Справа № 175/2242/25
Провадження № 2/175/1763/25
Іменем України
"20" листопада 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Білоусової О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білоусової О.М. у цивільній справі № 175/2242/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпік-2» про визнання незаконними дій та зобов'язання вичинити дії, -
В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 175/2242/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпік-2» про визнання незаконними дій та зобов'язання вичинити дії.
Ухвалою суду від 27.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у цивільній справі з викликом сторін.
Ухвалою суду від 05.09.2025 року цивільну справу №175/2242/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2" про зобов'язання вчинити певні дії об'єднано в одне провадження із цивільною справою № 175/8914/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Асоціації «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про визнання відсутності зобов'язання та присвоєно їм номер №175/2242/25 (провадження № 2/175/521/25).
Ухвалою суду від 06.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11 листопада 2025 року об 15 годині 15 хвилин в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області. В судовому засіданні 11.11.2025 оголошено перерву за заявою позивача ОСОБА_1 через його погане самопочуття після пояснень представника відповідача до 11 год. 30 хвил. 25 листопада 2025.
19 листопада 2025 року від ОСОБА_1 в систему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді Білоусової О.М. у цивільній справі № 175/2242/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпік-2» про визнання незаконними дій та зобов'язання вичинити дії, яка зареєстрована судом 20.11.2025.
Заява обґрунтована тим, що у судді упереджене ставлення, а саме тому що суддя Білоусова О.М. вже декілька років орендує житло, тобто постійно проживає, в житловому комплексі «Олімпік-2», де функціонують безпосередньо відповідачі у справі - ОСББ «Олімпік-2б» та Асоціація ОСББ «Олімпік-2». Зазначає, що як довготривалий мешканець цього комплексу, суддя Білоусова О.М. перебуває у комерційно-побутовій залежності від діяльності та фінансових рішень відповідачів. Вказує, що суддя вже розглядала кілька справ за участю відповідачів (ОСББ «Олімпік-2б» та Асоціації ОСББ «Олімпік-2»), і, за наявною інформацією, всі рішення були ухвалені на користь цих організацій. Зокрема, 17.11.2025 року суддя Білоусова О.М. ухвалила рішення на користь цих організацій у справі № 175/6850/25.
Ознайомившись із заявою про відвід судді вважаю її необґрунтованою, з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-9, 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Заява про відвід судді складена позивачем та надійшла до суду через систему «Електронний суд» 19.11.2025 року, та зареєстрована судом 20.11.2025, тобто за три робочі дні до наступного судового засідання, яке призначено на 25.11.2025 року о 11.30 год.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Аналізуючи обґрунтованість заяви про відвід, суд виходить з наступного.
Як зазначалося вище, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених, зокрема, п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.
Метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, до яких, зокрема, належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивного погляду суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Разом з тим, як неодноразово наголошував Верховний Суд, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи ч.4 ст. 39 ЦПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
При цьому, за загальним правилом, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості потрібно довести наявність суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Так, під час розгляду справи № 175/6850/25 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б», третя особа: Асоціація «Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме в судовому засіданні 22.09.2025 суддею Білоусовою О.М. доведено до відома учасників процесу, що маючи статус ВПО, вона орендує житло на території цього житлового комплексу, не є відповідно власником житла, а тому не приймає участі у вирішенні жодного питання в ОСББ, з головою ОСББ, тощо ніяких стосунків не має. Дана інформація відкрита учасникам по справі та в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначено, що оскільки має місце оренда житла то він довіряє складу суду та відводів не має, "поки що".
При цьому, ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді після отримання копії рішення суду від 17.11.2025 про відмову в задоволенні його позову до ОСББ "Олімпік -2" у справі 175/6850/25. З огляду на вищезазначене, зазначаючи, що рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, дана заява є необґрунтованою.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Білоусової О.М., у зв'язку з чим, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білоусової О.М. у цивільній справі № 175/2242/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпік-2» про визнання незаконними дій та зобов'язання вичинити дії, передати до канцелярії суду для визначення в порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України судді для вирішення питання про відвід.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Білоусова