справа № 388/2422/25
провадження № 2/388/817/2025
24.11.2025м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
при секретарі судового засідання Гринькова І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомчерез систему «Електронний суд», поданим його представником - адвокатом Мамедовим А.Х., що діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 25ц/15-10/2 від 15.10.2025, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серія АЕ № 1435908 до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просив розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем, зареєстрований 28.12.2024 Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 28.12.2024 складено відповідний актовий запис № 634.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вони з ОСОБА_2 з 28.12.2024 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу спільних дітей не мають. Причиною розірвання шлюбу є те, що спільне життя з відповідачем у нього не склалося, починаючи з липня 2025 фактичні шлюбні відносини між ними припинились та кожен з них живе окремим життям і своїми інтересами. Зазначив, що фактично сім'я припинила своє існування. Вважає, що збереження сім'ї неможливе та суперечить його інтересам.
Ухвалою від 24.10.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Представник позивача звернувся до суду із заявою у якій просив розглядати справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач звернулася до суду із заявами, у яких просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності її учасників, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у процесуальних заявах по суті справи, які були подані до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, враховуючи безумовне визнання відповідачем позову, судом, з метою з'ясування чи не суперечить таке визнання закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, на підставі доказів, наданих учасниками справи, встановлено такі обставини.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 28.12.2024 Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 28.12.2024 складено відповідний актовий запис № 634, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 28.12.2024.
Твердження позивача про те, що подружжям шлюбно-сімейні стосунки не підтримуються та останні намірів їх відновлювати не мають наявними у справі доказами не спростовуються.
За вказаних вище обставин та підстав позову, зазначених позивачем причин для розірвання шлюбу з відповідачем, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, зокрема, позивача, яким пред'явлено позов до суду про розірвання шлюбу з відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
При цьому, судом відзначається, що добровільність шлюбу, - одна з основних його засад. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з позовом і наполягає на розірванні шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Положеннями ч. 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
При цьому, під час розгляду справи за наявними в ній доказами обставини, наведені у ч. 2 ст. 110 СК України, за яких позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений, - судом не встановлені.
Як зазначено у ч. 2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З клопотанням про надання строку для примирення сторони до суду не звертались.
Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
При цьому, суд констатує, що з вимогою щодо відновлення дошлюбного прізвища відповідач до суду не зверталась.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, зокрема, те, що рішення позивача про розірвання шлюбу та пред'явлення з цього приводу позову до суду прийнято з усвідомленням ним його наслідків, шлюбно-сімейні відносини між сторонами фактично припинено, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу та шлюбно-сімейних відносин неможливе та буде суперечити інтересам, зокрема, позивача, у зв'язку з чим такий шлюб слід розірвати.
Щодо розподілу судових витрат судом відзначається таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». Вичерпний перелік документів за подання до суду яких судовий збір не справляється та перелік пільг щодо сплати судового збору наведено у ч. 2 ст. 3, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно.
Вимога про розірвання шлюбу є немайновою вимогою, а отже, судовий збір з урахуванням викладеного вище підлягає стягненню як за вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік», становить 3028,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом через систему «Електронний суд».
Відповідно до умов ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, при зверненні до суду через систему «Електронний суд» із вказаним позовом, який містить вимогу немайнового характеру до нього необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. (3028 х 0,4 х 0,8).
Однак, у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач до поданої до суду позовної заяви, яка містить вимогу немайнового характеру не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
При цьому позивач у позові зазначив, що він на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначеною нормою звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з наступними змінами та доповненнями. У ст. 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся до суду.
Тому, оскільки позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про розірвання шлюбу, яка не зачіпає порядок надання, обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за звернення позивача до суду з таким позовом підлягає сплаті.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», викладеним, зокрема, у постанові від 09.10.2019 (справа № 9901/311/19).
З урахуванням встановлених обставин на наведених правових норм, які регулюють питання справляння судового збору та судової практики, питання розподілу судових витрат у частині витрат по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням положень ст. 142 ЦПК України, якими, зокрема передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, на підставі чого, враховуючи, що позивач не сплатив судовий збір при зверненні до суду, відповідач визнав позов в повному обсязі і такий позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 968,96 грн., слід частково стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 105, 110, 112, 114 СК України, статтями 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 28.12.2024 Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 28.12.2024 складено відповідний актовий запис № 634.
Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили (чинності).
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.А. Кнуров