Справа № 190/2090/25
Провадження №2/190/937/25
(заочне)
10 листопада 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 24 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 4651369, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало останньому кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його картковий рахунок, однак відповідач зобов'язання щодо повернення кредиту, нарахованих процентів та комісійної винагороди не виконав.
Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 23950,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 18000,00 грн., заборгованість за комісійними винагородами - 950,00 грн.
13 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір відступлення права вимоги № 07Т, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором від 24 травня 2021 року № 4651369 на загальну суму 23950,00 грн..
Враховуючи вищевикладене, просять стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4651369 від 24.05.2021 року у розмірі 23950,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 5000,00 грн.
Позивач ТОВ «Діджи фінанс» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в позові просили справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.
Відповідачу ОСОБА_1 у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду. Вказана судова поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній»/а.с.20/. Також відповідач ОСОБА_1 , про розгляд справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив/а.с.19/.
Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 24 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4651369, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику у строкове платне користування кошти у розмірі 5000,00 грн., які відповідач зобов'язувався повернути в 30-ти денний строк, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 3000.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6. Договору). Загальна вартість кредиту у відповідності до графіку платежів та п. 1.5 кредитного договору становить 8950,00 грн.
ТОВ «Мілоан», зі своєї сторони, у повному обсязі виконало взяті на себе обов'язки узгоджені сторонами зазначеним кредитним договором, що підтверджено платіжним дорученням № 47032022 від 24.05.2021 року про зарахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 у розмірі 5000, 00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 4651369.
13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 07Т, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором.
У відповідності до витягу з додатку до договору факторингу № 07Т від 13 вересня 2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4651369 від 24.05.2021 року у розмірі 23950,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 18000,00 грн., заборгованість за комісійними винагородами - 950,00 грн..
За правилом частини першої ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга ст.639 ЦК України.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частин першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої ст.11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин першої ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша ст.642 ЦК України).
За таких обставин, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір процентної ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
За приписами ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Із зазначеного позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 здійснив усі необхідні дії, спрямовані на укладення договору про споживчий кредит № 4651369 від 24.05.2021 року.
Отже, заповненням анкети-заяви на кредит від 24 травня 2021 року № 4651369 та підписанням договору про споживчий кредит від 24 травня 2021 року № 4651369 відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних дій по попередньому заповненню анкети-заяви та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.
Отже, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит від 24 травня 2021 року № 4651369.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б спростували створення відповідачем особистого кабінету на сайті ТОВ «Мілоан», приналежність саме відповідачу, а не іншій особі ніж відповідач, засобів зв'язку (номеру мобільного телефону та електронної пошти), які використовувалися сторонами при укладенні договору, а також не спростовано укладення сторонами самого договору про споживчий кредит та отримання відповідачем коштів за цим договором на вказаний останнім картковий рахунок (приналежність такого не відповідачу, а іншій особі).
Встановивши, що між сторонами виникли договірні відносини за умовами договору про споживчий кредит від 24 травня 2021 року № 4651369, суд приходить до висновку, що у відповідача виникли права щодо користування і обов'язки з повернення кредитних коштів.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується, що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по договором, ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання його електронним цифровим підписом, однак, в порушення умов вказаного договору не виконав своїх зобов'язань щодо повернення коштів та сплати відсотків, а тому позов підлягає задоволенню.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Діджи Фінанс» надано: копію договору від 05 травня 2025 року № 42649746 про надання правової допомоги; додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 05 травня 2025 року № 42649746, копію детального опису робіт (наданих послуг).
За змістом вищевказаних документів вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 5000,00 грн.
В питанні критеріїв слід врахувати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідач будь-яких заперечень щодо вирішення цього питання не надав.
За такого, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що вказана сума у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-281 ЦПК, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, ІВАN № НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») - 23950 (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором № 4651369 від 24 травня 2021 року, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000, 00 грн, заборгованість за відсотками - 18000,00 грн, заборгованість за комісійними винагородами - 950,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правчину допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса