Дата документу 06.11.2025 Справа № 331/2371/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/953/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №331/2371/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 17 жовтня 2025 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 17 жовтня 2025 року за клопотанням слідчого в межах строку досудового розслідування, тобто до 13 листопада 2025 року включно, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Одночасно визначено ОСОБА_7 розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання передбачених КПК підозрюваним обов'язків у сумі 242 240 гривень.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, посилається на її незаконність та необґрунтованість. Зазначає про відсутність доказів, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченим ч.1 ст.177 КПК ризикам.
Тому захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою зменшити суму застави до 40 прожиткових мінімумів, що становить 121 120 гривень. В іншій частині просить ухвалу залишити без змін.
Під час апеляційного розгляду підозрюваний підтримав апеляційну скаргу захисника. Прокурор заперечив проти скарги.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що слідчий 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 , посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернулась до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування ОСОБА_7 із визначенням розміру застави у сумі 242 240 гривень, якому 14.05.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні передбачених ч.2 ст.317, ч.2 ст.307 КК злочинів.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 15 травня 2025 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 днів застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 02.07.2025 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, а саме до 13.09.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 02.07.2025 року строком на 60 днів, а саме до 02.09.2025 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 із визначенням застави в розмірі 242 240 гривень.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 26.08.2025 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 13.11.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 26.08.2025 року строком на 60 днів, а саме до 24.10.2025 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 із визначенням застави в розмірі 242 240 гривень.
У зв'язку з тим, що 24.10.2025 року спливає строк тримання під вартою ОСОБА_7 , а у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій, а також з огляду на існування у даному провадженні передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 .
Слідчим суддею задоволено клопотання слідчого із посиланням на те, що ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшились; застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання встановленим ризикам. Крім того, у провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
За змістом ст.199 КПК слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з'ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в передбаченому цим Кодексом порядку. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
На переконання колегії суддів слідчий суддя дотримався цих вимог закону. Так, із наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання.
Відповідно до вимог ст.178 КПК слідчим суддею врахована вагомість на цій стадії досудового розслідування наявних доказів про вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 , відомості про його особу в їх сукупності, а також конкретні обставини інкримінованих йому злочинів.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності передбачених ст.177 КПК ризиків в межах своїх повноважень слідчий суддя встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими. Заявлені у клопотанні ризики можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення на даний час існують.
З існуванням цих ризиків погоджується і колегія суддів.
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні ряду тяжких умисних злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
На переконання колегії суддів, зазначені обставини дають достатні підстави для висновку, що підозрюваний, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та невідворотність покарання за їх вчинення в разі доведення його вини, опинившись на волі, потенційно може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом умисної неявки за викликами слідчого або іншим чином.
Крім того, ОСОБА_7 стійких соціальних зв'язків не має, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, постійного місця проживання у м.Запоріжжі не має, до затримання проживав у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, офіційно не працевлаштований, стабільних джерел доходу не має, окрім доходів від розповсюдження наркотичних засобів, що свідчить про відсутність у нього стримуючих факторів належної процесуальної поведінки.
ОСОБА_7 впродовж тривалого часу здійснює свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин з метою отримання незаконних доходів, що може свідчити про те, що це єдине джерело доходу і знаходячись на волі ОСОБА_7 продовжить свою злочинну діяльність та вчинить інші аналогічні злочини.
Окрім вказаного, на цей час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, не встановлено повного кола осіб, які причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, у зв'язку із чим, знаходячись на волі, ОСОБА_7 може перешкодити кримінальному провадженню шляхом надання вказівок можливим пособникам з метою приховання предметів та документів, що мають значення для досудового розслідування.
Колегія суддів зауважує, що сама по собі тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , не є самостійною підставою для продовження строку тримання під вартою підозрюваного, натомість слідчим суддею враховано сукупність усіх встановлених у даному провадженні обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість продовження застосування щодо нього обмежувального заходу.
Також колегією суддів враховано особливості та заплановану тривалість досудового розслідування, необхідність додаткового часу для проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, та неможливість у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Таким чином, слідчим суддею було надано належну правову оцінку зазначеним обставинам під час розгляду клопотання слідчого та він дійшов правильного висновку про наявність підстав для продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки, з передбачених статтею 194 КПК, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На думку суду апеляційної інстанції, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характеру кримінального правопорушення, суд при визначенні розміру застави прийшов до вірного висновку, визначивши ОСОБА_7 заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, як про це зазначає захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення, тому слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо розміру застави та не допустив встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для ОСОБА_7 .
На думку колегії суддів, відсутність у підозрюваного необхідної суми грошей для внесення визначеної слідчим суддею застави, саме по собі не може бути єдиним обґрунтуванням застосування до ОСОБА_7 меншого розміру застави, оскільки розмір застави визначається з урахуванням також сукупності інших обставин.
Суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому слідчий суддя дослідила належним чином всі матеріали провадження та навела в ухвалі мотиви, з яких прийняла відповідне рішення.
Підстав для зміни розміру застави, колегія суддів не вбачає.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, тому підстав для її зміни чи скасування не має.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 17 жовтня 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4