Справа № 947/41812/25
Провадження № 2-н/947/12207/25
24.11.2025
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за спожитий природний газ в сумі 48173 гривні 01 копійка та вирішення питання про стягнення судового збору,
04.11.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за спожитий природний газ в сумі 48173 гривні 01 копійка та вирішення питання про стягнення судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.
У відповідності до ч.1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Частинами 4, 5 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
У відповідності до відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області, Українець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що у відповідності до положень статті 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються зокрема: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Судом приймаєтсья, що у відповідності до п. 6 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Так, з поданої до суду заяви вбачається, що заяником заявлено вимоги до ОСОБА_1 , як споживача наданих житлово-комунальних послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, заявником до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , як і не надано доказів, що: ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою, приймаючи встановлене судом зареєстрвоане місце проживання боржника за іншою адресою; визначений боржник є власником нерухомого майна за якою утворилась спірна заборгованість за надані житлово-комунальні послуги; з визначеним боржником, як відповідальною особою, укладені відповідні договори про постачання природного газу за адресою нерухомого майна за якою утворилась спірна заборгованість за надані житлово-комунальні послуги; на підставі чого особовий рахунок за адресою нерухомого майна за якою утворилась спірна заборгованість за надані житлово-комунальні послуги відкрито на ім'я визначеного заявником боржника.
Отже, наведені обставини не свідчать про підтвердження заявником права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, до визначеного боржника.
Відповідно до п. 8, ч. 1 ст. 165 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за даною заявою.
Відповідно до відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 260, 352, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за спожитий природний газ в сумі 48173 гривні 01 копійка та вирішенні питання про стягнення судового збору.
Роз'яснити стягувачеві, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л. В. Калініченко