Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження 1-кп/641/343/2025 Справа № 641/9003/24
24 листопада 2025 року
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження від 11.11.2024 за № 62024170020010140 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, тимчасово не працевлаштований, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
установив:
Суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 прийняв пропозицію та одержав неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за таких обставин.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.
Пунктом 3 Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно із ст. 9 Закону України «Про Збройні Сили України» комплектування Збройних Сил України особовим складом, їх мобілізаційне та оперативне розгортання в особливий період, здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та призовом громадян на військову службу забезпечує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Пунктом 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок), визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п. 57 Порядку для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402). Відповідно до п.1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Додатком 1 до Положення 402 визначено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби.
Відповідно до примітки ст. 369-2 КК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу. ІНФОРМАЦІЯ_2 та службові особи військово-лікарських комісій є військовими посадовими особами Збройних Сил України, відповідно до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а відтак у розумінні ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
ОСОБА_5 , з метою особистого незаконного збагачення, маючи умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
14.08.2024, біля 11:30 год., ОСОБА_5 , перебуваючи біля будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 99, в ході особистого спілкування з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інформував останнього про можливість здійснити вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання ОСОБА_7 відстрочки від мобілізації.
Так, ОСОБА_7 , будучи 11.11.2015 за рішенням призовної комісії Червонозаводського району визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до п. «а» ст. 14 Додатку 1 до Положення №402, втратив військовий квиток з відміткою про виключення з військового обліку та, боячись бути мобілізованим, за порадою свого знайомого звернувся до ОСОБА_5 за допомогою вирішити питання з ТЦК та СП. В ході першої зустрічі він повідомив обвинуваченому, що зареєстрований в Слобідському районі, не оновлював військово-обліково дані, має проблеми зі здоров'ям і у нього є відповідні медичні довідки та запитав обвинуваченого, чи може той допомогти йому вирішити питання з ТЦК та СП, щоб ОСОБА_7 не мобілізували. ОСОБА_5 пообіцяв ОСОБА_7 допомогти оформити відповідні документи для відстрочки та сказав, що в Слобідському районі це буде коштувати приблизно «десятку».
22.08.2024 близько 10:25 год. ОСОБА_5 знову зустрівся з ОСОБА_7 , в ході бесіди ОСОБА_7 показав ОСОБА_5 медичні довідки, повідомив, що на підставі висновку з психіатричної лікарні йому видали «білий» квиток, але він його загубив. Запитав у ОСОБА_5 , чи нададуть йому на підставі цих довідок відстрочку та уточнив, скільки це буде коштувати. Обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що для Слобідського району це 10 тис. у о., він їх занесе людині, далі посадові особи ВЛК нададуть висновок з відповідним діагнозом, на підставі якого ОСОБА_7 отримає відстрочку на рік. Отже, ОСОБА_5 створив в очах ОСОБА_7 впевненість у реальності своїх дій та можливості здійснити вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 та військово-лікарської комісії щодо видачі необхідних медичних та військових документів для подальшого надання документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров'я на строк 12 місяців.
В подальшому, ОСОБА_5 24.08.2024 об 16:24 в телефонній розмові повідомив ОСОБА_7 , що отримав зворотній зв'язок щодо його питання та підтвердив обумовлену раніше суму неправомірної вигоди.
29.08.2024 приблизно об 11:32 год. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зустрівся з ОСОБА_7 та одержав від нього для себе та третіх осіб заздалегідь обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 10 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 412 508 грн (у вигляді заздалегідь ідентифікованих та несправжніх (імітаційних) засобів) за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кола повноважень якого, зокрема, входить прийняття рішення щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за станом здоров'я строком на 12 місяців, при цьому повідомив, що вказане питання буде вирішено протягом двох тижнів.
Після чого ОСОБА_5 був затриманий співробітниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.
Суд, вислухавши показання обвинуваченого, свідків, дослідивши документи та речові докази, оцінивши доводи обвинувачення та захисту вважає, що винуватість обвинуваченого доведена належними та допустимими доказами у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою визнав частково, заперечував вину в частині вимагання вигоди за вплив для себе чи для третьої особи, надав такі покази: 10.08.2024 зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_8 та сказав, що йому потрібна допомога з вирішенням питання з ТЦК, а обвинуваченого йому порекомендували як людину, яка може в цьому йому допомогти. Під час першої зустрічі 14.08.2024 близько 11:30 в м. Харкові біля будівлі по проспекту Героїв Харкова, 99, ОСОБА_8 повідомив, що не оновлював військово-обліково дані, не хоче, щоб його забрали в армію, має відповідні медичні документи та запитав, чи може обвинувачений йому допомогти. 24.08.2024 ОСОБА_8 надав медичні довідки, які обвинувачений не досліджував, а відразу їх сфотографував та надіслав ОСОБА_9 , який вирішує питання з ТЦК та СП. З ним обвинуваченого познайомив товариш, раніше вже такі питання вирішували. У месенджері «Телеграм» ОСОБА_9 був підписаний як « ОСОБА_10 », коли ОСОБА_5 був затриманий, у нього вилучили телефон, аккаунт « ОСОБА_10 » відразу видалився. Більше ні з ким зі співробітників ТЦК обвинувачений не знайомий. Вирішити питання відстрочки у ІНФОРМАЦІЯ_5 «коштує» 10 тис доларів, з яких 9 тис. доларів обвинувачений мав віддати « ОСОБА_9 », а одну тисячу доларів залишити собі. Обвинувачений стверджував, що ніякого впливу на ОСОБА_7 не застосовував, ОСОБА_8 сам знайшов обвинуваченого через знайомих, особисто телефонував і просив вирішити його питання.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини в отриманні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, його вина також підтверджується іншими дослідженими доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час судового розгляду показав таке. Він має документ «білий квиток» - це на бланку на відстрочку висновок (інформація) про те, що він знятий з військового обліку за станом здоров'я. Проте цей документ разом з паспортом громадянина України був втрачений на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, в зв'язку з чим він не оновлював військово-облікові дані, оскільки боїться, що його заберуть служити. ТЦК та СП не довіряє. Знайомий з райцентру порекомендував ОСОБА_7 ОСОБА_11 (обвинуваченого) як людину, яка вирішує питання з ТЦК та СП, та дав його контактний номер телефону. Він зателефонував обвинуваченому, той обіцяв допомогти та домовилися про зустріч. Під час першої особистої зустрічі з обвинуваченим у серпні 2024 (точну дату наразі не пам'ятає, але вона є в протоколі допиту його під час досудового розслідування) ОСОБА_11 запитав, в якому районі ОСОБА_7 прописаний, сказав, що в ІНФОРМАЦІЯ_6 буде важко домовитися і це буде щось коштувати. Свідок скинув обвинуваченому копії медичних документів через Viber. Під час другої зустрічі свідок надав ОСОБА_5 копії додаткових документів (довідок) щодо отриманої в дитинстві травми та виписок з лікарень, на підставі яких його у 2015 році було виключено з військового обліку. Обвинувачений сказав, що передасть їх в ТЦК та повідомив, що оновлення військово-облікових даних та оформлення нового військового квитка буде коштувати 10 тис. доларів. Обвинувачений називав прізвища працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , які будуть вирішувати питання ОСОБА_7 , останній запам'ятав тільки прізвище ОСОБА_12 . За словами обвинуваченого кошти він має передати ОСОБА_12 , а той вже сам розподіляє між ним та військово-лікарською комісією. Оскільки сума «послуг» ОСОБА_7 здалася дуже завищеною та надуманою, він вирішив, що його хочуть обманути, тому за рекомендацією знайомого звернувся до ДБР, написав заяву, далі виконував все, що йому казали співробітники ДБР. Під час третьої зустрічі передав обвинуваченому пакунок з грошима, що отримав від співробітників правоохоронних органів. Свідок підтвердив, що вимагання грошей з боку ОСОБА_5 не було, також ОСОБА_5 не говорив йому, що без його (тобто обвинуваченого) допомоги свідок не зможе оформити відстрочку, казав, що можуть забрати в армію тільки, якщо він сам попадеться. До правоохоронних органів свідок вирішив звернутися, бо вважав суму для вирішення питання з його відстрочкою завищеною, він розраховував на 5 тис. грн.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час судового розгляду надав такі показання. З обвинуваченим свідок не знайомий, ОСОБА_5 та інші особи до нього за допомогою щодо постановки на облік або зняття/виключення з обліку ОСОБА_7 не зверталися. При зверненні особи до ТЦК та СП з приводу втрати військового квитка така особа відповідно до Наказу МОУ № 342 має сплатити штраф в сумі 850,00 грн. Якщо особа знята з військового обліку, то здійснюється перевірка наявності підстав для відновлення особи на військовому обліку, а також така особа має повторно пройти ВЛК, якщо ж особа була виключена з військового обліку - це перевіряється за протоколами, і ВЛК така особа не проходить. З'явитися до ТЦК та СП особа має особисто, представництво за довіреністю не допускається. З 2019 року у ТЦК та СП розпочався процес цифровізації документів, інформація щодо виключення особи з військового обліку перевіряється за даними реєстру (автоматизованої системи) «Оберіг». Також свідок вказав, що в день, коли в ІНФОРМАЦІЯ_6 відбувався обшук (29.08.2024) свідок перебував у відпустці, обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 виконував ОСОБА_14 .
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , показав, що він працює на посаді юриста ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2022 року, особи ОСОБА_5 та ОСОБА_7 йому не відомі. Пояснив, що Наказ МОУ № 342 втратив чинність, а Наказом МОУ № 684 затверджений Перелік випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних, виходячи з чого перелік випадків, за яких громадяни України раніше були зняті з військового обліку за Наказом МОУ №342, не застосовується, та раніше зняті з військового обліку підлягають взяттю на військовий облік у РТЦК та СП за місцем реєстрації. Якщо особа загубила військово-обліковий документ (або тимчасове посвідчення), вона має звернутися до поліції з заявою про втрату військово-облікового документу, після отримання відповідного документа з поліції - реєструється в електронній черзі ТЦК та СП та подає заяву про видачу нового військово-облікового документу, додає копію паспорту та ІПН. На таку особу складається протокол та постанова про втрату ВОД (ТП). У 2015 році, відповідно до діючого тоді наказу МОУ № 342, військовозобов'язані знімались з військового обліку (а не виключалися з військового обліку), після відміни даного наказу військовозобов'язані повинні були поновитися на військовому обліку військовозобов'язаних. Після введення в роботу системи «Оберіг» дані військовозобов'язаних вносяться до системи на загальних підставах, згідно з особовими картками. Тобто особа, яка була знята з обліку, зокрема у 2015 році, повинна оновлювати дані. Що стосується ОСОБА_7 , то за його обліковими даними він був виключений з військового обліку, а не знятий, відомості про нього до системи «Оберіг» вже внесені. Свідку не відомо, чи намагалися які-небудь особи вплинути на співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується такими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
-заявою ОСОБА_16 від 14.08.2024 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення; письмовою згодою про долучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні; постановою слідчого ТУ ДБР у м .Полтаві про залучення особи до конфіденційного співробітництва;
-витягами з ЄРДР від 09.08.2024 за №62024170020006146 за ч. 3 ст. 368 КК України та від 11.11.2024 за №62024170020010140 за ч. 3 ст. 369-2 КК України; Постановою прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 11.11.2024 про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження; постановою про визначення підслідності від 11.11.202 та постановою від 18.11.2024 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування;
- даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.08.2024 (на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 16.08.2024), аудіо та відео контроль особи від 22.08.2024, які відтворено в судовому засіданні з електронного носія інформації, де зафіксована зустріч та розмова свідка ОСОБА_7 та обвинуваченого 22.08.2024 з 10 год 25 хв по 10 год. 38 хв біля будинку №96А по проспекту Героїв Харкова в м. Харкові, в ході якої свідок показав ОСОБА_5 медичні довідки, повідомив, що на підставі висновку з психіатричної лікарні йому видали «білий» квиток, але він його загубив. Запитав у ОСОБА_5 , чи нададуть йому на підставі цих довідок відстрочку та уточнив, скільки це буде коштувати. Обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що для Слобідського району це 10 тис. у о., він їх занесе людині, та на підставі діагнозу ВЛК нададуть відстрочку на рік;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.08.2024 (на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 16.08.2024), аудіо контроль особи від 24.08.2024, які відтворено в судовому засіданні з електронного носія інформації, де зафіксовано розмову 24.08.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , через месенджер «Viber», в ході якої ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що отримав зворотній зв'язок та попередньо озвучену суму. На уточнююче питання ОСОБА_17 , якщо він скаже "ні", чи заберуть його воювати, обвинувачений відповів, негативно, якщо тільки ОСОБА_7 сам не піймається чи сам не прийде;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.08.2024 (на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 16.08.2024), аудіо контроль особи від 28.08.2024, які відтворено в судовому засіданні з електронного носія інформації, де зафіксовано розмову 28.08.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 через месенджер «Viber». ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_5 , повідомив про свою готовність (передати обумовлені кошти), вказані особи домовилися про зустріч;
- постановою прокурора від 23.08.2024 про використання заздалегідь ідентифікованих та несправжніх (імітаційних) засобів; даними протоколу від 27.08.2024 виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів; протоколу від 29.08.2024 огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих та несправжніх (імітаційних) засобів - грошових купюр, номіналом 100 доларів США серії АВ номер 28635564, 2006 року, в кількості 100 (сто) штук на загальну суму 10000 (десять тисяч) доларів США, які після огляду, в присутності понятих, упаковано в полімерний пакет зеленого кольору, поміщено в барсетку чорного кольору та вручено ОСОБА_7 ;
- постановою прокурора від 23.08.2024, якою вирішено провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_5 із залученням до проведення НСРД ОСОБА_7 та використанням заздалегідь ідентифікованих імітаційних засобів - грошових купюр; даними протоколів про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль вчинення злочину від 30.08.2024, аудіо та відео контроль особи від 22.08.2024, які відтворено в судовому засіданні з електронного носія інформації, в яких зафіксована зустріч ОСОБА_18 з ОСОБА_5 біля будинку 96А по проспекту Героїв Харкова в м. Харкові. На початку зустрічі ОСОБА_7 запитав, чи можуть вони удвох піти до військкомату чи зателефонувати комусь із співробітників, щоб ті йому підтвердили щодо вирішення його питання. На що ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_7 , що ніхто з ним там не буде говорити, документи будуть готові приблизно через два тижні. Після цього ОСОБА_7 дістав з чорної барсетки полімерний пакет зеленого кольору з імітаційними грошовими коштами та передав його обвинуваченому;
-даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.08.2024, з якого вбачається, що 29.08.2024 об 11:41 слідчий у присутності захисника, співробітників ДБР та понятих затримав ОСОБА_5 біля будинку №96А по проспекту Героїв Харкова. Після затримання ОСОБА_5 надав пояснення, в яких підтвердив, що отримав від чоловіка на ім'я ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 10 тис. доларів, які мав передати співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_3 для оформлення документів, що дають право на відстрочку, частину грошових коштів мав залишити собі. ОСОБА_5 добровільно надав слідчому для огляду та вилучення мобільний телефон Redmi Note imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 з сім карткою з номером НОМЕР_3 , аркуші паперу, візуально схожі на банкноти номіналом 100 доларів США у кількості 100 штук. На зазначене майно ухвалою слідчого судді від 02.09.2024 накладено арешт;
-даними протоколу обшуку від 29.08.2024 з відеозаписом вказаної слідчої дії, що легалізований ухвалою слідчого судді від 28.08.2029, відповідно до якого слідчим за участі посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , прокурора та о/у ТУ ДБР у м. Полтава, в присутності понятих проведено обшук в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ). За результатами обшуку виявлено та вилучено, серед іншого речі, які були визнані речовини доказами за цим кримінальним провадженням, а саме: облікова картка до військового квитка на ім'я ОСОБА_7 . На зазначене майно накладено арешт;
-даними протоколу огляду від 25.11.2024, відповідно до якого предметом огляду був мобільний телефон ОСОБА_5 «Redmi Note 10 5G», imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , де зафіксовано листування ОСОБА_5 з ОСОБА_7 через месенджер «Viber», а також листування ОСОБА_5 з не встановленою особою (Видалений акаунт).
