Справа № 185/1171/25
Провадження № 2/185/3036/25
24 листопада 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2025 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 4680350724 від 18.07.2024 у розмірі 21 664,00 грн та судові витрати по справі.
Позиція позивача
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилався на те, що 18.07.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4680350724, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6 900,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок, на строк 360 днів, стандартна процентна ставка 1,5 % на день, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти на умовах, передбачених договором. Однак, відповідач не виконала умови договору, в результаті чого за договором надання грошових коштів у позику № 4680350724 від 18.07.2024, станом на 23.01.3025, виникла заборгованість у розмірі 21 664,00 грн, яка складається з наступного: 6 400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 264,00 грн - заборгованість за процентами. Відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданих йому грошових коштів, що й стало підставою для звернення до суду.
Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 для розгляду справи визначено головуючого суддю Зінченко А.С.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С. від 27 лютого 2025 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі довідки головного спеціаліста з питань персоналу Нестеренко В.М. від 26.03.2025 № 44 про перебування с. Зінченко А.С. у частині щорічної і основної відпустці з 17.03.2025 по 01.05.2025, рішення зборів суддів від 20.03.2025 № 6, акту передачі не розглянутих судових справ для проведення повторного автоматизованого розподілу, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно ст. 14 ЦПК України, для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Бондаренко В.М.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М. від 14 квітня 2025 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористалася своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до суду не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, не повідомила суд про причини не явки, хоча була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Відомостей про неможливість з'явитися у судове засідання відповідач суду не надала. Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4680350724.
Відповідно до умов договору, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало ОСОБА_1 позику у розмірі 6 900,00 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, п.2.6.2 та п.2.6.3. цього договору, його додатків, стандартна процентна ставка 1,5 % на день.
Відповідно до п.п. 2.6 договору процентна ставка фіксована.
Додатком №1 до договору надання грошових коштів у позику № 4680350724 від 18.07.2024, є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику.
Договір надання грошових коштів у позику № 4680350724 від 18.07.2024 був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора.
Факт перерахування позивачем грошових коштів у сумі 6 900,00 грн на картковий рахунок відповідача підтверджено квитанцією до платіжної інструкції № 19922-1354-124100060 від 8.07.2024 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та відповідачем не спростовано отримання грошових коштів у зазначеній сумі.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 4680350724 від 18.07.2024, станом на 23.01.2025, становить 21 664,00 грн, яка складається з наступного: 6 900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 264,00 грн - заборгованість за процентами.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором надання грошових коштів у позику № 4680350724 від 18.07.2024 у розмірі 21 664,00 грн.
Норми права, які застосував суд, та висновки
Договір надання грошових коштів у позику № 4680350724 від 18.07.2024 був підписаний електронним підписом Позичальника, а тому застосуванню підлягають відповідні норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином, судом встановлено, що укладений договір надання грошових коштів у позику між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідачем не надано жодного доказу щодо оспорення зазначеного договору.
Таким чином, судом встановлено, що укладений між сторонами договір надання грошових коштів у позику не оспорювався та не визнавався судом недійсним, тому є чинним, оскільки відповідає формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Відповідачем доказів про повернення наданих грошових коштів кредитору за договором суду не надано.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У визначені статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) вбачається, що абзац 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат.
Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до платіжної інструкції № 137 від 28.01.2025 позивач, за подачу позовної заяви, сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, який і підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 4680350724 від 18.07.2024, станом на 23.01.2025, у розмірі 21 664 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп., яка складається з наступного:
-6 900 (шість тисяч дев'ятсот) грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
-15 264 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн 00 коп. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», ЄДРПОУ 44127243, понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, пов. 9, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44127243.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя В.М. Бондаренко