним договором.
Відповідно до додаткової угоди №19 від 28 листопада 2019 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сторони дійшли згоди викласти п.8.2 Договору в наступній редакції : «8.2. Строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відповідно до додаткової угоди №26 від 31грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
Відповідно до додаткової угоди №27 від 31 грудня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.
Додатковою угодою №31 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року, у зв'язку з чим погодили внести зміни до п. 8.2 договору. Замінивши в ньому попередню дату новою - 31 грудня 2023 року, доповнити договір пунктом 11.10 та викласти розділ 3 договору у новій редакції.
Відповідно до додаткової угоди №32 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року, у зв'язку з чим погодили внести зміни до п. 8.2 договору. Замінивши в ньому попередню дату новою - 31 грудня 2024 року, доповнити договір пунктом 11.10 та викласти розділ 3 договору у новій редакції.
На обґрунтування позовних вимог позивач надав суду копію договору факторингу №10/1024-01 від 10 жовтня 2024 року укладеного між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за яким право вимоги, відповідно до Реєстрів прав вимог (за кредитними договорами) перейшло до Фактора - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»;
З витягу з Реєстру прав вимоги за №279 від 09.04.2024 за вказаним вище Договором Факторингу №10/1024-01 від 10 жовтня 2024 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за кредитним Договором №153567837 в розмірі 22 878 грн. 60 коп.
Платіжною інструкцією від 14 жовтня 2024 №7504 про оплату за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 та договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 підтверджено сплату (придбання) відступленої вимоги на загальну суму 3 486058, 07 гривень.
На обґрунтування позовних вимог позивач надав суду копію договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року укладеного між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»; а також копію акта прийому передачі реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року на загальну суму 436 087 297, 67 грн..
Відповідно до платіжної інструкції від 25 червня 2025 №483, від 10 червня 2025 року №467, від 10 червня 2025 року №468, від 11 червня 2025 року №469, від 11 червня 2025 №470, від 19 червня 2025 року №478, від 19 червня 2025 року №479 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перерахувало ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» кошти оплати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Також, позивач надав окремі аркуші Реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Норми права, які застосовує суд.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів, які б свідчили про визнання недійними вказаних вище договорів у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Таким чином, копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами переходу права вимоги у спірних правовідносинах.
Оцінюючи заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» належними доказами передання коштів в межах надання платіжної послуги є платіжна інструкція платника та повідомлення надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції. При цьому, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», такі документи мають відповідати вимогам для первинних документів.
Висновки суду.
Успорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме - надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
В підтвердження укладення кредитного договору №153567837 укладеного 08 лютого 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 суду надано примірник договору підписаного сторонами, зокрема боржником за допомогою одноразового електронного ідентифікатора UTXН та паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору також підписано з боку ОСОБА_1 одноразовим електронним ідентифікатором 4335.
Водночас, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 24.10.2025, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у відповіді від 05.11.2025 №20.1.0.0.0/7 - 251030/79622-БТ повідомив, що на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ).
Також на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до відповіді додав виписку по картковому рахунку № НОМЕР_5 ( банківський рахунок № НОМЕР_6 ) за період з 08.02.2024 по 13.02.2024, яка містить інформацію про зарахування 08.02.2024 переказу на карту грошових коштів у сумі 10200 грн 00 коп. на банківську карту № НОМЕР_5 ; призначення займ МАНІВЕО, ID платежу 2423722121.
Також позивачем суду надано копію платіжного доручення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 08.02.2024, відповідно до якої на виконання вказаного кредитного договору №153567837 від 08.02.2024 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом перерахування 10200 грн 00 коп. на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 .
Такі докази, як сформовану директором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» виписку з особового рахунку за кредитним договором №153567837 від 08.02.2024 та довідку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про переказ коштів згідно договору №153567837 від 08.02.2024 в розмірі 10200 гривень. Отримувач ОСОБА_1 ; платіжна картка отримувача № 5457-08ХХ-ХХХХ-6280, суд враховує їх в сукупності з іншими доказами, при цьому зазначає, що зазначені докази не є первинними бухгалтерськими документами відповідно до Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України №75 від 04.07.2018 та не можуть бути підтвердженням отримання коштів боржником за кредитним договором.
З наданих суду доказів вбачається, що під час укладення кредитного Договору №153567837 від 08.02.2024 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Суду підтверджено інформацію про отримання відповідачем коштів в розмірі 10200 гривень за кредитним договором №153567837 від 08.02.2024 на картку № № НОМЕР_5 (рахунок НОМЕР_4 ).
Доказів на спростування вказаних обставин, відповідачем суду не надано.
