Романівський районний суд Житомирської області
290/1074/25
Іменем України
24 листопада 2025 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні на підготовчому провадженні в залі суду в селищі Романів кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця селища Миропіль Дзержинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні четверо неповнолітніх дітей, працюючого в ПП «Метагро» трактористом , раніше несудимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України (далі КК України),-
18 вересня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується особа, зокрема зазначено, що ОСОБА_4 , 7 вересня 2025 року, близько 01 години 44 хвилини, перебуваючи в службовому автомобілі поліцейських СРПП, «Skoda Rapid», реєстраційний номер 0949, Відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Житомирській області, прямуючи до медичної установи на освідування на стан алкогольного сп'яніння, в селищі Миропіль по вул.Центральній Житомирського району Житомирської області, керуючись прямим умислом, з метою уникнення адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, оскільки керував автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, шляхом неодноразових висловлювань, неодноразово здійснив пропозицію неправомірної вигоди, та маючи намір її надати запропонував неправомірну вигоду в розмірі двадцять тисяч гривень за не складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Житомирській області, старшому сержанту поліції ОСОБА_6 та старшому сержанту поліції ОСОБА_7 , які згідно примітки 1 до ст.364 КК України є службовими особами.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною 1 статті 369 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про винуватість суд виходить з наступного.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища - кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 369 КК України, за якою належить призначити йому узгоджене сторонами угоди визнання винуватості покарання.
Згідно вимог статті 100 КПК України після набрання вироком законної сили визнаний речовим доказом оптичний диск слід залишити у матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 вересня 2025 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень
Після набрання вироком законної сили речові докази - диски з відео із нагрудних камер поліцейських СРПП за 7 вересня 2025 року - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1