Справа №491/1063/25
Провадження № 1-кп/491/73/25
іменем України
24 листопада 2025 рокум.Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого у справі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , вивчивши в порядку спрощеного провадження, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025167180000154, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2025 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженка с. Кохівка Ананьївського району Одеської області; українка; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 28 листопада 2005 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; не працює; має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; має середньо-спеціальну освіту; раніше не судима,
захисник обвинуваченого: адвокат ОСОБА_4 ,
потерпіла у кримінальному провадженні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; уродженка с. Ананьїв 2-а дільниця Ананьївського району Одеської області; українка; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 03 квітня 1997 року; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; не працює,
прокурори у кримінальному провадженні: керівник Любашівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , заступник керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 , прокурори Любашівської окружної прокуратури Одеської області: ОСОБА_8 (старший групи), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
20 листопада 2025 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області з Любашівської окружної прокуратури Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025167180000154, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025167180000154, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, містили, передбачене частинами першою, третьою статті 302 КПК України, клопотання прокурора про здійснення розгляду обвинувального акту щодо кримінального проступку в спрощеному провадженні.
Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року зазначене клопотання прокурора задоволено та прийнято рішення про здійснення розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3 в порядку спрощеного провадження, а саме вивчення його та доданих до нього матеріалів і ухвалення вироку.
У відповідності до частини четвертої статті 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У відповідності до частини другої статті 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено наступні обставини, які підтверджують обставини встановлені судом.
02 листопада 2025 року біля 15 години 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи на околиці с. Шелехове Подільського району Одеської області, неподалік автодороги Т1623, вступила у словесну суперечку з ОСОБА_5 , під час якої у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення останній тілесних ушкоджень невизначеного обсягу. З метою реалізації протиправного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , у цей же день та час, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, у вигляді розладу здоров'я, та бажаючи їх настання, з мотивів особистої неприязні, завдала ОСОБА_5 чотири удари кулаком лівої руки в область обличчя, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді синців верхнього та нижнього повік правого та лівого ока, а також травматичного ушкодження коронки 1 зуба верхньої щелепи зліва. Спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців верхнього та нижнього повік правого та лівого ока на підставі пункту 2.3.5 і пункту 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді перелому коронки зуба на підставі пункту 2.3.3 і пункту 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
За наведених обставин стороною обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Як вбачається з заяви ОСОБА_3 , складеної в присутності її захисника - адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, висловлює згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, повідомляє про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно частини другої статті 302 КПК України та висловлює згоду з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні (а.с.11-12).
З заяви потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно частини другої статті 302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні (а.с.13-14).
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, встановив, що під час вивчення обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до частини першої статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Частиною першою статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною першою статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень частини другої статті 12 КК України кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 згідно статті 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю правопорушення (проступку).
Обставини, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , відсутні.
Санкцією частини другої статті 125 КК України передбачено застосування до винуватої особи покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_3 має бути призначено покарання у вигляді штрафу, і воно буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Обираючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню інших злочинів, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею проступку, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, особу винної, яка: раніше не судима, на «Д» (диспансерному) обліку в кабінеті у лікарі-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працює, згідно характеристики: за час проживання в с. Шелехове скарг та заяв від мешканців села не надходило, бере до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставини, та відсутність обставин, що його обтяжує, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, та приходить до висновку призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій відповідної частини статті.
Відповідно до статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні ні прокурором, ні потерпілою не заявлявся.
Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.
Відповідно до частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.
Згідно частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
У цьому кримінальному провадженні арешт майна не накладався.
Згідно частини дев'ятої статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
З матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні речові докази відсутні.
Згідно частини першої статті 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку, серед іншого, ухвалює рішення про початок строку відбування покарання та про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались
На підставі викладеного, керуючись статтями 366-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженню, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
У відповідності до положень частини першої статті 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Роз'яснити засудженій, що відповідно до положень частин п'ятої, шостої статті 26 КВК України у разі несплати штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, або якщо судом було відмовлено у задоволенні подання про розстрочку виплати штрафу, або у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчої служби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом.
У разі повернення органом державної виконавчої служби виконавчого листа у зв'язку з неможливістю стягнення штрафу уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України
Цивільний позов потерпілою та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини п'ятої статті 382 КПК України вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1