Справа № 317/4491/25
Провадження № 3/317/2272/2025
19 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Мінгазов Р.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділу поліції №6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою (згідно протоколу): АДРЕСА_1 Інші відомості суду не відомі,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №438493 встановлено, що 30.08.2024 о 12 год. 45 хв. по вул. Академічна буд.10 в с. Сонячне Запорізького району, Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810 (0681). Результат - 0,39 ‰ проміле, тест №2843. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування без порушення ПДР.
Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Присутня в судовому засіданні адвокат Сухорукова Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала клопотання про закриття провадження у справі, в якому просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. В обґрунтування цього послалась на те, що співробітниками поліції при складанні адміністративного протоколу та оформленні матеріалів відносно ОСОБА_1 було допущено ряд суттєвих порушень, які виключають законну можливість притягнути його до адміністративної відповідальності, а саме те, що працівниками поліції при перевірці водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння не був проведений контрольний замір приладуAlcotest Drager 6810, а також й те що, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, однак працівниками поліції не було реалізовано зазначеного права особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 висловлював бажання прослідувати до медичного закладу.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування особою транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 7 Закону України «Про національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
В другій частині цієї статті зазначається, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 розділу І зазначеної Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 3 розділу І зазначеної Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 6 розділу І зазначеної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
Згідно пункту 6 розділу ІІ зазначеної Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно пункту 7 розділу І зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Відповідно до пунктів 4, 6 постанови КМУ від 17 грудня 2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», ст. 266 КУпАП, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши відеозапис з бодікамер поліцейських, який проводився в момент зупинки транспортного засобу, а також письмові докази у справі, давши їм належну та всебічну оцінку у їх сукупності, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства суддя приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наступними підставами.
Аналіз вищенаведених норм закону вимагає від поліцейського обов'язкове виконання ряду послідовних дій щодо зупинки водія, виявлення ознак сп'яніння та подальшої вимоги пройти огляд на стан сп'яніння. Таким чином, законній вимозі поліцейського до водія пройти огляд на стан сп'яніння повинні обов'язково передувати законна зупинка транспортного засобу та безпосереднє виявлення ознак сп'яніння у водія.
Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні відеозапису бодікамери поліцейського, що дійсно ОСОБА_1 30.08.2025 приблизно о 12:42 керуючи транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 здійснював рух по вулиці Академічна в с. Сонячне, патруль зупинив вказаний транспортний засіб шляхом вмикання червоних маячків та голосових сигналів. Після зупинки транспортного засобу, поліцейські підійшли до ОСОБА_1 , та відразу висунули вимогу про перевірку водійського посвідчення, однак при цьому поліцейські не повідомили своє прізвище, звання та посаду та не повідомили про причину зупинки, без пред'явлення службових посвідчень та повідомлення ПІБ та посади, інспекторами поліції було проведено перевірку документів, під час якої було вилучено водійське посвідчення, та відразу після цього запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Драгер. При цьому жодних дій направлених на виявлення ознак сп'яніння у водія проведено не було.
Цим повністю не підтверджується факт законної зупинки транспортного засобу із інформуванням водія про конкретну причину зупинення з детальним описом підстави зупинки, як того вимагає стаття 35 Закону України «Про національну поліцію».
Крім цього слід зазначити, що проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 (далі - Порядок).
Вимогами частини другої статті 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Тобто, проведення огляду водія на визначення стану сп'яніння повинен містити відповідний алгоритм дій працівника поліції, який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №438493 вбачається, що ОСОБА_1 30.08.2025 року о 12 год 42 хв. по вул. Академічна буд.10 в с. Сонячне Запорізького району, Запорізької області, керував транспортним засобом марки Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6810. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 0,39 % проміле.
З дослідженого відеозапису судом встановлено, що працівниками поліції при проведенні огляду ОСОБА_1 не дотримано встановленого нормативними актами порядку.
Так, згідно з п.4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Як зазначено вище, при огляді ОСОБА_1 працівниками поліції застосовувався технічний засіб Alcotest Drager 6810.
Згідно з інструкцією з експлуатації до цього технічного засобу, проведення тесту здійснюється після контрольного забору повітря.
Проте, з відеозапису вбачається, що в порушення вимог Інструкції з експлуатації спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, перед тестуванням не здійснювався контрольний забір повітря, що ставить під сумнів результати проведеного огляду.
При цьому, суд звертає увагу і на те, що з переглянутого відеозапису якихось явних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не вбачається, поведінка особи відповідала обстановці.
У відповідності до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Після проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатору Драгер, на питання працівника поліції чи згоден він з результатом, та чи бажає проїхати до медичного закладу ОСОБА_1 відповідно повідомив, що він з резульаттом не згоден та згоден проїхати до медичного закладу для повторного аналізу.
Однак, працівники поліції не дотримались вимог діючого законодавства в частині направлення особи до медичного закладу для проведення огляду на стан сп'яніння, а ОСОБА_1 не може вважатися таким, що був направлений на відповідний огляд до медичного закладу, у встановленому законодавством порядку.
З огляду на викладене, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Аналізуючи під час розгляду наявні в матеріалах справи докази, а також доводи викладені у судовому засіданні адвокатом Сухоруковою Н.М., слід зазначити, що вони знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а отже приходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення, що є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття.
Таким чином, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, приходжу до висновку, що в його діях не вбачається складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33, 38, 130, 245, 247, 266, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Р.В. Мінгазов