Отже, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 прийняв пропозицію та одержав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.
При цьому суд відхиляє твердження захисника про те, що мала місце провокація злочину, оскільки з досліджених під час судового розгляду матеріалів та показань свідків встановлено, що правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування вже на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання ОСОБА_7 заяви про вчинення злочину, не здійснювали жодних активних дій, які спонукали ОСОБА_5 до вчинення ним злочину, що свідчить про їхню пасивну роль, і такі дії правоохоронних органів, на переконання суду, не утворюють провокацію злочину.
Водночас, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який полягав у тому, що він отримав матеріальну вигоду для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів, поєднану з вимаганням такої вигоди.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2024 (справа №464/233/22) зробив висновки, що суб'єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК можуть бути як службові особи, зазначені в примітці до ст. 364 КК (наприклад керівники та інші службові особи підприємств, установ чи організацій, які у зв'язку з займаною посадою та наявністю адміністративних функцій можуть здійснювати вплив на прийняття рішення підпорядкованими їм особами, уповноваженими на виконання функцій держави), так і інші фізичні особи, які через наявність певних зв'язків (родинних, сімейних, дружніх, професійних, колективних та інше) можуть здійснити вплив на таких осіб.
При цьому, при кваліфікації дій винної особи за вказаною нормою суду слід з'ясувати: 1) чи погрожувала ця особа вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди законним правам чи інтересам іншої особи, яка пропонує, обіцяє чи надає їй неправомірну вигоду, та наскільки ці погрози для іншої особи були реальними і такими, що дійсно могли завдати шкоди її законним правам чи інтересам, або 2) чи створювала винна особа такі умови, за яких інша особа вимушена була пропонувати, обіцяти чи надати їй неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам для себе чи своїх законних інтересів. За наявності однієї з цих двох ознак дії винної особи підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 369-2 КК.
Однак суд вважає не доведеною належними доказами таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення відповідних дій, поєднаних з вимаганням.
У зв'язку із цим, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 337 КПК України вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Такі висновки суду ґрунтуються на проведеній оцінці досліджених у судових засіданнях таких доказів.
Так, ОСОБА_7 самостійно знайшов ОСОБА_5 (за рекомендацією знайомого) як людину, здатну, на його думку, забезпечити позитивне вирішення його питання щодо військово обліку, оскільки ОСОБА_7 втратив військовий квиток з висновком про виключення його з військового обліку. Саме ОСОБА_7 був ініціатором співпраці з ОСОБА_5 .
В заяві свідка ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 14.08.20.25 останній дійсно вказав, що група осіб на території м. Харкова вимагає з нього грошові кошти за вчинення неправовірних дій, пов'язаних з оформленням документів, що дають право на відстрочку, проте в судовому засіданні ОСОБА_7 такі показання не надав та не підтвердив, натомість навпаки стверджував, що ОСОБА_5 не вимагав у нього кошти, а сказав тільки, що ОСОБА_7 можуть забрати в армію тільки якщо він сам десь попадеться чи сам прийде. Крім того, під час допиту ОСОБА_7 не висловив будь-якого сумніву щодо того, чи потрібно йому взагалі оновлювати військово-облікові дані та проходити ВЛК, натомість вказав, що не довіряє співробітникам ТЦК та СП і все одно шукав би людину, яка б йому допомогла вирішити питання з військовим обліком, а до правоохоронних органів звернувся з заявою про кримінальне правопорушення через те, що вважав суму в 10 тис доларів дуже завищеною.
