Справа № 740/3639/25
Провадження № 2/740/1723/25
14 листопада 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У червні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит № 6955475 у розмірі 17 703,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ "Мілоан") та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6955475 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Мілоан», та доступний через сайт ТОВ «Мілоан» та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, передбачені договором. 27.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27022024, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 17 703,70 грн, з яких: 4900,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 12 313,70 грн - заборгованість за процентами; 490,00 грн - заборгованість за комісією, яку позивач просив стягнути на свою користь. Усупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань, та після відступлення позивачу права вимоги не здійснив жодних платежів для погашення боргу.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 29 вересня 2025 року 14-00 год.
У подальшому судове засідання відкладено на 14 листопада 2025 року 09-00 год.
Представник позивача - Грибанов Д. В. у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судові засідання не з'явився, при цьому належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. До суду повернулися поштові конверти з рекомендованими повідомленнями без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов, жодних заяв/клопотань відповідач не подавав до суду.
З урахуванням положень ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 01 листопада 2023 року відповідач уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 6955475, підписавши його електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора - 199162 (а. с. 5-10).
Згідно з умовами договору кредитодавець зобов'язується на строк, визначений умовами договору, надати позичальнику кошти у сумі 4900,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін (п. 1.1, 1.2 договору). Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 01.11.2023 і складається з пільгового та поточного періодів.
Згідно з п. 1.3.1 договору пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.11.2023 (рекомендована дата платежу).
Відповідно до п. 1.3.2 договору поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, і закінчується 14.02.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу - 16.11.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 14.02.2024 (останнього дня строку кредитування).
За змістом п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту складає 490,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно з п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 1212,75 грн, які нараховуються за ставкою 1,65 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду складають 15 435,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3 договору).
Згідно із платіжним дорученням від 01.11.2023 № 114130569, наданим позивачем, кредитні кошти в розмірі 4900,00 грн перераховано на рахунок відповідача (а. с. 16).
На виконання ухвали суду від 04 серпня 2025 року в частині витребування доказів АТ «Універсал банк» надало виписку з карткового рахунку ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що 01.11.2023 о 12-35 год. на його рахунок надійшов переказ на суму 4900,00 грн (а. с. 71).
Відповідно до наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення за період з 01.11.2023 до 27.02.2024, 01.11.2023 відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 4900,00 грн та нараховано комісію за оформлення кредиту в сумі 490,00 грн, у подальшому кожного місяця проводилося нарахування процентів та комісії за пролонгацією; здійснювалося часткове погашення заборгованості (а. с. 55, 56).
27.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27022024, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі (а. с. 21-25).
Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 20914 від 01.03.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «Мілоан» 2 675 371,25 грн як плату за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 27022024 від 27.02.2024 (а. с. 27).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27022024 від 27.02.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 6955475 від 01.11.2023 у розмірі 17 703,70 грн, з яких: 4900,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 12 313,70 грн - заборгованість за процентами; 490,00 грн - заборгованість за комісією (а. с. 28).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування кредиту.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Також відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за цим договором.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що з авданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачем вищевказаного договору про споживчий кредит, який не оспорений відповідачем у встановленому законом порядку та згідно з презумпцією правомірності договору є правомірним (дійсним) станом на час розгляду справи в суді.
Укладаючи вищевказаний договір про споживчий кредит, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі на розмір процентів за користування кредитними коштами та сплату комісії за надання кредиту.
Унаслідок невиконання відповідачем взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість у загальному розмірі 17 703,70 грн, яка не спростована відповідачем, і така заборгованість підлягає стягненню з нього на користь позивача, який є новим кредитором на підставі відповідного договору факторингу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 12, 13, 76 - 81, 128, 141, 223, 263 - 265, 274, 280 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014) заборгованість у загальному розмірі 17 703 (сімнадцять тисяч сімсот три) гривень 70 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко