Справа № 206/6228/25
Провадження № 1-кс/206/1233/25
19.11.2025 слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні під № 42024132610000243, відомості про яке внесені до ЄРДР від 04.08.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходив військову службу на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді кулеметника 2 механізованого відділення, 2 механізованого взводу, 4 механізованої роти, 2 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника-адвоката ОСОБА_6
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Луганській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42023132610000243 від 04.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за підозрою ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що Солдат ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період та проходячи її на посаді кулеметника 2 механізованого відділення, 2 механізованого взводу, 4 механізованої роти, 2 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, відмовився від несення обов'язків військової служби, в тому числі від виконання поставлених завдань, в рамках здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області та діючи з особистих мотивів, з прямим умислом, направленим на залишення місця дислокації підрозділу, 21.07.2023 незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та без поважних причин самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка на той час дислокувалась в населеному пункті АДРЕСА_2 , в умовах військового стану та проводив час на власний розсуд у спосіб, не пов'язаний із проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби, тобто фактично ухилився від військової служби.
22.08.2025 складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 , в порядку ст. 287 КПК України вручено особисто в день складання підозри.
Прийнятими заходами встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 не представилося можливим, оскільки він переховується від органів досудового слідства, не з'являється на виклик до слідчого, не відповідає на телефонні дзвінки, у зв'язку з чим 24.09.2025 його оголошено у розшук.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій підозрюваного, на теперішній час виникла необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу с наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Так, під час досудового розслідування було допитано свідка, який вказав на вчинення ОСОБА_5 самовільного залишення місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, та іншими матеріалами кримінального провадження (накази командира військової частини, матеріали службового розслідування), які долучені до клопотання тощо.
Таким чином, повідомлена підозра ОСОБА_5 на теперішній час є повністю обгрунтованою, що у свою чергу являється однією з необхідних підстав для застосування запобіжного заходу.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обгрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу, крім того ризик переховуватися від органу досудового розслідування підтверджується тим, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, ухилився від проходження військової служби, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу та не повернувся до місця несення служби;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на допитаних свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби призваного за мобілізацією може вчинити інші майнові злочини, оскільки не має джерела доходу для існування. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Отже, для досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 ,, запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.
Сторона обвинувачення акцентує увагу суду, що під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою, немає.
Обговорюючи питання визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених цим Кодексом, слід зазначити, що під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. (Згідно із Законом № 2198-IX від 14.04.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2531-IX від 16.08.2022).
На підставі викладеного, просить клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити. Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб стосовно підозрюваного солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованої у АДРЕСА_3 . У разі застосування судом альтернативного виду запобіжного заходу підозрюваному у виді застави, прошу суд, з урахуванням майнового становища підозрюваного, зокрема рівня матеріального забезпечення військовослужбовців, тяжкості кримінального правопорушення в якому він підозрюється, визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу обвинувачений, без дозволу командира військової частини або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по кримінальному провадженню; не залишати місце несення служби, тимчасове розташування підрозділу військової частини без дозволу командира військової частини; повернутися до виконання покладених військових обов'язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина .
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити, оскільки вважав, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, неможливе, оскільки під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 існують обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КК України, на які посилається в клопотанні.
Захисник-адвокат ОСОБА_6 , яку підтримав підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки вважала, що у вказаному клопотанні наведені ризики є недоведеними та ніякими доказами не підтвердженими. Разом з тим просила суд обрати інший запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді домашньому арешту, зазначивши, що всі покладені на нього обов'язки останній буде виконувати.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив клопотання захисника-двоката ОСОБА_6 задовольнити та обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в задоволенні клопотання прокурора прсив відмовити.
Вислухавши доводи прокурора, захисника-адвкоата, пояснення підозрюваного, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні ГУНП в Луганській області знаходиться кримінальне провадження №42024132610000243 від 04.08.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
22.08.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 , в порядку ст. 287 КПК України вручено особисто в день складання підозри.
Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра від 05.11.2025 надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з метою його приводу до Самарського районного суду міста Дніпра, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу затримання особи за ухвалою слідчого судді від 17.10.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано 19.11.2025 об 11 год. 30 хв.
19.11.2025 підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлено до Самарського районного суду міста Дніпра для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У силу ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: витяг з ЄРДР від 04.08.2023, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (злочину) в порядку ст. 214 КПК України, актом службового розслідування за фактом самовільного заишення частини ОСОБА_5 , протколом допита свідка ОСОБА_8 , повідомленням про підозру ОСОБА_5 від22.08.2025, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 22.08.2025, постановою про оголошення в розшук ОСОБА_5 від 24.09.2025, постановою про відновлення кримнаільного провадження, ухвалою слідчого судді від 05.11.2025 про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу до Самарського районного суду міста Дніпра, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюта іншими матеріалами клопотання.
Клопотання та матеріали, надані слідчим, дійсно свідчать про реальне існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи факт можливої суворості покарання за вироком суду, може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2011 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки дійсно за відсутності запобіжного заходу ОСОБА_5 може впливати на свідків - військовослужбовців частини в якій він проходив службу, з метою схиляння їх до зміни або відмови від надання правдивих свідчить у суді, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
Також, погоджується з ризиком передбаченим ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказане підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби призваного за мобілізацією може вчинити інші майнові злочини, оскільки не має джерела доходу для існування. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Враховуючи викладені, обставини, суд вважає, за необхідне відмовити стороні захисту та підозрюваному у задоволення клопотання щодо обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Викладене вище, у своїй сукупності, є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку та виключає об'єктивну можливість щодо застосування більш м'якого виду запобіжного заходу за умови дійсного підтвердження наявності ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак, з урахуванням положень ч. 8 ст. 176 КПК України, підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України в розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 182 КПК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Враховуючи дані підозрюваного, суд вважає, що застава у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не являється завідомо непомірною для нього.
В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.
Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184,193-194, 196, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні під № 42024132610000243, відомості про яке внесені до ЄРДР від 04.08.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходив військову службу на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді кулеметника 2 механізованого відділення, 2 механізованого взводу, 4 механізованої роти, 2 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті Військової служби правопорядку Збройних Сил України на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 19 листопада 2025 року до 15 січня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).
Підозрюваний або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи або частка майна такого.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, він буде вважатися такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк два місяці наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого або суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження;
-утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по кримінальному провадженню.
Строк дії ухвали визначити до 15 січня 2026 року включно.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід - відмовити.
Проголошення повного тексту ухвали відбудеться 21 листопада 2025 року о 15 год. 40 хв.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1