Справа № 346/4359/24
Провадження № 2/346/232/25
21 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Сольського В.В.
за участі секретаря судового засідання Біди Ю.Б.
представника позивача Семенчук Ю.М.
представників відповідачів Добрянського І.В., Борис Л.Д., Крат В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа2Тікетс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
В провадження суду перебуває вказана цивільна справа.
28 липня 2025 року представник відповідача ТОВ «Медіа2тікетс» звернувся до суду із письмовим клопотанням в якому зазначив, що з поданням відзиву на позовну заяву відповідач подав суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ «Медіа2тікетс» понесено та які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 50 000 грн.
Представник вказує, що з огляду на відсутню реєстрацію згідно законодавства України місця проживання (перебування) чи місцязнаходження на території України відповідача та відсутність у нього майна, вартість якого була б достатньою для відшкодування судових витрат понесених відповідачем у випадку відмови у позові, існує високий ризик, що ОСОБА_1 не зможе компенсувати вказані витрати.
Тому представник просить для забезпечення можливого відшкодування витрат ТОВ «Медіа2тікетс» на правову допомогу зобов'язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області суму у розмірі 50 000 грн.
В судовому засіданні представник ТОВ «Медіа2тікетс» клопотання із вказаних підстав підтримав.
Представник позивача щодо клопотання заперечила.
Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктами 2, 4, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.
Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п'яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що забезпечення судових витрат це є правом суду, а не обов'язком.
Щодо тверджень представника відповідача про те, що позов має ознаки безпідставного, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зауважує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Суд вважає за неприпустиме надавати на цій стадії судового розгляду будь-які оцінки щодо поданих сторонами доказів та утримується від передчасних висновків щодо обґрунтованості позову та його правових підстав, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, їх належність, допустимість, достовірність оцінюється як кожний окремо, так і їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, безпосередньо приймаючи рішення.
Разом з тим, представником відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії сторони позивача були здійснені шляхом пред'явлення позову та в чому вони виражені, зокрема: чи діяла сторона позивача недобросовісно; чи має сторона позивача на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Також на теперішній час у суду відсутні відомості, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
При цьому, слід врахувати, що проведений представником відповідача розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн на цій стадії судового розгляду справи є попереднім.
З огляду на аналіз вказаних норм процесуального закону, надану судом оцінку доводів заяви, заявниками не доведено наявність визначених ст. 135 ЦПК України підстав для забезпечення судових витрат, у тому числі, що позов має ознаки безпідставності, чи того, що позивач має незадовільний майновий стан, який у разі відмови у задоволенні позову та стягнення з позивача судових витрат стане перепоною у виконанні позивачем рішення в частині стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача.
Суд констатує, що заявником не доведено та судом не встановлено наявність жодної із підстав, визначених ч.4 ст.135 ЦПК України, які є необхідними для забезпечення судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи.
Крім того, суд зауважує, що забезпечення судових витрат - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті ухвалення судом рішення не на користь позивача. Забезпечення судових витрат застосовується для забезпечення можливого, а не фактичного відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу за час розгляду справи по суті.
Виходячи з наведеного вище, суд не знаходить правових і фактичних підстав для задоволення заяви представника відповідача про забезпечення судових витрат, а відтак заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 135, 259-261, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника ТОВ «Медіа2тікетс», про забезпечення судових витрат у справі за ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа2Тікетс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Сольський В. В.