Справа № 946/7308/25
Провадження № 2/946/4032/25
13 листопада 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:
- незавершений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,2135 га, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 356185 від 15.07.2005 року, кадастровий номер - 5122086300:02:001:0003.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом було встановлено, що ОСОБА_3 належало наступне майно:
- незавершений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно запису в посгосоподарській книзі виконавчого комітету Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (Старонекрасівський старостинський округ) за № 15, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 02.04.2024 року за № 196, що також підтверджено довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 15.10.2025 року за № 1577, згідно якої, відсоток готовності незавершеного будівництвом житлового будинку складає 90 %;
- земельна ділянка площею 0,2135 га, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 356185 від 15.07.2005 року, кадастровий номер - 5122086300:02:001:0003.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.01.2024 року, виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському ралійні Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідковою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 82987026 від 22.10.2025 року згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 є:
- дружина ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 02.02.1991 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу Одеської області;
- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 07.05.2001 року, виданого виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Так, як було з'ясовано судом, відповідач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем на проживав та до нотаріальної контри із заявою про прийняття спадщини не звертався, тому вважається таким, що фактично не прийняв спадщину відповідно до вимог ст. ст. 1268, 1269 ЦК України.
В свою чергу, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 02.04.2024 року за № 196, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачами вимог про визнання права власності на спадкове майнота право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 28.03.1997 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспортний документ № НОМЕР_6 , орган, що видав № 5129 від 05.08.2021 року, РНОКПП - НОМЕР_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:
- незавершений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,2135 га, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 356185 від 15.07.2005 року, кадастровий номер - 5122086300:02:001:0003.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 листопада 2025 року.
Суддя: О.О.Бурнусус