справа № 492/1522/25
провадження 3/492/491/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Ламбрівка Тарутинського району Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, маючої на утриманні сімох неповнолітніх дітей, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не вчиняла однорідного правопорушення
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановила:
20 січня 2025 року приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо догляду та виховання за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній 20 січня 2025 року приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи в занедбаному будинку по АДРЕСА_1 , без нагляду, з'їв пігулки та отримав отруєння. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 09 год. 15 хв. 12 листопада 2025 року, ОСОБА_1 не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення їй судової повістки. Крім того, ОСОБА_1 була повідомлена працівниками поліції про те, що справа буде розглядатися Арцизьким районним судом Одеської області, про що свідчить її підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Шевченко проти України» (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 була позбавлена права отримувати у суді інформацію про рух справи, тощо.
Також, слід врахувати про можливість ОСОБА_1 дізнатись про стан судового провадження справи залежить від її волевиявлення, тобто має суб'єктивний характер.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не повідомила про причини своєї неявки у судове засідання, призначене на 09 год. 15 хв. 12 листопада 2025 року, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала, суддя, відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 184 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності за наявними у справі доказами, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 277 КУпАП.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що притягувана своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а її провина у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 614794 від 20 жовтня 2025 року; повідомленням ЄО № 391 від 21 січня 2025 року; медичною карткою стаціонарного хворого ОСОБА_2 № 586 від 21 січня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 21 січня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 23 січня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 21 січня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 21 січня 2025 року; протоколом допиту самої притягуваної ОСОБА_1 , яка при складення протоколу відносно неї дала пояснення про те, що ухилилася від нагляд за дитиною ОСОБА_2 , внаслідок чого він стравився таблетками, внаслідок чого лікувався у лікарні; постановою про закриття кримінального провадження від 22 вересня 2025 року та іншими матеріалами справи.
Всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши усі фактичні дані, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими суддею.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до статей 34, 35 КУпАП пом'якшують, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суддею встановлено не було.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушницю ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення; особу правопорушниці ОСОБА_1 : вік, соціальне положення; ступінь її провини та ставлення до вчиненого; відсутність обставин, які пом'якшують, обтяжують відповідальність під час вчинення вказаного адміністративного правопорушення, суддя дійшла висновку, що для виховання ОСОБА_1 , запобігання вчинення нею нових правопорушень буде недоцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, а цілі адміністративного стягнення будуть досягнуті при накладенні на неї адміністративного стягнення у виді попередження, передбаченого санкцією частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, суддя вважає, що в даному випадку таке стягнення, як попередження, буде достатнім та таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням постанови про накладення на правопорушницю адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 40-1, 184, 221, 283-285, 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом 5 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
постановила:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення за частиною 1 статті 184 КУпАП у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.