На думку суду, позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення вказаного кредитного договору та надання відповідачу кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов'язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань. У свою чергу, відповідач не спростував факт отримання кредитних коштів, а також факт належного виконання зобов'язань перед кредитором, у тому числі не спростував розмір заборгованості, заявленої до стягнення.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Вищенаведене узгоджується, з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 415/160/17.
Щодо розміру заборгованості заявленого позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду".
Перевіряючи суму заборгованості вказані позивачем у розрахунку , суд приходить до висновку, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №153567837 від 08.02.2024 було надано строковий кредит в розмірі 10200 грн. на тридцять днів із можливістю пролонгації, та зі сплатою процентів в розмірі 549, 40 % річних, що становить 1,56 % від суми кредиту за кожен день користування ним, а при невиконанні зобов'язання - 912,50 процентів річних, що становить 2,50 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним, але відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування ним не виконує, чим порушує умови укладеного договору.
Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника, в залежності від обраної моделі поведінки Позичальника.
Одночасно із цим, суд не погоджується із розрахунком відсотків за користування кредитом, наданих позивачем, з наступних підстав.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості від, наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за договором №153567837 від 08.02.2024, за яким сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 08.02.2024 по 09.04.2024 по тілу кредиту складає - 10200 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами -12678 грн 60 коп, що становить 22 878 грн. 60 коп.
Суду також надано розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», за договором №153567837 від 08.02.2024, де сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 08.02.2024 по 01.10.2024 по тілу кредиту складає - 10200 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 35118 грн 60 коп., що становить 45 318,60 гривень.
Суд відхиляє розрахунок заборгованості наданий ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», з наступних підстав:
право нарахування відсотків за Договором надано виключно кредитору, яким є ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»;
Договір факторингу №28/1118-01 (первинне відступлення прав вимоги Кредитором) від укладений між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 28 листопада 2018 року, тобто до укладення кредитного договору №153567837 від 08.02.2024.
Додаткові угоди до Договору факторингу №28/1118-01 лише продовжують дію укладеного Договору факторингу, однак у жодному з них відсутнє посилання на набуття Фактором прав стягувача за кредитном договором.
В свою чергу, у договорі факторингу №10/1024-01 від 10 жовтня 2024 року укладеного між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за яким право вимоги, відповідно до Реєстрів прав вимог (за кредитними договорами) перейшло до Фактора - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у розділі прав та обов'язків сторін (п.5.3.1) закріплене право Фактора на вимогу та отримання боргу від боржників за відступленою вимогою та жодним чином не вказано про передання прав Кредитодавця у контексті продовження нарахування відсотків за користування кредитом на користь Фактора, як кредитора.
Таким чином, позивач не є стороною Договору №153567837 від 08.02.2024 та набув права вимоги за кредитним Договором виключно на підставі Договору факторингу за яким постачальник (клієнт) передає свою дебіторську заборгованість факторинговій компанії (фактору), за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» придбало право вимоги за кредитним договором №153567837 від 08.02.2024 в сумі заборгованості, на дату її відступлення, але при цьому, відповідно до умов і кредитного договору і договору факторингу, не набула права продовжувати нараховувати відсотки за користування кредитом.
За таких обставин приходить до висновку, що позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає частковому задоволенню на суму 22878 гривень 60 копійок.
Вирішення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даній справі вимоги позивача задоволені судом в розмірі 22878, 60 гривень, що становить 50,48% від заявлених вимог.
Судовий збір сплачений позивачем в розмірі 2422, 40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.08.2025 №26696.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судових збір в розмірі 1132,50 грн.
Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 7000 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро адвоката Тараненка А.І., домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.1 отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток № 1 до цього Договору) (пункт 3.3 Договору).
Зокрема, підписаною сторонами 06.06.2025 Додатковою угодою № 25770770352 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 адвокатське бюро зобов'язалось надати юридичну допомогу з питань, що відносяться до юрисдикції судів загальної юрисдикції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №153567837 від 08.02.2024, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 до договору №05/06/25-01 від 05.06.2025 сторони погодили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №153567837 від 08.02.2024 витрачено 2 год., вартість 5000 грн.; вивчення матеріалів справи витрачено 2 год., вартість 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника витрачено 1 год, вартість 500 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника витрачено 1 год, вартість 500 грн. Всього вартість послуг складає 7000 грн.
При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та доведення їх неспівмірності не скористалась.
Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн., які поніс позивач у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 3 ч. 1 п. 3, 512, 514, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 629, 1049 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. 12, 76-81, 128 ч. 11, 137, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 247 ч. 2,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №153567837 від 08.02.2024 у розмірі 22 878 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у виді судового збору в сумі 1132 (тисяча сто тридцять дві) гривень 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
В решті вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 43541163;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя І. О. Опанасюк