З досліджених аудіо та відеозаписів, протоколів про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, протоколів про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль вчинення злочину (т. 1 а. с. 171 - 174, 175 - 177, 178 - 180, 193 - 196, 197 - 212) вбачається, що ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 умови, за яких можливе позитивне вирішення його питання з відстрочкою від мобілізації, а саме сплатити 10000 доларів США, однак не вимагав їх сплати. Суть розмов зводилась до того, що для оформлення документів, що дають право на відстрочку та отримання відстрочки на 12 місяців в ІНФОРМАЦІЯ_3 від ОСОБА_7 потрібна така сума коштів, кошти ОСОБА_5 передасть через свою людину, якщо ОСОБА_7 не бажає - то не потрібно. На питання ОСОБА_7 якщо він не знайде кошти та не погодиться вирішувати це питання, чи заберуть його воювати, обвинувачений відповів негативно, що таких як ОСОБА_7 тисячі і він нікому такий там не потрібен, якщо тільки ОСОБА_7 сам не піймається чи сам не прийде. На продовженні співпраці з ним ОСОБА_5 не наполягав, будь-яких погроз чи оманливих тверджень щодо наслідків не оформлення відстрочки з метою спонукання його до сплати коштів - не висловлював.
Отже, в діях ОСОБА_5 відсутні ознаки вимагання неправомірної вигоди, що є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК. А тому суд вважає правильною правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд бере до уваги і визнає обставиною, яка пом'якшує покарання, його щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів, а також особу винного. Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , встановлено, що він притягався раніше до кримінальної відповідальності, проте в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, тимчасово не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання в Харківській області, проте фактично проживає в м. Дніпро, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка після розлучення батьків проживає разом з обвинуваченим.
Вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК, відповідно до примітки до ст. 45 КК України, є корупційним.
Враховуючи корисливий мотив дій обвинуваченого, суд вважає за достатнє та доцільне призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу. При цьому суд враховує вимоги ч. 2 ст. 53 КК України, відповідно до якої за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Отже, розмір штрафу не може бути меншим за суму 412 508,00 грн.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 30.08.2024 застосовано щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 29.08.24. Визначено суму застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840,00 гривень. 02.09.2024 ОСОБА_5 був звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в зв'язку з внесенням застави в сумі 90840,00 грн.
Дані про звернення застави в дохід держави відсутні.
Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , у вигляді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, внесену суму застави за обвинуваченого у розмірі 90840,00 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок грн 00 коп.) грн повернути після набрання вироком законної сили заставодавцю ОСОБА_20 .
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді від 02.09.2024 у справі №642/5123/24 (провадження №1-кс/642/2780/24) та від 02.09.2024 у справі №642/5123/24 (провадження №1-кс/642/2779/24) на мобільний телефон марки «Redmi Note 10 5G», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , з тріщиною на склі, який належить ОСОБА_5 ; на предмети - аркуші паперу, зовні схожі на банкноти номіналом 100 доларів США, серія AB28635564K, 2006 року випуску, у кількості 100 штук; на облікову картку до військового квитка № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 - скасувати.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі на проведення експертиз відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 412 508,00 (чотириста дванадцять тисяч п'ятсот вісім грн 00 коп.) гривень.
Дію запобіжного заходу у вигляді застави залишити без змін та після набрання вироком законної сили - припинити.
Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_20 заставу у сумі 90840,00 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок грн 00 коп.) грн, яка була внесена згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.08.2024, справа №642/5123/24, провадження №1-кс/642/2770/24 (рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, код отримувача 26281249, надавач платіжних послуг отримувача: 820172 Державна казначейська служба України, призначення платежу ;101;3056922836; Залог за вихід з під варти ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 642/5123/24, провадження №1-кс/642/2770/24, ОСОБА_20 ), відповідно до квитанції до платіжної інструкції №27 від 30.08.2024.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 02.09.2024 у справі №642/5123/24 (провадження №1-кс/642/2780/24) на мобільний телефон марки «Redmi Note 10 5G», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , з тріщиною на склі, який належить ОСОБА_5 ; предмети - аркуші паперу, зовні схожі на банкноти номіналом 100 доларів США, серія AB28635564K, 2006 року випуску, у кількості 100 штук - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 02.09.2024 у справі №642/5123/24 (провадження №1-кс/642/2779/24) на облікову картку до військового квитка № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 - скасувати.
Речові докази, а саме:
- облікову картку до військового квитка № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 - повернути до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- мобільний телефон марки «Redmi Note 10 5G», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , з тріщиною на склі, який належить ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5 ;
- предмети - аркуші паперу, зовні схожі на банкноти номіналом 100 доларів США, серія AB28635564K, 2006 року випуску, у кількості 100 штук - знищити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1