Справа № 276/1965/25
Провадження по справі 2/276/1066/25
24 листопада 2025 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., вивчивши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
До Хорошівського районного суду Житомирської області надійшла вищезазначена позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості:
1) за Кредитним договором №6440939 в розмірі 11595,36 грн, з яких:
- 5100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 6495,36 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 0,00 грн. - заборгованість за пенею, штрафами;
2)за Кредитним договором № 06705-03/2023 в розмірі 10240,2 грн., з яких:
- 4100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 6140,20 грн. - сума заборгованості за процентами;
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
Позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).
Зі змісту позовної заяви, а також з доданих до неї документів випливає, що:
а) у позовній заяві позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості, яка складається із сум заборгованостей по двох різних договорам;
б) суттю звернення є стягнення заборгованості за 2 договорами, укладеними між відповідачем ОСОБА_1 та різними фінансовими установами: ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Авентус Україна», право вимоги за якими перейшло до позивача за 2 різними договорами факторингу;
в) сума заборгованості по кожному з двох договорів складається із декількох складових частин: основного боргу по кредиту; заборгованості по відсотках.
Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Так, кожна кредитна операція (операція позики) є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.
Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори факторингу тощо).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18, від 25.07.2019 у справі № 916/2733/18 та від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
В той же час, суд констатує, що вищенаведені кредитні договори не поєднані між собою підставою укладення (наприклад, генеральною кредитною угодою), а є окремими договорами, укладеними різними кредитодавцями, які передбачають видачу кредитів чи позик на різні суми, строки, під різні проценти, з відмінним іншими умовами договору.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем при поданні позову порушено правила ст. 188 ЦПК України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки вимога позивача про стягнення заборгованості містить, як складові частини, суми окремих заборгованостей по двом різним договорам; при цьому, суми заборгованості за кожним із 2 договорів мають свої власні підстави виникнення, які відрізняються одна від одної та базуються на різних умовах договорів та різних обставинах їх виконання.
Таким чином, позовні вимоги позивача не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.
Сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, встановлені ЦПК України, що додатково свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
У даному випадку, пов'язаними за підставою виникнення та поданими доказами можна вважати тільки вимоги, які виникли на підставі кожного окремого кредитного договору, тобто вимоги про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки.
За змістом п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачу у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Оскільки вищезазначені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, то вони не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 188 ЦПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Частиною шостою статті 188 ЦПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
Також, додатково, суд звертає увагу на те, що при поданні позову із загальною сумою вимог 21835,56 гривень по 2 різним договорам, позивачем не долучені докази сплати судового збору окремо по кожному із таких договорів.
Оскільки позивачем було порушено правила об'єднання позовних вимог та сплачено судовий збір, виходячи із загальної суми позову, а після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується, то в даному випадку застосування судом положень ч.6 ст.188 ЦПК України і роз'єднання позовних вимог не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства та призведе до безпідставного зменшення судових витрат позивача.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та роз'яснює позивачу можливість звернення до суду із окремими позовами зі сплатою судового збору по кожному позову окремо.
Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 185, 188, 258-260 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: Д.О. Бобер