Іменем України
Справа № 285/3652/24
провадження у справі № 2/0285/114/25
19 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Сусловця М.Г.,
за участю секретаря судового засідання Сарницької Ю. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову зазначив, що 05.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 170358-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 05.11.2020 направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 170358-КС-001 про надання кредиту.
05.11.2020 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 170358-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G5227 , на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Таким чином, 05.11.2020 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 170358-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання в якому просив розглянути справу у його відсутність позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. 25.02.2025 надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив позов задовольнити відмовити повністю В обгрунтування зазначив, що ТОВ «Бізнес Позика» в позовній заяві безпідставно зазначено, що свої зобов'язання за договором позики від 05.11.2020 виконало в повному обсязі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
05.11.2020 ОСОБА_1 виявив бажання отримати кредит у ТОВ «Бізнес Позика». З цією метою він, використовуючи номер свого телефону НОМЕР_2 , ідентифікувався в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ІТС) та зайшов в особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, де заповнив анкету клієнта і вказав суму бажаного кредиту 22 000,00 грн.
05.11.2020 ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Бізнес Позика» для ознайомлення у своєму особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту, де була викладена інформація з основних умов кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника і порядок повернення кредиту, а також отримав пропозицію (оферту) ТОВ «Бізнес Позика» на укладення Договору № 170358-КС-001 про надання кредиту, що містила умови надання кредиту.
ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору про надання кредиту та 04.08.2021 підписав Договір № 302079-КС-002 своїм електронним підписом, використавши одноразовий ідентифікатор G5227.
За умовами п.1 Договору № 170358-КС-001 про надання кредиту від 05.11.2020 (далі - Договір), кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит є споживчим і надається строком на 16 тижнів; плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,06202791 процентів за кожен день користування кредитом; термін дії договору до 05.02.2021; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 38 720,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 387,64018715 процентів.
Сторони погодили «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
Підписанням Договору ОСОБА_1 підтвердив, що до укладання Договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця..
05.11.2020 ТОВ "Бізнес Позика" на картку АТ "Сенс Банк" № 5355571406934257, яка належить ОСОБА_2 , було перераховано кошти згідно з кредитним договором № 170358-КС-001 від 05.11.2020 в сумі 22 000,00 грн.
Факт зарахування грошових коштів 05.11.2020 на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_3 АТ "Сенс Банк" згідно з кредитним договором № 170358-КС-001 від 05.11.2020 в сумі 22 000, 00 грн, підтверджується випискою по цій картці з 05.11.2020 по 25.02.2021 наданою АТ "Сенс Банк".
Укладений з банком договір відповідач в судовому порядку не оспорив, у зв'язку з чим, він відповідно до правил статті 204 Цивільного кодексу України, є правомірним.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)..
Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».
Відповідачем не надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, зокрема сплату наявної заборгованості за договором, на що посилається банк, як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.
Доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження під час ухвалення рішення та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2422, 40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 81, 133, 137, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (проживаючого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 48402,45 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422, 40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: М.Г. Сусловець